Передачі з архіву Українського радіо

Після російських ударів по українських містах майже одразу починається ще одна атака — інформаційна. Поки рятувальники працюють на місцях влучань, кремлівська пропаганда вже намагається пояснити, що ці удари нібито були "законними", "точними" й спрямованими лише проти військових цілей. Після атак на Київ і Сумщину 19 та 20 липня Центр стратегічних комунікацій "Справді" зафіксував близько 190 таких публікацій іноземними мовами. Пропагандисти маніпулювали фотографіями Національної поліції, видавали цивільні будівлі за замаскований військовий об’єкт, поширювали списки нібито уражених оборонних підприємств і паралельно заявляли про "критичний дефіцит" ракет для Patriot. Так Кремль намагається одночасно виправдати атаки на цивільні об’єкти, перебільшити ефективність власних ударів і посіяти відчуття беззахисності.

У соцмережах дедалі важче відрізнити живу розповідь від згенерованої, випадковий жарт — від навмисної маніпуляції, а реальну людину — від цифрового персонажа. Стрічки заповнюють дивні відео, штучні обличчя, вигадані історії та абсурдні сюжети, які здаються звичайним інформаційним сміттям. Та коли цей контент починає систематично просувати політичні погляди й впливати на переконання людей, він перетворюється на так звану "слопаганду".

"Вкладіть 500 гривень сьогодні — і вже завтра отримаєте 50 тисяч". Такі повідомлення регулярно з’являються в Telegram і соцмережах. Вони виглядають як шанс швидко заробити, але насправді ведуть до звичайного шахрайства. Шахраї не продають інвестиції — вони продають довіру. Для цього використовують однаковий набір прийомів: історії людей, які нібито вже розбагатіли, фальшиві відгуки, згадки про наявність ліцензії, державний контроль і гучні обіцянки гарантованого прибутку. А коли людина повірила — її просять якнайшвидше переказати гроші. Саме так працює чергова псевдоінвестиційна схема, яку дослідили фактчекери проєкту "Ґвара Медіа".

Тривалі відключення електроенергії виснажують людей, б’ють по роботі, побуту й відчуттю стабільності. Саме на цьому тлі в соцмережах з’явилися повідомлення про вигадані "грошові компенсації" за час без світла. Користувачам пропонують перейти за посиланням і швидко оформити заявку на виплату.

Кіберполіція попереджає: насправді за обіцянкою компенсації часу без електроенергії — ховається фішингова пастка, створена шахраями. Посилання веде на підроблений сайт, де людину просять ввести логін і пароль до інтернет-банкінгу, реквізити картки, CVV-код, а інколи навіть PIN-код. Отримавши ці дані, зловмисники можуть увійти до банківського акаунта з іншого пристрою й викрасти гроші.

Достатньо одного повідомлення в месенджері, щоб втратити доступ до свого облікового запису. Особливо якщо це повідомлення виглядає як службове попередження: мовляв, у вас "підозріла активність" або є "ризик блокування". Людина отримує такий сигнал і швидко реагує, бо боїться втратити свій профіль, контакти і доступ до листування. Саме на цьому страху і грають шахраї. Вони маскуються під технічну підтримку, пишуть від імені адміністрації сервісу, використовують шаблонні формулювання і створюють відчуття терміновості. Далі все залежить від того, чи натисне користувач на посилання чи введе свої дані — і тоді доступ до акаунта може перейти до зловмисників.

Польсько-українські відносини зараз переживають складний період: політичні суперечки, історичні конфлікти й дискусії щодо українських біженців справді створюють ґрунт для тривожних прогнозів. Російська пропаганда користується цією напругою і намагається видати можливий сценарій за вже ухвалене рішення: мережею поширили підроблений сюжет із логотипом Euronews, у якому стверджують, ніби Польща готується депортувати 50 тисяч українських біженців. Жодних підтверджень саме такого рішення немає, але фейк розрахований на те, що в нинішній атмосфері ця теза здаватиметься правдоподібною.

Цей фейк поєднує одразу кілька тем, які викликають сильні емоції: українських біженців, польсько-українські відносини та історичну пам’ять. А щоб неправдива історія виглядала ще переконливіше, пропагандисти вкотре використали підроблений сюжет під брендом відомого міжнародного телеканалу Euronews. Насправді ж телеканал такого матеріалу ніколи не публікував.

Російська пропаганда дедалі частіше заходить у стрічку не з похмурим "терміновим повідомленням", а з мемом, карикатурою чи нібито дотепним відео. Людина усміхається, ставить реакцію, пересилає друзям — і водночас допомагає рознести старий кремлівський наратив у новій упаковці. Коли брехня прикидається жартом, сперечатися з нею складніше: у відповідь завжди можна почути, що "це ж просто гумор".

Російська пропаганда не припиняє підливати масла у вогонь польсько-української напруги — цього разу придумала меморіал, дату початку будівництва та ще й європейське фінансування. У мережі поширили відео про те, що Володимир Зеленський нібито оголосив про спорудження під Луцьком меморіалу Українській повстанській армії. Будувати його буцімто мали почати саме 11 липня — у день, коли в Польщі вшановують пам’ять жертв Волинської трагедії.

Щоб вигадка здавалася переконливішою, її оформили як сюжет французького телеканалу France 24. У ролику також стверджували, що меморіал нібито фінансуватиме Європейський Союз, хоча жодна українська установа, згадана у відео, про такий проєкт не повідомляла, а самого сюжету немає на ресурсах France 24. Як повідомляє проєкт "Стопфейк", підробку видають стокові кадри, нейромережева озвучка та помилки у вимові українських назв і прізвищ.

Війна давно вийшла за межі новинних стрічок, телеефірів і телеграм-каналів. Російська пропаганда заходить туди, де люди розважаються, спілкуються, проводять багато часу і дещо послаблюють власний рівень критичного сприйняття. Один із таких майданчиків — відеоігри та онлайн-спільноти навколо ігор. На розповсюдженій ігровій платформі "Стім" ("Steam") помітили черговий російський пропагандистський продукт — гра "93, Куїнджі" ("93, Kuindzhi"). Її сюжет побудований навколо 18-річного героя з Донбасу, який начебто "добровільно" вирушає до Маріуполя під час найінтенсивніших боїв. За такою ігровою оболонкою ховається знайомий набір кремлівських прийомів: виправдання агресії, романтизація війни, підміна причин і наслідків та спроба показати трагедію зруйнованого міста через окупаційну оптику.

Продати річ через інтернет сьогодні можна за кілька хвилин. Коли ми купуємо чи продаємо речі в мережі, шахраї можуть полювати як на покупців, так і на продавців. Для кожної ролі вони вигадують свої сценарії обману. Сьогодні поговоримо про схему, яка націлена саме на продавців на одній з найпопулярніших платформ онлайн-оголошень в Україні — "OLX": зловмисники видають себе за покупця і використовують бренд "OLX Доставка", щоб виманити банківські дані.

Розраховують вони на те, що людина повірить у повідомлення про нібито вже оформлену покупку й поспішить отримати гроші. Схема починається зі звичайного повідомлення у Telegram, Viber чи іншому месенджері. Далі надсилають посилання на сайт, котрий майже не відрізняється від справжнього OLX, і пропонують підтвердити угоду або отримати оплату. Насправді ж це фішинговий ресурс, де жертву просять ввести реквізити банківської картки та коди підтвердження, після чого шахраї можуть отримати доступ до рахунку.