Результат пошуку: Життя в ефірі

15.05.2025, 20:22
Ілюстративне фото: facebook/olenazelenska.official "Війна, кліматичні кризи і пандемії – фактори, які найбільш впливають на стан ментального здоров'я" Травень – місяць обізнаності про ментальне здоровʼя. Цього року в Україні він проходить під закликом "Ти як? Сенси поряд". Чому ментальне здоров'я сьогодні – це один з головних викликів не лише України, а й світу? Я вам дуже дякую, що ми розпочали говорити про ментальне здоров'я. І дуже дякую першій леді Олені Зеленській, яка запустила всеукраїнську програму "Ти як?", яка змінює свідоме ставлення людей до турботи про ментальне здоров'я. Бо раніше в нас було психічне здоров'я більше, яке асоціювалося зі словом "псих" і в свідомості спливали радянські навіяні міфи – лікарні з колючим дротом, із зав'язаними халатами ззаду в пацієнтів, відірвані ручки в дверях, щоб не могли переходити. В той же час, ментальне здоров'я – це зовсім інші підходи психологічної підтримки, які повинні розпочинатись якомога раніше для того, щоб не було розладів психічного здоров'я. На одному з Самітів перших леді і джентльменів у Києві було презентовано дослідження в рамках якого було опитано різні когорти людей в різних країнах світу. У них запитували, що найбільше впливає на ваше самопочуття і бажання жити далі, творити далі, рухатись, розвиватись. І поряд з інфляцією, бідністю і втратою засобів до існування, ментальне здоров'я було в топпріоритетах. Якщо подивитись, чому про ментальне здоров'я говорять, то знову ми бачимо, що війна, кліматичні кризи і пандемії – це ті фактори, які найбільш впливають на стан ментального здоров'я. Чому це відбувається? Тому що, коли ми бачимо війну, а ми бачимо її вже понад 10 років, плюс понад 3 роки повномасштабного вторгнення, ми бачимо втрати. Якщо ми пригадаємо перші тижні повномасштабного вторгнення, ми майже в прямому ефірі бачили руйнування, страждання людей, мертві тіла, ми бачили вбитих російськими терористами людей. Це все не могло не накластися на стан нашого ментального здоров'я. За понад 3 роки повномасштабного вторгнення уже, напевно, важко знайти родину, в  якої хтось не постраждав від рук російських терористів. Усе це якраз і впливає на стан нашого ментального здоров'я, про яке ми з вами повинні турбуватися.  "Люди все більше звертаються до психолога" Із якими запитами найчастіше українці звертаються до фахівців щодо свого ментального здоров'я? Спочатку скажу, що ми зараз щороку проводимо опитування, як українці вважають, чи погіршився їхній стан ментального здоров'я чи ні. Коли ми проводили таке опитування в 22-му році, то десь 41% українців сказали, що вони задоволені власним психічним здоров'ям. На початок 25-го року цей показник вже впав до 36%. Тобто ми бачимо, що є зниження відсотка задоволеності своїм психічним здоров'ям. Тут є декілька факторів, але один із ключових – це те, що Всеукраїнська програма "Ти як?" вже діє. Вже люди можуть оцінити, що таке ментальне здоров'я, які прояви його. І люди все більше звертаються до психолога. Ми це реально відмічаємо по нашій статистиці. "Погіршення сну – один із симптомів того, що потрібна психологічна підтримка" Якщо говорити, що найчастіше відчувають українці, то тривожність і напругу відчувають 58%, погіршення сну. Тобто кожен другий, хто звертається до психолога, говорить, що в нього погіршення сну і це один із симптомів того, що потрібна психологічна підтримка. Виснаженість, поганий настрій, емоційна нестабільність, коли зараз все добре, потім злість приходить, потім якась тривога і роздратування чи інші негативні прояви емоційного стану в 44%. Це саме те, з чим найбільше українці сьогодні звертаються до спеціалістів. І це ті тригери, які змушують спеціалістів розпочинати психологічну підтримку або в подальшому перенаправлення до спеціалістів, які займаються психіатричними розладами. "Ментальне здоров'я – можливість справлятись зі стресом" Виходить, що більшість українців має певні психічні розлади і повномасштабне російське вторгнення тільки погіршило цю ситуацію?  Це 100% погіршило. Я на початку сказав, що війна є одним із тих тригерів, які найбільше впливають на стан ментального здоров'я. Але я б хотів, щоб ми розділяли поняття ментальне здоров'я і психічні розлади. Психічні розлади – це хвороба, а питання ментального здоров'я – це той вплив, з яким ми можемо справитись або самостійно, або за допомогою людини, яка фахово допоможе нам здійснити певні заходи. Якщо ми їх регулярно будемо робити, то ментальне здоров'я ми можемо повернути до того стану, який був і жити повноцінним соціально-економічним життям. Зокрема, ментальне здоров'я – це можливість справлятись зі стресом, мати гарний сон, відновлюватись після втрат або якихось подій, що дуже сильно порушили наш емоційний баланс. Тому дійсно, сьогодні десятки мільйонів українців живуть в умовах постійних тривог. І все це впливає на наше ментальне здоров'я. Але чи зростатиме кількість психіатричних розладів через це постійне емоційне напруження? Потенційно так, якщо ми не будемо надавати психологічну підтримку і не будемо користуватися послугами психологів.   Віктор Ляшко. Фото: facebook/viktor.liashko Психологічну допомогу сьогодні надають приблизно 23 тисячі сімейних лікарів Сімейні лікарі зараз також працюють із ментальним здоров'ям. Як ця послуга працює і яку реально допомогу можна отримати на "первинці"? Коли ми почали аналізувати, як війна впливає на стан нашого ментального здоров'я, ми в медицині подивись, що це може бути якраз сімейний лікар. Бо це лікар, до якого найчастіше звертаються. Відразу вивчили міжнародний досвід, подивилися, що впроваджувалося, що дало ефект, що не дало і витягнули найбільш популярну і доказову інтервенцію. Це курси Всесвітньої організації охорони здоров'я mhGAP(Mental Health Gap Action Programme ), які дозволяють показати або навчити сімейного лікаря при спілкуванні виявляти проблеми ментального здоров'я і адекватно на них реагувати в рамках тих можливостей, які є в сімейного лікаря. Якщо він бачить складніший випадок, то розуміє, куди перенаправляти. У 23-му році ми розпочали навчати наших сімейних лікарів і в Програмі медичних гарантій навіть зробили окрему послугу, яку Національна служба здоров'я України (НСЗУ) оплачувала. Але в 24-му році ми побачили, що пора переходити, щоб всі сімейні лікарі говорили. Тому 24-й рік був перехідним, а з 25-го року це робить кожен сімейний лікар в рамках капітаційної ставки (розмір оплати за медичне обслуговування одного пацієнта незалежно від кількості його фактичних звернень за медичною допомогою впродовж визначеного періоду – ред.). Він обов'язково повинен мати сертифікат, що він пройшов курс mhGAP і може надати психологічну допомогу. І сьогодні 2536 надавачів послуг первинної медичної допомоги, а це десь 23 тисячі сімейних лікарів, таку послугу надають.  А як потрапити до вузькопрофільного фахівця? До вузькопрофільного фахівця можна потрапити через направлення, яке отримуєте в сімейного лікаря. Це стандартний хід, який повинен бути. Бо всі ми люди і ми здатні перебільшувати ті проблеми зі здоров'ям, які в нас є. Ми ж часто кажемо: я не піду вже до сімейного лікаря, мені треба до вузькопрофільного спеціаліста, бо в мене є проблема, мені треба зробити КТ, МРТ і ще велику кількість діагностик, бо я бачу проблему. Я би так не рекомендував робити. Не треба займайтесь ні самолікуванням, ні самодіагностикою. Звертайтесь до свого сімейного лікаря. Він професіонал. Він поговорить з вами, що треба подивитися, діагностує і в разі потреби до вузькопрофільного спеціаліста, зокрема до психіатра, зробить направлення і перенаправить до госпітальної ланки. Це переважно кластерні лікарні, в яких створюються Центри ментального здоров'я. А Центри ментального здоров'я передбачають і кваліфікованого психолога, і психіатра, і там вже в командно вирішать, що далі робити.  "У 25-му році наша планка – відкрити 200 Центрів ментального здоров'я" Скільки Центрів ментального здоров'я в нас вже працює і хто може туди звернутися? У минулому році ми відкрили 30 Центрів метального здоров'я, а в 2025-му році наша планка – відкрити 200 таких центрів. Із цих 200-т сьогодні ми маємо вже 126 законтрактованих закладів. Тобто НСЗУ вже оплачує цю послугу. Але ми хочемо, щоб це було не тільки експертно гарно зроблено, а й були відповідні інфраструктурні простори, які дозволяють мати спокійне спілкування людини, в якої є проблема. Бо часто ми соромимось говорити в присутності інших людей. Тому ми зробили відповідний наказ МОЗ, зробили посібник, де чітко окреслили, як повинен бути організований простір. Щоб людина, яка прийшла на прийом у Центр ментального здоров'я, спокійно могла розповісти про свої проблеми і отримати відповідні поради, як справитись з цією проблемою. "Медичні кадри – проблема" Чи вистачає кадрів на ці центри?  Медичні кадри – це проблема, тому що їх не можна навчити за рік. У той же час, раніше ми бачили, що велика кількість психологів і психіатрів, які раніше випускались, не приходили в професію. Але зараз, коли ми активно реалізуємо Всеукраїнську програму ментального здоров'я, про це почали більше говорити і навіть ті спеціалісти, які свого часу залишили професію або працювали не за фахом, почали повертатися в тому числі і до закладів охорони здоров'я. Тому такої нагальної кадрової проблеми немає. Але все рівно ми розвиваємо свої центри і постійно збільшуємо державне замовлення на психологів, психіатрів, яких навчають у медичних навчальних закладах. А також працюємо з Міністерством освіти і науки. В 23-му і в 24-му роках у них також була збільшена кількість державного замовлення саме за фахом психологія. Програма "Доступні ліки" нині покриває 132 лікарських засоби, які допомагають справитися з проблемами ментального здоров'я і розладами психіки  До програми "Доступні ліки" включені препарати для лікування розладів психіки та поведінки. Що саме входить до цього переліку і хто може отримати такі ліки безплатно? "Доступні ліки" – це не про доступність ліків, а державна програма. Коли є рецепт, людина приходить в аптеку і може повністю безплатно за цим рецептом отримати відповідний лікарський засіб. Якщо ми говоримо про ментальне здоров'я і психічні розлади, то сьогодні ми маємо 20 міжнародних непатентованих діючих речовин, але зареєстровано 132 лікарських засоби, які безоплатно відпускаються за рецептом. Це і антидепресанти, і антипсихотики, і протисудомні препарати, а також інші препарати, які допомагають справитися з певними проблемами. Тому, знову ж таки, прохання не займатися самолікуванням, приходити до сімейного лікаря, говорити з ним і якщо буде потреба медикаментозного лікування, то сімейний лікар може виписати відповідний лікарський засіб, дати електронний рецепт, який можна погасити в аптеці і безплатно отримати лікарський засіб. Пройти курс лікування, якщо це не хронічне захворювання і спокійно з цим справитись. Якщо це хронічне захворювання, то треба буде постійно приходити до сімейного лікаря за рецептом і приймати ці препарати, щоб стан не погіршувався.  Ключова задача – ніколи не займатися самолікуванням Препарати від психічних та ментальних проблем вважаються небезпечними, тому що можуть викликати звикання або навіть залежність. Наскільки в Україні нині контролюється їхній ринок і що робити, якщо людина без таких препаратів вже не може?  Ключова задача – ніколи не займатися самолікуванням, зокрема, з використанням фармацевтичних лікарських засобів. Тому що багато наших хворобливих станів можна спочатку змінити за допомогою певних методів зміни способу життя, харчування, сну. Але коли вже розпочинаємо лікуватись, то треба лікуватись виключно за призначенням лікаря. І саме тим лікарським засобам і в тому дозуванні, який призначає лікар. Це дозволить нам запобігти появі будь-яких звикань до будь-яких лікарських засобів і умовного накручування себе, що, мовляв, можливо воно не допомагає, а навпаки шкодить. Тому тільки з лікарем. 
