Передачі з архіву Українського радіо

Що переконливіше виглядає неправда, то менше часу ми витрачаємо на запитання: а звідки це взялося? Саме на цьому побудований черговий фейковий відеосюжет, який поширювали російські телеграм-канали: нібито польська розвідка підготувала звіт, де назвала Україну "новою загрозою безпеці Східної Європи". До вигаданої історії додали кадри протестів, псевдоновинне оформлення і голос диктора — усе, щоб створити враження готового журналістського матеріалу. Насправді такого звіту польської розвідки немає. У відео зібрали кілька давно знайомих російських наративів: Україну порівнюють із гітлерівською Німеччиною, західну військову допомогу називають підготовкою до "проксі-війни", а співпрацю українських військових із західними партнерами намагаються пов’язати з УПА та нібито загрозою для поляків. Для переконливості використали реальні, але вирвані з контексту кадри протестів, розмитий логотип невідомого медіа, а аналіз аудіодоріжки показав високу ймовірність того, що голос диктора був згенерований штучним інтелектом.

Університетська дошка оголошень — цілком буденне місце для розкладів, конкурсних списків і студентських повідомлень. Саме туди автори чергового фейку нібито прикріпили плакат із командиром Сил безпілотних систем Робертом Бровді, відомим за позивним Мадяр. Напис на ньому запитує: "Навіщо тобі вища освіта?" — і закликає студентів приєднуватися до "Птахів Мадяра".

Така картинка виглядає наче випадкова фотографія з університетського коридору й має переконати аудиторію, що українську молодь начебто змушують обирати між навчанням і військом. Насправді ж, такого оголошення ніколи не існувало: зображення створили за допомогою штучного інтелекту. Фактчекери проєкту «ВоксЧек» перевірили його інструментом OpenAI та виявили вбудовану мітку, яка підтверджує походження з генеративних інструментів компанії.

Багато наших слухачів у цей час їдуть на роботу або повертаються з роботи. І буває так: дорогою ви отримуєте лист начебто від відділу кадрів — скажімо, про оновлення виплат або прострочене робоче завдання. Повідомлення виглядає доволі повсякденно, часу уважно його перевіряти немає, тож рука сама тягнеться натиснути на посилання. Далі користувач потрапляє на справжню сторінку входу Microsoft, тому знайома адреса сайту не викликає жодних підозр. Утім перед вами все ж шахрайська схема. Пароль у ній можуть навіть не запитувати: натомість людині пропонують дозволити сторонньому застосунку доступ до її робочого облікового запису. Один клік на кнопку "Схвалити" — і зловмисники можуть отримати доступ до пошти, повідомлень у Teams, документів у OneDrive і SharePoint та записів у календарі — залежно від наданих дозволів.

У мережі фіксують випадки, коли клонованими голосами просять терміново переказати гроші, повідомляють про "аварію" чи "затримання", або ж імітують голоси знайомих, колег і навіть керівників установ. Окрема небезпека — використання таких технологій у дезінформаційних кампаніях, коли фальшиві аудіозаписи можуть створювати паніку, підривати довіру або маніпулювати суспільною думкою.

Технології штучного інтелекту розвиваються дуже швидко, і разом із цим зростають ризики для звичайних користувачів.

Уранці ми часто гортаємо стрічку новин поспіхом: бачимо гучний заголовок, виразну фотографію — і вже за кілька секунд складаємо враження про подію. Саме на таку швидку реакцію розрахований нещодавній фейк про те, що Володимир Зеленський буцімто виступив перед людьми за куленепробивним склом. Зображення поширювали як доказ того, що президент буцімто боїться протестів і намагається відгородитися від українського суспільства.

Основою фейку стала цілком реальна подія — публічний виступ Володимира Зеленського. Однак на справжніх відеозаписах скляної конструкції перед президентом немає. Її додали до зображення за допомогою цифрового редагування або інструментів штучного інтелекту, а політичний контекст навколо зміни очільника Міноборони використали, щоб вигадана деталь здавалася переконливою.

Уявіть: на електронну пошту приходить лист від відомої компанії. У ньому пишуть, що у ваших документах начебто знайшли помилки, через які можуть виникнути серйозні проблеми, а для їхнього виправлення треба негайно відкрити вкладення. Повідомлення здається офіційним, часу на роздуми нібито немає — саме так шахраї й намагаються змусити людину діяти поспіхом.

Цього разу такі листи розсилали від імені начебто Нової пошти. Але у Новій пошті наголошують: компанія та інші компанії групи NOVA не мають стосунку до цієї розсилки. Користувачам радять уважно перевіряти адресу відправника й не відкривати вкладень із підозрілих листів. Як працює ця атака, що має насторожити в нібито офіційному повідомленні та як діяти, коли файл уже відкрито

Логотип відомого міжнародного телеканалу, професійний монтаж і англомовна озвучка — для багатьох цього вже достатньо, щоб сприйняти побачене всерйоз. Саме так у соцмережах поширили ролик, нібито створений телеканалом "France 24": у ньому стверджують, що Франція буцімто навчатиме працівників українських ТЦК і передасть Україні понад сто тисяч камер із функцією розпізнавання облич. На офіційних ресурсах "France 24" такого сюжету немає, а жодних угод чи заяв про цю програму не існує.

Поки в Україні точаться гострі дискусії через кадрові рішення у сфері оборони, а люди виходять на протести — російська пропаганда вирішила вкинути в інформаційний простір потрібні собі ідеї, щоби скористатися напругою. Проєкт "Стопфейк" виявив поширене в пропагандстських пабліках відео, на якому колишній американський посадовець — екс-радник міністра оборони США — говорить про начебто "провальну" стратегію України у війні, маючи на увазі удари по російських нафтопереробних заводах і складах Вайлдберріз. На відео це називають "стратегією Федорова" і запевняють, що вона начебто лише шкодить Україні, адже об’єднуює росіян та провокує Москву на відповідь.

Повідомлення про всіляку "грошову допомогу" з’являються у ваших стрічках із завидною регулярністю? Тут може бути підвох: обіцянки швидкої виплати, де називають суму і згадують назви відомих організацій — як-от "виплати від ООН". Схема стара, але небезпечна.

Як розпізнати таку пастку, чому вона знову і знову повертається, і що робити, якщо бачите подібне повідомлення у своєму чаті.

Онлайн-курси давно стали звичною частиною навчання і роботи: ми вчимо мови, опановуємо цифрові інструменти, проходимо тренінги з професійного розвитку чи кібербезпеки. Після завершення такого курсу платформа зазвичай надсилає сертифікат, тому багатьом людям відповідний лист у пошті не здається чимось незвичайним. Саме цю звичну ситуацію навчилися використовувати шахраї, які маскують свої повідомлення під листи від відомих освітніх платформ.

У листі-підробці вас інформують про успішне завершення якогось навчального курсу, і додають PDF-документ із пропозицією завантажити сертифікат. У документі міститься посилання, після переходу за яким на пристрій завантажується архів зі шкідливою програмою. Особливо переконливо така приманка може подіяти на працівників державних установ чи освітніх закладів, робота яких передбачає регулярне підвищення кваліфікації.