Окупант біля входу до школи в окупованому Маріуполі, 1 вересня 2022 року. Фото: Вікторія Рощина, "Новини Донбасу"
Коли буде звільнено Крим, тоді виникнуть запитання: а що робити?
На сьогодні не існує планів держави щодо роботи з молоддю після деокупації українських територій, особливо тих, які довго були захоплені ворогом. Якщо, гіпотетично припускає Юрій Юзич, через місяць ми звільнимо Крим, то концептуально будуть дуже великі проблеми і запитання: а що робити? І ми тоді можемо наробити багато помилок. "Ми матимемо в кращому разі нейтральне ставлення до змін і вороже до української держави". Складно буде тим, хто створюватиме адміністрації, вважає Юрій Юзич. Незрозуміло також, яким чином діятиме там громадянське суспільство? Яким чином будувати українську громадянську ідентичність?
Український дух на деокупованих територіях
Юрій Юзич каже, що важливо наповнювати життя на деокупованих територіях українським духом через "повернення системи освіти і певну мережу громадянських організацій, клубів, просторів". Зауважує, що в українських навчальних закладах вільних територій багато років діють так звані шкільні організації на кшталт так званого козацтва, чи козачат. Там 1-й клас – курінь такий-то, 2-й клас – інший курінь… "Але діти причетність до цього руху відчувають у тому форматі, що є певний стенд, їх раз чи двічі в році шикують, вони виносять і заносять прапор до школи. Для дітей це все є чуже і вороже. Це близьке до піонерської організації в Радянському Союзі". Тому на ефективність ціннісного виховання молоді це ніяк не працювало, вважає Юрій Юзич.
На фото в центрі Юрій Юзич, ФБ-сторінка
Молодіжний сектор на деокупованих територіях
"Багато залежить від того, наскільки українському громадянському сектору з перших днів деокупації вдасться мобілізувати людей, які переїдуть туди ціннісно, які розумітимуть, як правильно працювати, які мають досвід подібної роботи. Нам важливо реально побудувати громадянський молодіжний сектор на деокупованих територіях. Якщо цього не зробимо і все спустимо, тоді будуть продовжувати дітей організовувати за російським стандартом: будуть співати гімн і виносити український прапор. Але окрім огиди та відрази це не буде давати жодного позитивного результату. Позитив буде тільки тоді, коли діти включатимуться в процес ухвалення рішення, в роботу, коли вони відчуватимуть і самі створюватимуть організації. Важливо формувати ціннісне середовище". Каже Юрій Юзич, що дуже важливо не замикати ці організації на рівні місцевих громад, а створювати осередки діючих всеукраїнських організацій, щоби молодь не цементувалася місцевими традиціями.
Російська освіта: на уроці географії вчать не географії, а виховують російську ідентичність
Юрій Юзич переконаний, що треба здійснювати педагогічну люстрацію. Нагадує, що після Другої світової війни у Німеччині близько 40% вчителів були членами нацистської партії Гітлера. Їх усіх звільнили. "На якій підставі військово-цивільна адміністрація, припустимо, в місті Джанкої у Криму, звільнятиме вчителів, якщо зафіксованих ознак колаборації немає? Російська система освіти зараз побудована таким чином, що урок географії має виховати російську ідентичність, а не навчити географії. Тому люстрація має бути вирішена на законодавчому рівні. Мають бути прописані стандарти: що означає педагогічна колаборація?" Потрібно буде, очевидно, опитувати батьків, робити анкети. І це не буде швидко. Побудувати українську систему освіти на деокупованих територіях буде дуже складно, і це триватиме не один рік, впевнений голова наглядової ради "Пласту": "у нас на вільній території зараз перебудувати постсовкову систему освіти в сучасну систему дуже складно, коли все ніби є, програми є, ремонти європейські, але (як казала Лілія Гриневич) учителі вчать дітей 21-го століття за підходами 20-го і за методиками 19-го. І з цього мало що виходить".
(Ексміністерка освіти Лілія Гриневич також наголошувала на тому, що, незважаючи на те, що минуло 30 років після розпаду СРСР, Україна досі має пострадянську систему освіти).
Чернігів, наслідки удару окупантів по одній із шкіл. Фото: МВС України
На деокупованих територіях потрібні тисячі педагогів із регіонів, які не потерпали від окупації
Треба шукати таких людей на деокуповані території, які зможуть побудувати цю систему. Бо, вважає Юрій Юзич, "якщо адміністрація там буде із проросійським душком, то буде прикро тим людям, які чекали повернення української влади, жити далі з російськими колаборантами. Коли ми приїхали до Франції (здобувати досвід в громадянській освіті-ред.), нас повезли в один із найскладніших французьких районів, де хулігани регулярно палять машини, молодь періодично бунтує. "Як ви стимулюєте вчителів у тих складних районах?" – запитали ми місцевих. І нам сказали, що пробували залучити педагогів вищими зарплатами, але люди йдуть працювати в такі райони не заради цього, а з посвятою, бо розуміють, для чого вони туди йдуть. Так само буде і в Україні. До деокупованих регіонів потрібно залучити тисячі педагогів. І це будуть ті, хто розумітиме, куди йде. Ми повинні були б уже формувати напівволонтерський корпус, людей, які, можливо, вахтовим методом або на рік були б готові туди поїхати. Якщо зараз наша влада про це не думає, то вона почне думати постфактум, на жаль. Якщо є такі педагоги, громадські активісти або студенти, які готові самоорганізовуватися, то треба створювати такі ініціативи спочатку локальні, потім кооперуватися".