14.05.2025, 10:30
Фото: Анастасії Мантач "Це честь для мене бути на Дні народження радіо Промінь, радіостанції, яка зробила з нас людей свого часу. Це був такий свіжий ковток повітря" Вставай, Соня, вставай, вставай! Чим ще ми могли розпочати ефір з нашою колегою за ранковим шоу "КАМТУГЕЗА", щоправда, на Radio ROKS, легендарною Сонею Сотник, як не цим от ранковим гімном ранкових ведучих "Вставай, сонце"! Рада вас бачити надзвичайно! Це така честь для мене бути на Дні народження радіо Промінь, радіостанції, яка зробила з нас людей свого часу. Це правда, це був такий свіжий ковток повітря. У мене найяскравіший спогад з радіо Промінь, безумовно, — це "українське MTV", хіт-парад "12-2". Якби не цей хіт-парад, зараз не було б половини артистів  на українській сцені і не було б нас як слухачів. І тут Соня нахилилась під стіл. І опа — пакетик! В мене є подаруночок. Я впевнена, радіослухачі, що у моїх колег, звичайно, є ця книжка в їх бібліотеці. Називається вона "Пригоди на радіохвилях: історія українського радіо". Написала її Ніна Даценко, це прекрасна редакторка. Це вам. Дякуємо! Це та сама книжка, в історії якої я закарбований як ведучий, який в ефірі Українського радіо оголосив про початок повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022  року. Твій перший спогад про радіо Промінь, я так розумію, — це "12-2"?  Воно було присутнє в житті, як і справжнє нормальне радіо, постійно фоном. Взагалі радіо — це тло, на якому ти живеш. Я жила довгий час на тлі радіо Промінь, як і ми всі. Друзі, якщо ви раптом зараз слухаєте й думаєте, такий знайомий голос, точно чули колись на Music Radio, то ми з Денисом Денисенком вам нагадаємо, хто ж така Соня Сотник. Соня Сотник — українська радіоведуча, співачка і конферансьє. Відома як ведуча ранкового шоу "КАМТУГЕЗА" на Radio ROKS разом із Сергієм Кузіним. Програмна директорка Radio Jazz. Народилась у Львові. При народженні отримала ім’я Наталя, хоча в дитинстві батьки називали її "Марусею", а ім’я Соня вона взяла, щоб дистанціюватись у професії від свого відомого батька-журналіста. Сама пішла його слідами і закінчила факультет журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Кар’єру радіоведучої почала на Music Radio, де була ведучою і програмною директоркою. І вже 10 років Соня Сотник — очільниця благодійного проєкту #НаШапку. Це концерти, всі кошти з яких йдуть на кісткові імпланти для наших поранених захисників. Останнім часом концерти відбуваються щочетверга практично безперервно. Зараз попрошу тебе проанонсувати найближчий. Але почну з того, що принагідно хочу подякувати Соні Сотник і її команді за те, що саме завдяки проєкту #НаШапку в ансамблю "Зернятко", який заснувала моя мама, та в учасників будинку творчості "Вітряні гори" Подільського району м.Києва тепер є укриття. Дякую! Тому що діти — це святе. І щоб вони займались творчістю зараз — це теж святе, це майбутнє. Розкажи, будь ласка, про найсвіжіший концерт #НаШапку і той, що буде найближчий. Якось ми пішли оцей місяць по панках. Видно, тому що вони швидко відгукуються. За останній місяць у нас були "Медовий Полин" із Заліщиків, прекрасний панк-гурт, народний панк. У нас були і "The Unsleeping" розкішні абсолютно. Я вважаю, що це зірки українського панк-року і вони будуть рвати і світ теж, в тому числі. До нас приїхав "литовський Океан Ельзи" — гурт "Biplan", на піснях якого ми росли свого часу, і за що я дуже дякую, тому що це теж був один дзвінок. Приїдете? Приїдемо. І це настільки цінно, знаєш, коли вони просто сідають у свій бусик і самі за кермом їдуть, не боячись, щоб тут зіграти. Вони, до речі, допомагають Збройним силам України, ганяють тачки з Литви. За що їм теж величезна подяка. Післязавтра у нас знову будуть панки. Це львівський гурт "Бетон". Можливо, ви знаєте пісню "Ти по помитому пішов. Тебе залляла нагла кров". Все, як має бути. І Андрій Жолоб, очільник, — він ветеран і зараз опікується львівськими ветеранами, він лікар, військовий медик. І зараз будемо ще презентувати його книгу "Записки доктора Жолоба", так і називається. Це якраз його записки з фронту. Я сьогодні згадала, що ми з тобою, здається, познайомились у 2014 році, коли з гуртом "Друга ріка" їздили до військових із концертами підтримки. За всі ці роки що для тебе змінилось? У тебе чоловік військовослужбовець. Що втратило цінність, а що стало дуже цінним? З 2014 року ставлення до ворога не змінилось, воно тільки посилюється. Тому я не знаю, це складне питання. Тому що моє життя справді не змінилося з 2014 року: ми як були в строю, так і залишаємось в строю. Можливо, трошечки менше сил. Можливо, трошечки більше бажання, щоб все це швидше закінчилось, це очевидно. Притупилась чутливість?  Так, емпатія притупляється. І це нормально. Ти знаєш прекрасно, що це психологічна історія, що чим більше ти читаєш новин про якусь жорстокість, тим менш чутливим ти стаєш. Але не хочеться, щоб серце було залізним. От не хочеться, щоб воно було кам'яним. Це дуже погана історія, це наражає тебе на небезпеку насправді. Нам цікаво дізнатись і про інші аспекти діяльності Соні. Ну дивися, по-перше, я тільки на 10 років молодша, ніж радіо Промінь. [Сміється — ред.] Це по-перше. А по-друге? Пожила. [Сміється — ред.]  Насправді я хотів про книжки розпитати. Ми з тобою колеги на одній платформі.  Як класно, що в мене з вами така класна спільна історія!  Я хочу запитати, що з останнього було прочитано такого вау-вау-вау, чим хочеться поділитись?  "Амадока" Софії Андрухович. Це було вау-вау-вау! Це 800 сторінок вау-вау-вау! Треба мати залізну дупцю, щоб дочитати "Амадоку". Це один з останніх романів Софії Андрухович. Це родинна сага, насправді, там три романи всередині, і це дуже крутий твір. Просто це справжня українська така, знаєш, тягуча, магічна література, література світового рівня. Якщо ви ще до сих пір не торкались "Амадоки", то ви дізнаєтесь з цією книгою і історію УПА, і історію нашого прекрасного Домонтовича, і історію родини, яка присутня, і тло, на якому це все відбувається. Це авантюрна абсолютно, така сімейна сага, психологічна дуже. Я не хочу просто спойлерити, тому що там дуже серйозно. Це і наші військові, і Київ там фантастично прекрасний у цьому романі, він теж є героєм, Поділ. Доторкніться до цього твору. Його буде непросто читати, але це потрібно зробити. Або можна послухати Соню Сотник і Дениса Денисенка — оксамитові прекрасні голоси і тембри улюблених аудіокнижок! У тебе дійсно фантастичний голос, яким ти читаєш різні проекти, співаєш, ти легендарна радіоведуча на Radio ROKS, продюсерка. А якби в тебе був шанс у паралельній реальності бути кимось іншим, ким би ти була? Може, балериною? Єдинорожком. Тоді б ми точно були в одному стаді! В мене була дитяча мрія: я була би продавцем книжок. Можливо, в мене був би свій власний магазинчик, знаєш, от такий, який описують у британських провінціях.  Десь на Подолі.  Десь на Подолі, так. Можливо, це була б букіністична історія. Це те, що лишилося з дитинства. Можливо, я була б непоганим лікарем. Можливо. Але ми ж можемо зараз бути ким завгодно. Можна піти вчитися і стати ким завгодно.  Ми, до речі, з Сонею разом вчились пілотувати дрони! А яка в тебе була б суперсила, якби ти могла обирати в цій паралельній букіністичній реальності свого магазинчика? Гріх, який нині я б хотіла ніколи не відчувати. Тобто радість? Так, чиста, здорова, світла радість. Радіти тому, що є, радіти тому, чого нема, радіти тому, що буде. "Радіо все одно лишається радіо! Ми нікуди не дінемося. Так само, як кіно лишиться кіно. Просто, можливо, ми будемо отримувати його з інших гаджетів, навіть з чіпів, які будуть вшиті в наші руки!"  Оскільки ми почали про якбитологію, як наша колега й радійниця з чималим стажем роботи, давай поміркуємо, як мало б виглядати радіо за 10 років, що б змінилось, на твою думку? Чи взагалі буде цей формат? Я думаю, що однозначно може змінитись спосіб донесення, тому що може з'явитись щось краще, ніж інтернет, наприклад. Радіо все одно лишається радіо! Ми нікуди не дінемося. Так само, як кіно лишиться кіно. Просто, можливо, ми будемо отримувати його з інших гаджетів, навіть з чіпів, які будуть вшиті в наші руки, ну Бог його знає! Але здатність людини і спраглість людини до спілкування, і до того, щоб не бути наодинці, — це ми. Ясно, що зміниться, можливо, контент, можливо, буде нам допомагати ШІ. Ми теж не виключаємо цього, і це прекрасно, якщо воно розумне. А за що ти найбільше любиш радіо? Я любила радіо. От сьогодні я приходжу на радіо Промінь й думаю, я ж на радіо? А тут телебачення. [Сміється — ред.] Ну вибач, тебе не попередили? Попередили, звичайно, але цей момент інтимності втрачається. І от мені жаль, але я розумію, що це час. Я тільки зараз про це замислився. Розумієш, раніше я вставала на ранкове шоу, коли на Music Radio працювала, я вставала і йшла на радіо працювати. Тепер я встаю — і мені треба повний мейкап для того, щоб виглядати в кадрі. Я кажу: "Люди, може, я думки в порядок приведу, тому що це ж прямий ефір?" Дорогоцінний час, який ти витрачаєш на мейкап, — це кепсько о п'ятій ранку. "Людина — дуже хитра істота, і вона завжди буде крутіша, ніж ШІ. І ШІ ніколи не стане людиною" Ти вже згадала про штучний інтелект. Ми знаємо, що інколи ти постиш у своїх соцмережах спілкування з чатом GPT. Ми в своїх ранкових ефірах неодноразово порушували цю тему, наскільки це змінить наше життя і наскільки це може повпливати на нашу роботу. Як вважаєш? Не дійде до того, що нас звільнять або скажуть, що ми не потрібні. Тому що людина — дуже хитра істота, і вона завжди буде крутіша, ніж ШІ. І ШІ ніколи не стане людиною. Дай Боже! Знову ж таки, готуючись до ефіру, ми просили тебе підібрати декілька треків, які б ти хотіла, щоб лунали під час нашої розмови. "Вставай, сонце" — це твій вибір. Ще в переліку були пісні "Вода" ТНМК і "Не йди" Гайтани і Собчука. Розкажи, будь ласка, чому саме ці пісні? Або, може, в тебе є якісь улюблені пісні в історії незалежної України? Чому саме їх обираєш? З чим вони пов'язані? Мені здається, що взагалі це "Нічлава". Це чомусь незбагненно забутий виконавець, він недооцінений шалено. Це ж вокаліст просто нереальний. Ми зараз говоримо про Андрія Підлужного.  Андрій Підлужний, так. Мені здається, він мав всі шанси і має всі шанси і  зараз стати зіркою number one. І пісня "Вставай, сонце" — це український "We Are the World". І її можна зробити з усіма виконавцями разом. Це ж притча, і вона дуже красива, і нам потрібні притчі в піснях. Їх давно немає, сенсових пісень мало. І ця пісня дуже крута! Якщо говорити про "Танок на майдані Конго" і "Воду", я вважаю, що це одна з найкрасивіших пісень, реально одна з найкрасивіших. А якщо говорити про Гайтану й Собчука, — то це секс і це найкрутіший дует, мені здається, в українській музиці. Кращого дуету за всю історію української музики я не знаю. А розкажи ще, які треки в тебе про секс в українській музиці? Весь репертуар гурту "Бетон", який буде цього четверга, який не обирає слів. Знаєш, чим відрізняються старі панки від молодих виконавців? Трушністю. Ні, молоді виконавці грають треки по чотири хвилини, по п’ять, по шість, ну, там по три хвилини, а "Бетон" — по півтори. Максимально все чьотєнько, раз у півтори хвилинки, не добираючи слів. На жаль, ми обмежені форматом і не можемо з тобою спілкуватись до завтрашнього ранку, хоча хотілося б і точно є про що. Тому розкажи про актуальний збір. Я розумію, що можна прийти на концерт #НаШапку, хто в Києві. Найближчим часом, до речі, яка буде локація? Pepper's Club. Ми залишаємось на все літо там. Там буде літній майданчик і це дуже зручно, тому що всі хочуть бути на вулиці, так що ми будемо на вулиці, якщо дощ, — то будемо всередині. По четвергах. Так, у четвер на шосту годину. Що б не було у вашому житті, просто знайте: четвер — і ви в Pepper's Club. Артисти всі класні, а головне, — класна публіка і класні люди навколо, ви точно побачите когось із зірок, які просто приходять до нас відпочити і подивитися на своїх колег. Це дуже приємно. "Завжди дивіться на медичну історію: Тата Кеплер, Leleka Foundation, Ірина Солошенко, яка робить просто нереальні речі в нашому клінічному госпіталі, і завжди потрібно здавати кров. Це те, що ви можете зробити без грошей" Який ще актуальний збір ти могла б порадити, якщо не #НаШапку? Завжди дивіться на медичну історію: Тата Кеплер, Leleka Foundation, Ірина Солошенко, яка робить просто нереальні речі в нашому клінічному госпіталі, і завжди потрібно здавати кров. Це те, що ви можете зробити без грошей. Якраз зараз у клінічному госпіталі відкрили новий центр крові Збройних сил України. І щодня потреба дуже величезна. Просто пам'ятайте, що після кожного обстрілу, який навіть іде у мирних містах, потрібна кров. Наприклад, Суми. В Сумах не було крові. Дякуємо тобі за корисну й важливу інформацію. І просимо тебе наостанок звернутись до слухачів Променя і до нас, як до команди, з побажанням, з тим, що важливо зараз нам сказати. Я люблю вас. 60 років в ефірі — це фантастичний термін. Бути актуальними, бути потрібними, бути веселими і ніколи не старіти. Ніколи не старіти. І ви це робите просто перфектно. Дякуємо тобі дуже. Це все навзаєм. Маю на увазі, що ми тебе любимо й раді бачити!
13.05.2025, 10:10
Фото: Michael Fedorak "У мене вийшов альбом, який називається "Архетипи". І зараз я вам розкажу, чому це, як на мене, найприродніший альбом. Чому це капсула часу, яка закарбувала мій творчий шлях, який почався ще п'ять років тому, такий сценічний? Які зміни ви можете відслідкувати від першого до 16 треку? П'ять років тому, мабуть навіть шість, коли я стала широковідомою завдяки "#ОХРАНА_ОТМЄНА", я почала свій музичний пошук. Спочатку це були мем- пісні. Потім це були більш ліричні пісні, такі як "#ПОШТА". Потім це були більш соціально спрямовані пісні. І сьогодні я прийшла уже до міжнародних колаборацій, до участі в Євробаченні, до співпраці з іноземними саунд-продюсерами. І все це ви можете відслідкувати, якщо зануритеся в цю музичну подорож з 16 треків. Деякі треки вас дійсно занурять в період треку "#ПОШТА". Там є і сольні "Хвилі", там є трек "Кишенька", і "Нахвна", і"Рибоlove". І це така побутова лірика романтична, подекуди трошечки філософська. Трек "Котусик" – це відсилка, мабуть, до періоду "#ОХРАНА_ОТМЄНА," коли я не зовсім парилася про підбір слів. Я говорила так, як відчуваю, як відчувала свій стан на той момент. Це дуже ніжна R&B Soul пісня, яка дуже класно поєднується з побутовою українською мовою. Те, за що, мабуть, широкі маси колись мене і полюбили. Також на альбомі є відсилки до української вже класики, до Скрябіна, до треку з першого альбому alyona alyona "Рибки за склом" і "Якщо ти зрадиш, кохана" (ред: оригінальна назва пісні Скрябін - Мумітроль). Я переспівала її англійською мовою і, мені здається, вона набула нових фарб. Ці дві пісні звучать в такому аранжуванні, ніби ми повертаємося у 2000 роки: трошечки трансу, трошечки електромузики, щоб відпустити усю напругу, яку ми сьогодні тримаємо в собі. І вихід альбому – це 16-й трек – ніби відкриття, ніби двері чи коридор в нову мою творчість. Адже впродовж всього цього шляху я не полишала думку про те, що я хочу писати для кінофільмів музику. І в якийсь момент зрозуміла, що я можу знімати кінофільми до своєї музики і наважилася на цей трек. Дійсно, я на нього наважилася, тому що коли ви його послухаєте, ви зрозумієте, що він зовсім інший, він особливий, він кінематографічний. І його я раджу дивитися. До нього ми зняли відео, яке більше нагадує фільм, аніж кліп. І він вас занурить в подорож своїми потаємними бажаннями, занурить в подорож разом з головним героєм, який закохується у персонажку книги, яку він читає. Він закохується в неї і наділяє її рисами, які їй навіть не притаманні. Як на мене, ми всі деколи наділяємо інших людей рисами, якими вони не володіють і чомусь очікуємо від них відповідних дій. Так буває. Це альбом про життя в усіх його проявах, про наші архетипи, тому що це для нас природно бути різними. І для мене, як для мисткині, і для людини це також природньо", — розповіла Jerry Heil в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь. Нагадаємо, у березні Jerry Heil, Monatik та Євген Хмара спільно випустили трек "Вимолив". Читайте інтервʼю Jerry Heil: "Ми йдемо напролом попри все, бо нам є за що боротися". Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми. 
13.05.2025, 08:02
Фото: Пресслужба Fiїnka "Я вам презентую свою нову пісню в дуеті з Віктором Павліком. Це рімейк на легендарні "Білі черемхи". Це моя спроба поєднати два покоління і два різні музичні стилі. І, забігаючи наперед, не буду така скромна, то моя вдала спроба, так як пісня наразі шалено завірусилась в ТікТоці і посідає перші сходинки в топових чартах. "Білі черемхи" Віктора Павліка – то моя улюблена пісня реально. Та й взагалі пісні у виконанні Віктора Франковича дуже неповторні, бо в нього унікальний тембр, погодьтеся. Ми сколігувалися, як у нас кажуть, на Нацвідборі на підготовці до Євробачення. І я запросила Віктора Франковича стати гостем в мене в грінрумі Нацвідбору. І, чесно, довго не думаючи, от якось на такому азарті я просто взяла і прямо запропонувала, що хочу зробити рімейк на свою улюблену пісню. Він довго не чекав, погодився одразу. Я дуже здивувалася, що так швидко все вирішується. Тому що ці пісні – це хіти: "Білі черемхи", "Весілля в Карпатах", "Ні обіцянок, ні пробачень" не потрібно витягувати чи обтрушувати з пилюки, їх і так знають і співають. І от найскладніше у створенні рімейку було зробити направду рімейк, аби хотілось ще раз переслухати неповторний оригінал, полюбити нове звучання. Дуже багато реміксів, рімейків на "Білі черемхи", але це перший дует. Тому я написала два нові куплети для мене, і для Віктора Франковича. Новий саунд створили в Івано-Франківську на студії Union Records. Там ми разом і записалися в Івано-Франківську з Віктором Павліком. Найприємніше з ним у роботі, що все дуже швидко і професійно. Ми дуже збігалися в думках і поглядах, працювали на одному диханні. І от тепер маю великий гонір співати легендарні "Білі черемхи" в моєму баченні з не менш легендарним Віктором Павліком", — розповіла Fiїnka в ефірі Радіо Промінь. Нагадаємо, у березні Fiїnka випустила сингл "Грушка". Читайте інтервʼю FIЇNKA: Треба жити тут і зараз, бо життя циклічне і закінчиться все однаково. Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми. 
12.05.2025, 18:04
Святослав Вакарчук – Лютий не минає Жанр: поп/паверпоп Видавець: ТОВ "Суперсиметрія"    Океан Ельзи та його фронтмен переживають епоху великих чисел. 30 років діяльності гурту, 25-річчя формування золотого складу, зрештою – 50-річчя Святослава Вакарчука. До ювілею команди видані нова платівка і фотоальбом, котиться світовий тур і готується документальний фільм. Щодо персонального ювілею, то і він обставлений творчо: вийшла пісня "Лютий не минає", записана Святославом Вакарчуком поза рамками Океана Ельзи. Сонграйтерський талант Святослава дає йому абсолютну свободу в колабораціях з іншими музикантами (хоча в даному випадку знову не обійшлось без Дениса Дудко). І за цим цікаво спостерігати: "Лютий не минає" наче записана Океаном Ельзи з іншого виміру. Хоча й про конкретну нашу реальність: про той нескінченний лютий, який триває з 2022 року.   renie cares і СТРУКТУРА ЩАСТЯ – хіба собі я ворог Жанр: індіпоп/альтпоп Видавець: renie cares    Улюблениці української індісцени renie cares і СТРУКТУРА ЩАСТЯ записали неочікуваний дуетний трек "хіба собі я ворог" – про ментальний self harm, тиск і провину та прийняття себе. Вийшла абсолютно непередбачувана пісня, яка мало нагадує творчість що однієї, що іншої артистки (renie cares – проєкт вокалістки Ірини Панчук та саундпродюсера Олександра Мусевича, СТРУКТУРА ЩАСТЯ – псевдонім електронниці Єлизавети Углач). Сміливий мистецький експеримент на межі інді та альтернативи з явною претензією на продюсерську відзнаку. Потенційна родзинка концертів (якщо будуть виступати разом).   Ana Pri – До рання Жанр: поп/попджаз Видавець: Ana Pri   Ana Pri – нове ім’я в українській музиці, до цього часу про неї могли чути лише фанати джазової музики. Проте у співачки є всі шанси підкорити попсцену – і сподіваємось, це лише справа часу. Ana Pri – псевдонім Анни Приймак, уродженки міста Дніпрорудне Запорізької області. В неї академічна освіта, яку дівчина використовує для написання лайт-джазових композицій з іронічним вайбом. Але найбільший козир виконавиці – її голос: гнучкий і придатний для будь-яких вокальних слаломів. Пісня "До рання" – прекрасний приклад музичного смаку, натхненням для якого став безтурботний свінг 20-х минулого століття.   Олена Тополя – Каштан Жанр: попрок/паверпоп Видавець: TAVR Records   Олена Тополя (у творчому дівоцтві – ALYOSHA) все частіше потрапляє до 20-ки кращих треків Промінь рекомендує – буквально з кожною новою роботою. І в кожній пісні вона різна – від королеви дискотеки до соул-діви. А тепер співачка вдягає на себе рокерські шати – можливо, згадуючи часи "Sweet People". І хоча важко визначити напевно межу між попроком і паверпопом, загальний напрям радує – тим паче, що в такому антуражі Олена виглядає дуже органічно. Пісня "Каштан", як неважко здогадатись, – присвята рідному місту, якому властивий такий непростий і бунтарський характер.    ANNEI – злови мій муд Жанр: поп/R&B Видавець: Best Music   ANNEI – творчий псевдонім харків’янки Анни Волобуєвої, яка засвітилась свого часу на шоу "Голос" і продовжила кар’єру в якості бек-вокалістки MONATIK. З минулого року співачка почала сольну кар’єру і вже встигла видати кілька синглів і альбом, які привернули увагу профільних медіа. В 20-ку кращих пісень квітня Промінь рекомендує потрапила атмосферна пісня "злови мій муд" – з присмаком іспанської гітари і вайбом легкості та безтурботності. Як згадує співачка, вона написала цю пісню взимку, коли більш за все їй хотілося весни. Витончений попшлягер з прихованою аренбішною складовою виглядає серйозною заявкою на вихід з категорії ноунеймів у відкритий простір.    Liza Bibikova і BAH.ROMA – київ-нью-йорк Жанр: індіпоп Видавець: pomitni   Він – знаний вже артист з хітовим бек-каталогом і армією прихильників. Вона – молода талановита виконавиця, якій пророкують блискуче майбутнє і яка вже має свого слухача серед юної публіки. Такий дует – плюс у карму для обох. Щемка лірична пісня "київ-нью-йорк" від BAH.ROMA і Лізи Бібкової – це зустріч двох музичних "поколінь" у філософських роздумах про роз’єднане відстанню кохання. Пісня створена чималим авторським колективом (з 6-ти осіб) під вдумливим продюсуванням Микити Губанова aka Kinero.    Shmiska – Мереживо Жанр: індіпоп Видавець: kontrabass   Shmiska – проєкт української виконавиці Ренати Товстенко, яка народилась у Чернігові, але останні роки мешкає у Франції. Дівчина все життя займається творчістю, професійно навчалась оперному співу, грі на фортепіано та акторській майстерності. Зараз про неї пишуть серйозні медіа, а прискіпливим критикам імпонують її глибокі образні тексти і характерний музичний почерк. У 20-ку кращих пісень квітня Промінь рекомендує увійшли одразу дві пісні з EP співачки "Мереживо". Титульний трек з альбому наче натякає на те, яким буде один з векторів майбутньої попмузики.    Вулиця Юності – Тримай Жанр: попрок/нова романтика Видавець: Yurii Popov   Після участі ДК Енергетик на Нацвідборі цього року українці (можливо, вперше) відкрили для себе постпанк. А гурти, що сповідують цю похмуру музику для естетів, отримали шанси вистрибнути з андеграунду. Це очевидно у випадку Вулиці Юності – проєкту, створеного в Івано-Франківську Юрієм Поповим і Павлом Кірілловим. Окрім цього факту, про гурт більш нічого не відомо (можемо лише припустити, що вулиця Юності в ІФ зіграла якусь роль в їхньому житті). З описом власного стилю музиканти не визначились і пропонують користатись терміном "пост-щось". Хай там що, а пісня "Тримай" – дуже міцний і годний дебют з ностальгічним екскурсом в часи ранніх Interpol. Стильне відео на пісню – окреме задоволення для урбаністів.   bulovinova – могла бути чесніше Жанр: індіпоп Видавець: pomitni   В своєму другому мініальбомі "чи там є я" Аліна Буловінова рефлексує на теми депресії, критичних станів і загальні моменти невизначеності, які вона переживала минулого року під час роботи над платівкою. На ньому вперше звучать живі інструменти, а сама робота відсилає до естетики пізніх 60-х у музиці (сама Аліна зізнається, що нарешті "оцінила" The Beatles та інші гурти того періоду). Менш ніж півторахвилинна "могла бути чесніше" – той випадок, коли дописане в останню мить інтро сприймається як самостійна цікава композиція, яка не лише задає настрій усій платівці, але є й фундаментом її щирості.   Soula – Там Жанр: поп/попсоул Видавець: Orange Music Production   Вже сам сценічний псевдонім Soula неоднозначно натякає на те, в якій музиці реалізовується співачка. Марія займалась музикою змалечку, але свій професійний шлях розпочинала за кордоном: в Китаї, ОАЕ та в Саудівській Аравії. Заявити про себе як про співачку в Україні її підштовхнуло повномасштабне вторгнення. ("Війна дала зрозуміти, що час невблаганний", – зізнається виконавиця). Вона дебютувала в 2022 році з треком "З небес", а на сьогодні вже має в доробку сім синглів. Пісня "Там" – середньотемпова попбалада, де соул присутній окремою родзинкою в вокальних інтонаціях.    TSEKHMESTRUK – Хлам (за участі VERONIKA) Жанр: поп/R&B Видавець: Elevate / Best Music   Історія цього артиста – приклад цілеспрямованості і незламності. Уродженець Херсона 20-річний Олександр Цехместрук подолав чимало негараздів на шляху до сцени: від булінга в школі до реалій окупації. Але не втратив безпосередності й щирості – як і віри в себе. За останні півроку TSEKHMESTRUK видав аж п’ять авторських пісень. Одна з яких – красива аренбішна балада, написана і виконана разом з досить вже відомою співачкою та сонграйтеркою VERONIKA (Вероніка Коваленко), – і потрапила в топ найкращих пісень квітня. "Хлам" – власне, про те, щО іноді потрібно викинути зі свого життя, щоби зробити його краще.    ANGY KREYDA – Янгол Жанр: поп/бедрумпоп Видавець: Vg Star / Gm Digital   Надприродна тематика грає в творчості ANGY KREYDA важливу роль: саме завдяки відьомській пісні-замовлянню "Враже" гурт і пролунав на всю країну у 2022 році. Наприкінці 2024-го виконавицю цього хіта, вокалістку й баяністку Ангеліну Каташинську* змінила у складі гурту Анастасія Буняк. А з цим – таке враження – змінився й інфернальний "паспорт" ANGY KREYDA. "Янгол" – програмна пісня нового етапу творчості гурту. Світлий оптимістичний трек про банальність добра і віру в те, що ти не покинутий напризволяще у цьому світі.  * Що стосується Ангеліни, не переживайте – тепер вона продовжує кар’єру як Просто Endji.   Htyvyi – Космічні Жанр: поп/денспоп Видавець: PLAN   Жанру електроглем відведені чи не найвідділеніші куточки українського андеграунда. В чому немає нічого дивного, бо і по всьому світі він вважається досить маргінальним. Але сама наявність провокативної естетики глуму і стьобу на українській сцені радує: значить – вона жива. Htyvyi – нове дітище Дмитра Козлітіна, невгамовного електронника і продюсера таких проєктів як morgendie, PALMYRA та Liana Spelas. Компанію йому складають актор театру і кіно Сашко BOGART і танцівниця Таня Рубан (в живих виступах і візуалізаціях). Це сміливо, виклично і перегукується своїм пофігістичним вайбом із піснями Latexfauna. (І попри точку зору моралістів, ненормативна лексика тут виконує дуже доречну художню роль).   Shmiska – Балкон Жанр: індіпоп Видавець: kontrabass   Ще одна пісня Ренати Товстенко з EP "Мереживо", який представлений в квітневому Топ-20 кращих пісень Промінь рекомендує одразу двома треками (рідкісний випадок!). "Балкон" – один з ключових треків EP, який передував виходу платівки і гарно "розігрів" майбутній реліз. До речі, продюсером нової роботи Shmiska виступив Антон Шитель (Sheetel) – сам по собі значна величина на українській індісцені.   OTOY – Пасма Жанр: хіп-хоп/індіхіп-хоп Видавець: OTO   Після піврічної творчої паузи репер OTOY презентував новий трек "Пасма" – емоційно насичену композицію про складні стосунки та пристрасть. Це перший реліз артиста після альбому "8 роздумів". Останні кілька років виконавець раз за разом доводить, що його творчість – про мистецтво та інновації. Недарма ж він має ще одну важливу немузичну і просунуту "цифрову" професію. Пісня "Пасма" створена в співпраці з таким же іноваційним музичним продюсером Rami Kallas. "Це яскравий початок великого-великого творчого мого етапу, де я нарешті віднайшов те своє звучання, до якого так довго йшов", – розповів Вʼячеслав Дрофа в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.   Марія Ткачук – Момент згорання Жанр: індіпоп Видавець: Марія Ткачук   Марії Ткачук 17 років, і співати вона почала з доволі нестандартної причини: свого часу лікарі порадили батькам віддати її на вокал, щоб уникнути проблем зі здоров’ям. Це заняття і стало справою її життя. Вже в 12 років Марія дала перший концерт, а потім кілька разів поспіль брала участь у відборі на дитяче Євробачення. У 2021 році вийшла її дебютна авторська пісня "Очі світу", яка представила Марію як небанальну сонграйтерку, ще й з вельми глибокою філософською лірикою. В новому треці "Момент згорання" співачка порівнює людей з метеликами, які летять на світло, подекуди не розуміючи, що перед ними – сонце чи жар вогнища.    Omana – Під готичним небом Жанр: попрок/альтрок Видавець: Omana   Олексій Богомольний – одна з найактивніших рушівних сил української альтрок сцени. Заснований ним у 2016 році гурт Omana на сьогодні доріс майже до мейнстрімного статусу, не в останню чергу завдяки готичному фльору в творчості і яскравій сценічній подачі. Пісня "Під готичним небом", що потрапила в 20-ку кращих треків квітня, – друга композиція з майбутнього альбому Omana, який має вийти в 2025 році. І черговий доказ того, що альтернативний рок може бути мейнстрімним.   СКВЕР і fimamaru – Останнє літо Жанр: попрок/індірок Видавець: pomitni   Сумський індірок/постпанк гурт СКВЕР і участник гурту хейтспіч fimamaru (Алекс Єфімов) створили епітафію "останньому літу" – пісню з такою гарною й виразною мелодією, що її вистачить і на літо прийдешнє (а може, і на осінь – бо вона саме з осіннім вайбом). Експериментальну колабу створено в рамках кемпу "на її основі". СКВЕР веде історію з 2019 року, але в 2022-му відкрив нову сторінку в своїй кар’єрі, коли переклав старі пісні на українську мову і повністю відмовився від російської. Ну а про хейтспіч ви і самі все знаєте: Дмитро Однороженко служить, а Фіма за відсутності компаньона продовжує діяльність як "сольний" продюсер.    Grandma’s Smuzi – Вже близько Жанр: постгранж/альтрок Видавець: Grandma’s Smuzi Records   Grandma’s Smuzi – один з найпотужніших рокгуртів України, створений громадянином Турції. Туфан Чігдем приїхав до Одеси на навчання в 2004 році – та так і залишився, і наразі повністю занурений в долю та реалії України. Присягнувши одного разу важкій музиці, Туфан лишається вірним собі. Grandma’s Smuzi починали з виконання каверів світових рок-хітів – причому українською мовою. І стали чи не єдиним в Україні кавер-гуртом, який постійно гастролював і був бажаним гостем на великих фестивалях – бо енергетика у хлопців дійсно вражаюча. В 2022-му команда оприлюднила перший авторський трек. Пісня "Вже близько", в якій свій діалог ведуть колишня і теперішня "версії" ліричного героя, – третя авторська робота гурту. І не остання: в 2025-му Grandma’s Smuzi планують видати цілий альбом своїх треків – і частину з них представити у літньому турі.   bo і takn – metta world peace Жанр: олдскульний реп/абстрактний хіп-хоп/спокенворд Видавець: bo / FOBO   Колаба досвідченого дніпровського репера Богдана Дєєва і юного 15-річного луцького бітмейкера Дана Миронюка, що отримала ім’я на честь зірки НБА зі складним характером. Хтось називає це олдскульним репом, хтось альтернативним репом. Так чи інакше, тут цікаве все – і музичне бачення Миронюка, і сенси Дєєва, і його ж читка, яка межує зі спокенвордом. В інтерв’ю на Радіо Промінь музиканти зізнались, що цією роботою їхня співпраця не обмежиться – готуються нові треки.   Завантажуйте плейлісти з обраною музикою, щоб прослуховування ставало зручнішим. Слухати можна в плейлісті "Промінь рекомендує. Березень 2025. Краще" на Spotify, YouTube та YouTube Music.
12.05.2025, 08:18
Фото: Пресслужба Zbaraski "Слухачі, здебільшого, знають мене, як співака і музичного продюсера, але мало хто здогадується про мій хіп-хоп-реп-бекграунд. Я починав з хіп-хопу, читав реп свого часу, але згодом я прийшов до співу. Так от у пісні trvn-lstp я повертаюся до свого хіп-хопового коріння, скажімо так, і презентую два куплети плюс приспів. Такий, можна сказати, стандартний формат в хіп-хопі, де я розповідаю про своє життя, про ті моменти, які я переживаю в певний період, а також ділюся якимись реалізаціями. Над треком я працював, як завжди, самостійно. Дуже багато своїх треків я продюсую сам, здебільшого всі треки. Але я також почав співпрацювати з музикантами і іншими продюсерами. В цьому треці я співпрацюю з українським продюсером, який зараз проживає в Сан-Франциско – wodabeats. Це доволі легкий і мінімалістичний трек, де весь акцент збудований на вокалі і на тому, що я говорю. Бо тут це найголовніше", — розповів Zbaraski в ефірі Радіо Промінь. Нагадаємо, у листопаді Zbaraski випустив мініальбом "Terpke". Читайте інтервʼю Zbaraski: Я відчуваю певне розхитування себе і спроби рухатися в різних напрямках. Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми. 
8.05.2025, 07:00
Фото: Пресслужба Kutovyi "Пісня "Бігти" про одне дуже просте і водночас сильне бажання повернутися до тих, хто тебе чекає вдома. Коли життя кидає нас у різні лабіринти, або тобі здається, що ти губишся в собі, або у світі, єдине, чого насправді хочеться людині – знову побачити рідні очі. І це звучить начебто попсово і банально, але це дійсно правда. Напевно це моя перша робота, коли я не брав за основу створення треку ніякого особистого досвіду. Я намагався зрозуміти і відчути, що може боліти людям саме зараз. І хотів написати пісню не для себе, а для слухача. Та й робота над релізом також була цікавою і трохи незвичною. Це перший трек, де я свідомо пішов у більш попсове звучання і вперше писав трек не сам, а зі співавтором. Велика подяка Вані Клименку. Він реально допоміг пісні взагалі з'явитися. І я впевнений, що сам я би ніколи не зміг знайти таке звучання. Для мене трек "Бігти" – це новий досвід. Також тут менше складних образів, тут більше щирих і прямих емоцій. Це трек, який я писав, не думаючи про себе, а думаючи про те, що багато хто може впізнати себе в ньому. І свої почуття. Далі в планах тільки нові треки, далі експерименти зі звучанням. І я дуже сподіваюсь, що живі виступи найближчим часом", — розповів Kutovyi в ефірі Радіо Промінь. Нагадаємо, у лютому Kutovyi представив сингл "Каміння". Читайте інтервʼю KUTOVYI: Терапія привела мене до того, що важливо приймати себе зі своїми недоліками. Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми. Радіо Промінь · Українські премʼєри 25 квітня - 2 травня: Jerry Heil, Уляна Шуба, Panivalkova, Indie-Ya, Kler
7.05.2025, 15:42
Фото: Анастасія Мантач Зараз ви чуєте Радіо Промінь завдяки тим, хто робить його можливим – нашим Силам Оборони: військовим, волонтерам, активістам З нами у студії наш колега Олександр Монзолевський! (коментаторським голосом): Вітаю вас, друзі! Радіо Промінь розпочинає трансляцію чергового матчу Чемпіоната України по футболу серед команд Прем’єр-ліги, в якому київське "Динамо" зустрічається з одеським "Чорноморцем"!.. Я думаю, що ще не забули, хтось ще пам’ятає (всі сміються). Впевнені, що пам’ятають і раді тебе чути! А хто слухав твою "Футболоманію", ще і пустив сльозу приємну.  … А хтось почав шукати: "Де ж футбол? Де картинка?.." Перше, що ми хочемо запитати: який у тебе найяскравіший спогад, пов’язаний із Радіо Промінь? Звичайно, я думаю, як і у кожного журналіста – його перший ефір. До речі, ви сказали, що я на радіо з 1996 року. А насправді – я от згадав, і це жесть! – з 1994-го. Тоді я прийшов, такий собі молодий студент і думаю: зараз зроблю класну програму, яка всіх порве! Назвав її "Ефект Колумба". Вже не пам’ятаю, про що вона була, але назва гарна. Ніна Петрівна Жежера (працювала на Українському радіо з 1992 року, ведуча програм "Дзеркало історії", "Форпост", "Чорним по білому", – прим. ред.) слухала і плакала! Вийшов рівно один випуск програми і на цьому все (сміється). А чому лише один випуск? Насправді, мені було ліньки. Я був студент, і якщо можна було не працювати – то навіщо? Хтось би посперечався, але ми не будемо (всі сміються). Тебе два роки не було у нас і ось ти повернувся. Нашу Аню цікавить одна думка: вона постаріла? (всі регочуть). Ну, добре, а якщо серйозно – чи щось змінилось? Моя дружина вчить не відповідати на такі провокації. Інше скажу: як ви правильно зазначили, я вже 30 років на радіо. А де вИ були 1994-го?  Денис Денисенко, Олександр Монзолевський, Анна Залецька. Фотограф: Анастасія Мантач Мабуть, пішки під стіл ходили. Але пам’ятаємо хіт-парад "12 мінус 2"! 1996-го року у київському "Славутичі" на Контрактовій площі (тоді це був музичний театр, а тепер муніципальний) проходили концерти "12 мінус 2". Аня там займалась балетом і коли була можливість, потрапляла до концертної зали. Їй найбільше запам’ятався Віктор Павлік та його "Ні обіцянок, ні пробачень". Він був дуже яскравим спогадом. Тому Радіо Промінь в її житті теж з 1996 року – майже як і у тебе. Якщо я почну розповідати, відколи я пам’ятаю Радіо Промінь… "Від суботи до суботи", "А ми до вас в ранковий час" – пам’ятаєте такі програми? Для мене це 80-ті роки. І я ще пам’ятаю, що в середині 80-х лише Радіо Промінь давав результати матчів Чемпіонату України серед команд другої ліги! Більше ніде цього було не почути, тому Промінь слухали з 7-ї ранку. Тоді, до речі, новини йшли на 15-й та 45-й хвилині кожної години.  А коли взагалі зрозумів, що твоє захоплення – спорт? Ну, це ще з дуже глибокого дитинства, з 1984-го року, коли я почав слідкувати за футболом. Боже, я зараз такі цифри називаю, у мене просто в голові не вкладається! Єдине, що мене тішить – те, що Промінь ще старіший! Він би завтра взагалі міг би піти на демобілізацію – 60 років. Щось я зараз про це подумав… Я думаю, це багатьох хлопчиків стосувалось тих часів: тоді вели книжечки, де записувались результати футбольних матчів, де можна було писати якісь свої роздуми, аналітику. Потім – в 1996 році, коли я прийшов на Українське радіо, – з’ясувалося, що є вакансії в спортивній редакції. Так що все саме собою склалось.  Ми з моїми побратимами буваємо в дуже екстремальних ситуаціях. Але як не дивно, після цього кожного разу нас виручає гумор і самоіронія Це може бути банальне запитання, але не можемо його тобі не поставити. От сьогодні в одному з попередніх ефірів Тата Кеплер сказала, що з війни можна прийти – але так і не повернутись з неї. Вона назавжди змінює людину і вже не вдається перемкнутись ніколи. Як тебе змінили всі ці роки? Ти ж захищав Україну, починаючи з 2014-го?.. Ну, не всі ці роки. Я був мобілізований в 2015-му, і потім в 2022-му. Мені важко сказати, тому що в кожного свій життєвий досвід. І вперше я повернувся дуже легко, мені дружина допомогла. Ти офіцер і звик гиркати – а вдома мене пошикували в дві шеренги і на цьому все закінчилося. Зараз… ну, знову ж таки, в кого який життєвий досвід. Я поки що можу сказати, що… Ви знаєте, це дуже важке питання. Я коли заходжу на Фейсбук – думаю, в кожного є це – відсотків 40 людей, з якими я служив у 2015-му році, а можливо і більше – їх вже немає з нами. Або хтось поранений і вже не служить. Дуже важко сказати, чи можна з цього вийти, чи можна це забути. Ви знаєте, в мене такий характер – я люблю гумор. Ми з моїми побратимами буваємо в дуже екстремальних ситуаціях. Але як не дивно, от я зараз згадую, – після цього кожного разу нас виручає гумор і самоіронія.  Вибач, що занурили тебе в не найбільш приємну розмову. Але ти як ніхто можеш нам сказати – на часі чи не на часі зараз музика, гумор, зустрічі… Якщо в тебе немає самоіронії, почуття гумору, то тобі буде важко не тільки на війні, але, думаю, і в будь-якому повсякденному житті.  Мені все одно, виграє "Динамо" чи "Шахтар". Є інші речі набагато важливіші Чи вдається тобі зараз стежити за спортивними подіями? Взагалі цікавитись ними? Зараз я скажу дуже сумну штуку: стало абсолютно все одно. Ви розумієте, я з жахом усвідомлюю, що в останні кілька років я втратив інтерес до футболу. Мені все одно, хто виграє, хто програє. Є інші речі набагато важливіші. Ні, я звичайно, порадію, якщо наші переможуть. Але якщо програють – нічого не зміниться.  Коли ми готувались до ефіру, ми попросили назвати пісні, які ти хотів би почути. І ти обрав пісню PIVOVAROV i Klavdia Petrivna "Бий, барабан" на вірші Гео Шкурупія. Чому саме цю пісню? Ви зараз будете знову сміятися. Мені просто сказали, що в мене дуже поганий смак – через те, що я обрав (сміється). Тому порекомендували: "Скажи PIVOVAROV і будеш модним дядьком на молодіжному радіо" (всі сміються).  Давай трохи пофантазуємо. Яким ти бачиш Радіо Промінь за 10 років? Яке твоє Радіо Промінь мрії?  Найменше, про що я фантазував у цьому житті – це про те, яким буде Радіо Промінь через 10 років. Тому мені потрібно тут трішечки зосередитись і подумати… Я не впевнений, що радіо у тому вигляді, в якому воно є зараз, буде взагалі існувати. Причому такі думки в нас вже років 7-8. Правда? А воно все існує та й існує… Радіо Промінь буде 70 років. Ми зустрінемося з вами тут в ефірі – і я вже буду демобілізований… Сподіваємось, питання демобілізації тоді вже не стоятиме… … Але мені вже буде все одно.  Як і з приводу "Динамо" й "Шахтаря… Ні, я думаю, що повернусь до цієї теми все-таки. Тому що інколи, коли відпустка, я розумію, що спорт повертає і затягує. Мені потрібно буде кілька тижнів, можливо, місяць – і все буде нормально. Я розберусь, що там і як з новими віяннями. Зараз нові молоді журналісти підпирають, які через 10 років вже окупують це Радіо Промінь, і ми сюди взагалі не проштовхнемося. І вас вже вік підпиратиме – ви ж пам’ятаєте, що Радіо Промінь – це молодіжне радіо?.. Ось Олександр Монзолевський і відповів на провокаційне запитання Ані! (всі сміються). Які ще в тебе радіомрії? Я хотів би, аби у нас був хороший спортивний ефір. Я хотів би, щоб у нас були прямі радіотрансляції – я їх собі прямо уявляю і бачу. Але це залежить не тільки від Променя, але й від того, що в нас буде відбуватись на спортивних майданчиках, стадіонах, в спортивному житті. Але от коли ти вмикаєш радіо (це чисто моя суб’єктивна думка), а там такий гарний інтершум, гарний футбол, все вирує пристрастю, б’є пульс життя; коли люди витрачають свою енергію, щоб лупцювати по м’ячу і визначати хто з них кращий – оце було би класно! Була би у нас хороша музика – і я думаю, що можна додати гарної світової музики до української. Я думаю, що її все-таки не вистачає на Промені. Ну, трішечки (всі сміються). Олександр Монзолевський. Фотограф: Анастасія Мантач Ми не проти, але вважаємо, що українське має ставати таким, що задає тренд. Коли комусь бажають отримати "Греммі" або "Оскар", ми мріємо, щоби в Україні була така премія – ну, скажімо, Київського міжнародного кінофестивалю Молодість, щоби кожен Брюс Вілліс і Джекі Чан бажав отримати саме "Золотого оленя". Але якщо про закордонну музику, то нагадаємо про шоу Selector, яким займалась наша креативна продюсерка Вікторія Польченко; воно про сучасну європейську музику. Крім того, згадаємо Europe’s Biggest Dance Show (радіомарафон з естафетою для діджеїв європейських країн, в якому бере участь і Радіо Промінь). Ну а ще є Євробачення. Плюс іще "Година меломана" з Олексієм Коганом, де звучать кращі зразки сучасного світового джазу. Так що є у нас різноманітна різноформатна музика, і вся вона актуальна і крута. Коли тобі потрібні такі речі, як берці – ти підеш і купиш сам. Бо просити у людей, в яких насправді не так багато грошей… Вони би краще могли би скинутись на якийсь дрон чи РЕБ, які дійсно потрібні Менш з тим. Наш сьогоднішній ефір присвячений нашим Силам оборони, завдяки яким ми можемо звучати в ефірі. Час розказати про актуальний збір – на який можеш скерувати наших слухачів? Особисто в мене стоїть автоматичне відрахування на "Русоріз" Сергія Стерненка. А щодо своїх потреб… Можливо, нам пощастило, але в нас все є. Але в когось може не бути – тому підтримуйте українську армію. Нам іноді щось буває потрібно, ми скидаємось або оголошуємо збір. От нещодавно збирали на РЕБчик.  Важко ефективно виконувати завдання, коли в тебе чогось немає – наприклад, берців підходящого розміру… Звісно. Але коли тобі потрібні такі речі, як берці – ти підеш і купиш сам. Бо просити у людей, в яких насправді не так багато грошей… Вони би краще могли би скинутись на якийсь дрон чи РЕБ, які дійсно потрібні. Я так вважаю.  Наостанок нашої бесіди хочемо, по-перше, подякувати тобі за те, що ти робиш. І попросити тебе звернутись до слухачів Радіо Промінь, до нас як до команди (частиною якої ти є) з тим, що би тобі хотілось зараз сказати. У 2015 році (до речі, кожного разу так трапляється, що як тільки у Променя ювілей, то я мобілізований!) я ішов у військкомат і написав досить такий сльозливий пост про те, що бажаю Радіо Промінь зберегтися і не розвалитися. Мені так ще хотілося повернутися на радіо, що я лише бажав, щоб воно не припинило існування. А бачте, минуло 10 років – Промінь цвіте, пахне, покращується. А ведучі які класні – ну просто фантастика! З почуттям гумору. Такого ніколи на Промені не було! (всі регочуть).  Дякуємо тобі дуже! Дуже раді тебе бачити завжди. Твоє почуття гумору захоплює і закохує. Будь нам здоровий!
6.05.2025, 20:44
Ілюстративне фото: facebook/ukrainianradio "Ця дата не мала би для медіаграмотної людини пройти непоміченою" Сторіччя Українського Радіо привернуло увагу кожного четвертого українця — дані опитування "Детектор медіа". Чому виникла ідея провести дослідження саме про те, що чули і як долучалися українці до століття Українського Радіо? Річ у тім, що ми в "Детекторі медіа" щороку проводимо всеукраїнське репрезентативне опитування, вимірюємо рівень медіаграмотності українців. Тобто, їхні навички, як вони користуються медіа, що читають, де читають, чи збалансоване в них меню медіаспоживання, чи різні джерела використовують, чи розуміють вони роль медіа в суспільстві, як вони адаптуються до якихось викликів нових. Наприклад, поява штучного інтелекту породила цілу купу нових викликів для нашої свідомості. Ми не завжди це розрізняємо. І в рамках цього опитування ми вирішили додати цьогоріч запитання про те, чи чули українці щось про століття першого ефірного медіа в нашій країні. Зрештою, дуже багато різноманітних заходів відбулося. Це і ефірні якісь прояви, тобто телепрограми, радіопрограми, телефільм був знятий. Це і концертний тур оркестру Українського Радіо багатьма містами України. Це і великий гала-концерт в опері, який теж транслювався по телебаченню. Президент України давав інтерв'ю з нагоди сторіччя. Монету НБУ випустив, марка "Укрпошти", сквер у Києві найменували. Тобто, багато партнерів долучилися також до цього відзначення і ця дата не мала би для медіаграмотної людини пройти непоміченою. Власне, тому саме в рамках цього опитування ми і поставили таке запитання. І виявилося, що сторіччя Українського Радіо привернуло увагу кожного четвертого українця та українки. Тобто, люди або чули про те, що було сторіччя, або долучалися до певних заходів – подивилися разом із сім'єю інтерв'ю президента, або подивилися телеконцерт, послухали радіопередачу, сходили у сквер Українського Радіо, якщо були в Києві, придбали монету чи марку. Цікаво також, що з цієї чверті українців, які чули щось про століття Українського Радіо, майже половина брала активну участь. Тобто, дивилися, слухали, ходили, читали, купували монети чи марки. Я думаю, що ця цифра доволі вражаюча, тому що, по-перше, в нас не так багато інституцій, які мають столітню історію, причому історію долучення до просування українських державотворчих ідей. І зрештою ми повинні плекати теж нашу історичну пам'ять, національну пам'ять, зокрема й шляхом відзначення таких великих гучних подій, які показують нам, що ми тут не з'явилися як українці в 1991-му році, коли країна стала незалежною. Що ми тут жили давно, що ми знаємо, поважаємо цю країну, зокрема, шануємо її історію і традиції. "У віковій групі 18-35 років кожен п'ятий українець та українка чули або долучались до якихось із заходів" Які вікові категорії тих людей, які щось чули про столітній ювілей Українського Радіо або долучалися до його заходів?  Якою є ця аудиторія?  Є така інформація. Наприклад, у віковій групі 18-35 років, тобто молодь, кожен п'ятий українець та українка чули або долучались до якихось із заходів з нагоди сторіччя Українського Радіо. Якщо ми візьмемо старші вікові групи, то там відсоток вищий. Наприклад, якщо дивитися на вікову групу 56 років і старше, то майже кожен третій і третя долучилися до цього ювілею.  "Радіодиктант найактивніша слухала і писала саме молодь" Радіодиктант національної єдності теж був приурочений століттю Українського Радіо і знаємо, що його писали, зокрема, наші військовослужбовці, навіть в окопах. Чи є якесь дослідження, взагалі якісь дані, наскільки активно слухають наші захисники і захисниці Українське Радіо?  Окремого дослідження саме про радіослухання військовими у мене на руках немає. Але можу сказати, що на кожен із заходів, які відбувалися в рамках великої кампанії до сторіччя, залучали різну аудиторію. Припустимо, згаданий радіодиктант найактивніше слухала і писала саме молодь. 26% із тих молодих людей, чию увагу привернуло століття Українського Радіо, звернули на нього увагу саме через радіодиктант. Тобто це такий потужний об'єднавчий захід, який просуває ідею не тільки української мови, а й нашої історичної пам'яті, тому що минулорічний радіодиктант був присвячений якраз темі Українського Радіо.  Книжка "Українське Радіо: історія буремного століття" Ще один проєкт до сторіччя Українського Радіо – це наш подкаст "Життя в ефірі", який розповідає про всю столітню історію Українського Радіо і охоплює історію нашого народу. Але я знаю, що це не всі дослідження історії. Буде ще одне, ви його готуєте і це книжка "Українське Радіо: історія буремного століття". Розкажіть, де відбудеться її прем'єра і коли вже можна буде її почитати?  Ми з дня на день чекаємо на анонс передпродажів, які має відкрити видавництво, з яким ми працюємо над виданням цієї книжки. Це видавництво "Лабораторія". Думаю, що буквально днями вже з'явиться ця інформація. А перша публічна презентація книжки, ми очікуємо, що станеться на головній книжковій події нашої країни – "Книжковому Арсеналі". Він буде якраз наприкінці травня і сподіваюся, що 31 травня, в суботу ввечері ми будемо презентувати на "Арсеналі" вже книжку.  "Цьому не вчать у школах" Кому ця книга буде цікава, крім фанатів Українського Радіо або людей дотичних до медіаіндустрії? Широкому загалу, простій людині чи групі читачів потенційно може бути цікава ця оповідь?  Річ у тім, що ми писали її якраз не для чиновників, не для радійників і не для медійників. Не для людей з індустрії, тому що люди з індустрії переважно і так мають уявлення про те, що таке Українське Радіо. А писали ми її для слухачів і для тих, хто буде в майбутньому нашими слухачами, прочитавши цю книжку. Хоча, здається, і так уже "Вся країна на одній хвилі" – це не дарма слоган Українського Радіо, який лунає в ефірі. Так воно і є насправді. Дуже цікаві сторінки історії, надзвичайно цікаві. По-перше, думаю, що вже не буде секретом для слухачів Українського Радіо історія про те, як було розстріляне керівництво Українського Радіо в 30-х роках Сталінським режимом. Це маловідомі насправді сторінки, тому що цьому не вчать у школах. Це забута, напівстерта сторінка. Вона начебто зійшла нанівець, бо розстрілювали багато, але це було наше медіа. Наше медіа, яке в тому числі долучалося до просування українських ідей і через це, зокрема, піддавалося репресіям. Усе століття, фактично весь період життя в УРСР це відбувалося.  Дуже цікава історія пов'язана з тим, як Українське Радіо долучилось до створення української естради. Тому що набула популярності хвиля української естради, виплеснулася навіть за межі самої України, на всесоюзний рівень, саме завдяки тому, що в Україні з'явилося Радіо Промінь. Ми буквально минулого місяця відзначали 60-ту річницю радіостанції "Промінь". Це була перша на теренах Радянського Союзу не московська музична радіостанція. В Москві відкрили "Маяк" у 64-му, а в 65-му в Україні відкривається Радіо Промінь, яке підкреслено українське, українськомовне, з українською музикою. Більше в жодній республіці Радянського Союзу такого не з'явилось. Але в Україні, звісно, це був потужний і державотворчий фактор, тому що, зрештою, люди, які виросли на новій естраді, яка отримала ефірне місце і цілодобові трансляції, ці всі люди у 91-му році пішли на референдум і обрали незалежність.  Вадим Міський. Фото: facebook/vadym.miskyi "Смерть радіо" прогнозували протягом усіх 100 років його історії. Але..."  Раніше чимало виникало розмов про те, що радіо в усьому світі буде занепадати, бо з'явилися нові технології, нові способи поширення інформації. Що показує динаміка Українського Радіо? Наша аудиторія зменшується чи збільшується? Якщо збільшується, то за рахунок чого і кого?  Це дуже цікаве питання. Справа в тім, що "смерть радіо" прогнозували протягом усіх 100 років його історії приблизно. В принципі, впродовж усіх років, скільки існує регулярне радіомовлення як технологія. Це близько 100 років. Цих країн не багато. І ми тут, в принципі, у тренді світової історії. І в 1950-х, коли уже почало набувати сили телебачення, чи як його на початках називали радіобачення, казали, що радіослухання відімре, тому що нецікаво, картинки немає. І так сталося, що 100 років минуло, уже телебачення відмирає, всі вже переходять на якісь онлайн-діджітал-ресурси, а радіо, прямоефірне, звичайне, просте радіо залишається досі популярним. Звісно, може бути така ситуація, що слухають його зараз менше, ніж у 1924-му, в 30-х чи в 40-х. Так, тому що з'явилися інші форми спілкування з аудиторією. Але різні кризові моменти показують, що роль радіо далеко ще не завершена в нашому світі. Наприклад, ми всі пам'ятаємо 2022 рік, коли почалося повномасштабне вторгнення. Приймач на батарейках ти можеш взяти з собою в укриття, можеш взяти в машину і подорожувати. Ти з собою телевізійний приймач не візьмеш. А радіо маленьке, мобільне, компактне. Так само і в окупації. Досі приходять листи на радіо про те, що люди продовжують слухати. Під час блекаутів. І, до речі, не тільки в Україні. Згадаймо події кількох тижнів тому, коли блекаути сталися через кібератаку в Іспанії, в Португалії. І я бачив дописи Європейської мовної спілки про те, що люди почали шукати, де придбати звичайний FM-радіоприймач, де можна спіймати радіохвилю і дізнатися бодай якусь інформацію. Тому що всі цифрові сервіси, так само як і в нас у 2022 році, виявилися не такими гнучкими до кризових ситуацій.  Українське Радіо: автентичність, людяність, простота і доступність Тому радіо залишається доволі затребуваним. І Європейська мовна спілка, яка об'єднує на континенті суспільних мовників, прогнозує впевнене майбутнє для радіо, в тому числі його діджиталізованих версій. Додатки зараз з'являються. В Українського Радіо також є мобільний застосунок Суспільне радіо. Так само продовжуватиметься і звичайне ефірне слухання. Тобто різноманітні засоби прийому є, але аудіоконтент залишається людьми затребуваним. Українське Радіо йде в ногу з цим трендом. У нас є і спеціальні відеоподкасти, і класичні FM-передачі, і онлайн-проєкти, і мобільні додатки. Це мовник в Україні, який не боїться змін, уміє адаптовуватися до них. І водночас тут дуже важливо підкреслити, що зберігає свої головні й найсильніші переваги – це автентичність, це людяність, це простота і це доступність. 
6.05.2025, 13:48
Фото: Пресслужба Фрай "Трек "7 понеділок" про мотивацію йти далі та не зупинятися. Навіть коли здається, що все навколо тільки додає труднощів. "7 понеділок" – це не просто пісня, це відображення того, як ми і Stosliv ставимося до роботи, до життя і того, що успіх не дається просто так. Усі хочуть досягати вершин, але не всі готові працювати, щоб їх досягнути. Ідея нашої колаби виникла швидко. Я давно знайомий зі Stosliv, ми дружимо і працюємо разом вже не перший рік. Коли я запропонував йому записати трек, я вже знав, що його енергія додасть йому необхідної сили. Тим паче, у нас за плечима вже є успішні проєкти, як, наприклад, наш спільний трек "Децибелами", який набрав понад мільйон переглядів на стрімінгах. "7 понеділок" – це про справжність без прикрас, без брехні. Я не боюся бути відкритим. Тому в треці є такий рядок: "Буває брешу, та у треках лише правда". І для нас важливо, щоб наші слухачі чули і розуміли, про що ми говоримо. Але це тільки початок. Ми зі Stosliv вже готуємо нові релізи, так що слідкуйте за нами. Попереду ще багато цікавого", — розповів Фрай в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь. Нагадаємо, у березні Blockbaby та Фрай спільно випустили пісню "Ейфорія". У березні Stosliv випустив трек "Мінімум". Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми. Радіо Промінь · Українські премʼєри 25 квітня - 2 травня: Jerry Heil, Уляна Шуба, Panivalkova, Indie-Ya, Kler
6.05.2025, 08:58
Фото: Oleksandra Patoka "Ця пісня розказує історію людини, втомленої від буденного життя, рутини, від сірої холодної зими, яка знаходить для себе радість і відчуває знову потяг до життя саме тоді, коли слухає Фредді, коли чує його голос, коли бачить його постери в себе вдома, коли бачить його вуса. І вона наповнюється знову радістю і знову сенсуальною енергією і тою силою, яку Фредді має сам. Також у цій пісні ви можете почути декілька сюрпризів: гітару для пісні записав гітарист гурту ВВ Євген Рогачевський. Він також любить Фредді Мерк'юрі. І коли ми запропонували йому зіграти гітарне соло, він з радістю погодився. Другим сюрпризом стала поява Фредді Мерк'юрі у пісні. Італійський співак Еммануель Рікюза вражаюче схожий на Фредді Мерк'юрі, він майстерно передав його атмосферу, записавши характерні фрази Фредді. Складається враження, що в композиції справді звучить сам Фредді Мерк'юрі, тому хутчіш слухайте. Родзинка №3 – наша мрія виступити на Wembley. Це була велика мрія Panivalkova. І в цій пісні ви можете почути Panivalkova на Wembley. Де саме? Натискайте Play і насолоджуйтесь. Panivalkova любить вас", — розповіли учасниці гурту Panivalkova Ірина Кульшенко, Іра Лузіна та Даша Пугачова в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь. Нагадаємо, у січні Ira Luzina випустила сингл "Never Fit In". Читайте інтервʼю Ira Luzina: Ми постійно почуваємося так, ніби не вписуємось у якийсь тренд. Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми. Радіо Промінь · Українські премʼєри 25 квітня - 2 травня: Jerry Heil, Уляна Шуба, Panivalkova, Indie-Ya, Kler
5.05.2025, 15:00
Фото: Пресслужба Dima Prokopov & MamaRika "Пісня "Підсніжник" – це поєднання танцювальних бітів, весняного настрою та емоційної романтики. Саундтрек ретро-сну, в якому згадуються перші телезакоханості. Так і відбулось у мене. В юності я був неймовірно закоханий у творчість і просто в класну співачку Еріку (ред: попередній псевдонім співачки MamaRika). Так прийшла ідея створити з нею дует, щоб моя мрія дитинства не залишалась просто мрією. І цей дует відбувся. Я дякую Насті за те, що погодилась і наша пісня навіює усім теплі спогади, романтику тих часів, наші випускні бали і просто дитинство. У нас вийшла дуже крута відеоробота, яка навіює саме ті теплі спогади: журнали, газети, плеєри, поліфонії та телефони-жабки. Це все повертає в старі добрі часи, коли ми були юними, коли ми були дітьми і, звичайно ж, не було війни", — розповів Dima Prokopov в ефірі Радіо Промінь. "Пісня "Підсніжник" — це особлива історія, адже вона має дуже ностальгічний вайб і повністю з головою занурює вас у 2000-х, нульові, коли ми були ще молоді і безтурботні, і коли в голові було перше кохання. Ми розуміли, що все життя попереду. Чому такий вайб пісні, чому ми вирішили зробити ось таку естетику нульових? Тут теж є певна передісторія. Адже, я думаю, що Діма вже про це неодноразово ділився, що він ще з часів "Фабрики зірок", коли я була учасницею, коли ще я була Ерікою в минулому житті, він мріяв заспівати зі мною дуетом. І, власне, так склалося життя, що ми реально познайомились. Діма озвучив мені про це своє бажання. І в ідеалі в цей момент якраз на нас натрапила пісня під назвою "Підсніжник", яку написав мій саунд-продюсер Ваня Клименко. Він теж співпрацює з Дімою. І нам здалося, що це ідеальна пісня, яка могла би от таким чином нас поєднати і це було би офігенною музичною колаборацією. Тому ми і вирішили будувати всю концепцію цієї роботи на ностальгії і використали навіть елементи тих часів у кліпі, адже там вся стилістика, одяг, реквізити, атмосфера – все було створено у стилі 2000. Навіть кадр на початку кліпу, де Діма заклеює обличчя Стаса Шурінса на нашому спільному фото, теж доводить, що ми хотіли показати, що ми повертаємо всіх нас у ті часи, коли ми вішали плакати улюблених артистів на стіни, мріяли з ними зустрітися і так далі. Це дуже класна така, дійсно, ностальгічна історія, адже, напевно, найтепліші наші спогади пов'язані, власне, з часами, коли ми вперше кохали, коли ми вривалися на дискотеки під стробоскопами, коли ми слухали музику на телефоні-жабці з поліфонією. Це все наше дитинство, це те, що нас зігріває зараз і це ті часи, в які завжди хочеться повертатися думками. І коли ти чуєш музику, яка нагадує тобі про це, хочеться зробити гучніше", — розповіла MamaRika в ефірі Радіо Промінь. Нагадаємо, у березні MamaRika представила новий сингл "Зв'язок". У березні Dima Prokopov презентував пісню і кліп "Місто засинає". Читайте інтервʼю Dima PROKOPOV: Для мене найголовніший чинник артиста — це душа. Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми. Радіо Промінь · Українські премʼєри 25 квітня - 2 травня: Jerry Heil, Уляна Шуба, Panivalkova, Indie-Ya, Kler
2.05.2025, 11:15
Фото: Пресслужба Lida Lee  "Моя нова пісня "Незручна" про звільнення, про момент, коли більше не можеш і не хочеш бути зручною. Вона про голос, який більше не мовчить, про дихання на повну, про вибір бути собою, а не тією, якою хочуть бачити тебе інші. Цей меседж усім, хто втомився жити для і тепер будує свої правила. Я довгий час ховала себе справжньою, жила за очікуваннями інших і була зручною, доброю, м'якою, навіть тоді, коли мною користувалися. Але одного дня всередині щось клацнуло і я зрозуміла, що більше так не можна. Життя одне і я не хочу прожити його мовчки. Цей трек – моє нове дихання. Ця пісня – мій особистий маніфест, в який я вклала всю себе, свою історію. Я би дуже хотіла, щоб вона стала маніфестом і для вас. Для всіх жінок, які забули, що мають право бути вільними, яким накинули кайдани чужих очікувань, страхів, правильності. Час їх зняти. 2025-й рік буде наймасштабнішим у моїй кар'єрі. Поки що не можу розкрити всі карти, але обіцяю, що ви будете вражені", — розповіла Lida Lee в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.  Читайте інтервʼю Lida Lee: Мене завжди вважали дівчинкою з обкладинки, яка посміхається й у якої все гаразд.  Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми. 
30.04.2025, 13:20
Фото: Пресслужба Zakhar Bo "Хочу презентувати вам свою нову пісню "Шукали сенс". Вона про пошук смислів у цьому мінливому світі. Справа в тому, що всі люди шукають сенси свого життя, існування, подій, які з ними трапляються, але навряд в цьому є кінцева точка. Скоріш за все це постійний процес, як в мудрості про самурая, в якого немає кінцевої мети, а є тільки шлях. Цю пісню, як і всі попередні, я зробив сам, але в ній взяли участь мої друзі: барабанщик Григорій Олійник, який грає з такими зірками, як Pianoбой, Jamala, Жадан і Собаки та інші. А бек-вокали заспівала артистка Я Тоня, з якою ми зробили спільну попередню пісню "Вибач". Ви могли, до речі, її чути в ефірі Радіо Промінь. Також я хочу анонсувати те, чого я особисто чекаю з нетерпінням. Це те, що наступна пісня, яку я випущу, закриє альбом з усіма треками, які вже випущені. І це буде мій перший повноформатний альбом", — розповів Zakhar Bo в ефірі Радіо Промінь.  Нагадаємо, у лютому Я Тоня та Zakhar Bo спільно випустили трек "Вибач". Читайте інтервʼю Я Тоня та Zakhar Bo: Поки ти перебуваєш у пошуку — ти митець Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми. 
29.04.2025, 14:10
Фото:  Пресслужба гурту Bulvar Lu  "Ми від душі презентуємо нашу нову пісню "Парфум", яка особисто для нас стала ковтком свіжого повітря, адже це перша наша пісня, яку сміливо можна назвати танцювальною. Так склалось, що усі наші попередні релізи мали ліричний присмак і під них виходять лише повільні танці. А тут все навпаки. "Парфум" – це своєрідний аромат музичних 90-х. Вона навіть звучить, як аромат старого флакону, знаєте, трохи ностальгії, трохи бунту і багато щирих емоцій. У ній присутній дух того часу, коли все було простіше і по-справжньому. Ми створили її насправді на одному диханні, ніби відчували, що світ навколо знову повертається в той хаос. І в цьому хаосі єдине, що тримає – це музика, яка має аромат свободи, легкості, жаги до життя. Я думаю, що це не остання наша бунтівна робота і ми потанцюємо ще з вами під майбутні релізи. А у планах у нас багато релізів, фітів і музики", — розповів учасник гурту Bulvar LU Сергій Магнушевський в ефірі Радіо Промінь.  Нагадаємо, у січні дует Bulvar LU презентував сингл "Обіцяй". Також читайте інтервʼю Рамі Аль Шаєр та Сергій Магнушевський (Bulvar LU): Лютий 2022 показав нам, що якщо ти не живеш зараз, то завтра може не настати. Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.