Папа Римський Франциск. Фото: AP
"У Ватикані час жалоби, а одночасно і передчуття чогось нового"
Похорон Папи Франциска відбудеться у суботу, 26 квітня, о 10:00 за місцевим часом. Що відбуватиметься після завершення процесії?
З одного боку, Католицька церква осиротіла, тому що немає очільника. З іншого боку, вона живе. Коли Папи немає, ми сумуємо, ми в жалобі, але одночасно ми бачимо життя церкви, яке вирує. Люди з усіх куточків світу йдуть, щоби віддати шану римському понтифікові Францискові. І це не лише католики. У черзі зі мною стояли люди, які були з інших релігійних традицій: мусульмани й навіть атеїсти. І я їх питав, чому їм цікаво прийти до Ватикану і віддати шану Папі Римському. Вони сказали, що це була велика людина. Він був свого року моральним орієнтиром, моральним голосом для всього людства, а не лише для католиків. Тому це час жалоби, а одночасно і передчуття чогось нового, що гряде.
Простота супроводжувала Франциска до кінця його земного життя
Зазвичай церемонія урочиста та складна. Але Франциск спростив цей процес. Як все має відбуватися?
Франциска ми часто називаємо "Папою простоти", "Папою бідних", "Папою з тих, які є на маргінесі, з периферій". На початку свого понтифікату один з перших жестів, який він зробив — не поїхав в якусь важливу європейську чи американську столицю для того, щоб побачити політичних лідерів. Він поїхав на Лампедузу — острів, де переважно біженці та мігранти, і зустрівся з ними. Отже, вже на початку свого понтифікату він показав, що для нього простота буде орієнтиром в його служінні. І насправді він переїхав жити з апостольських розкішних палаців до дому Святої Марти, що є таким свого роду пансіонатом чи готелем у Ватикані. І у своєму заповіті, який він написав 29 червня 2022 року, він також детально описав, як він хоче, щоб його похоронили. Там дуже детальний опис, і він сказав, що на моїй могилі напишіть лише одне слово — Франциск. І вже від початку його понтифікату аж до кінця його земного життя ця простота його супроводжувала. Звичайно, зберуться багато лідерів, очікуємо понад 80 політичних лідерів, які будуть на похороні Папи Франциска, зокрема президент України Володимир Зеленський, президент США Дональд Трамп, президент Франції Еммануель Макрон та італійські урядовці, адже політики розуміють, що це була людина, яка мала моральний авторитет та етичні принципи, які так бракують сьогоднішньому політичному світу.
Тіло Папи Франциска вносять до базиліки Святого Петра для триденного спочинку у Ватикані, 23 квітня 2025 року. REUTERS/ALESSANDRO DI MEO/Pool
Українець братиме участь у виборі нового Папи
Є цікавий церковно-юридичний нюанс. Голосувати на конклаві мають право кардинали, яким не виповнилося на момент початку конклаву 80 років. Таких є сьогодні 135 кардиналів. А нібито за уставом мають голосувати на конклаві 120. І отець Петро Балог, наприклад, висловлював припущення, що кардинал-українець з Австралії, владика Микола Бичок може не увійти до конклаву з цієї причини, що, мовляв, після цих 120 був поставлений кардиналом. Тож якою буде процедура голосування на конклаві?
Кардинали, які були поставлені Папою Франциском, всі є частиною того кардинальського коледжу. Відтак всі, кому ще не виповнилося 80 років, будуть допущені. Щодо числа, їх 135. Було 120, але Папа Франциск як інноватор та реформатор збільшив це число. Я думаю, і Микола Бичок буде допущений до голосування. І я як українець сподіваюсь, що він буде мати частину голосів, якщо не більшість голосів. Це моя особиста надія.
Папа Франциск кладе кардинальський капелюх на голову Миколи Бичка. Фото: Getty Images
Новий Папа має не лише продовжити справу Франциска, а й звернути увагу на його слабкі місця
Хто може претендувати на роль наступника Папи Франциска? Як відбувається процедура вибору?
На 20-й день після похорону кардинали збираються в Сикстинській капелі у Ватикані й за зачиненими дверима молитовно обирають наступного римського понтифіка. Яким він буде? Напевно, треба поглянути, яким був Папа Франциск. Є категорії, як можна оцінити діяльність Папи Римського. Насамперед Папа – це є пастор, духовний лідер моральний авторитет. Наступне, Папа переважно вчить нас доктрини. Франциск ніяких нових догм нам не сказав. Папа – це також є адміністратор і менеджер. Папа також може бути реформатором та інноватором. Папа Франциск був все-таки пастирем. І він часто це говорив у своїх і посланнях, і проповідях, і доповідях. Він казав, що в церкві будь-яке служіння має бути дійсно служінням. Він виступав проти клерикалізму, тобто говорив, що священники, чи єпископи, чи кардинали — це не є кар'єристи. Всі вони покликані для того, аби служити. І його мотто було – керівництво через приклад, через служіння. І це проявлялося під час всього його понтифікату. І я думаю, кардинали, які зараз зберуться для того, аби обрати наступного Папу, будуть уважно прослідковувати цю траєкторію, за якою йшов Франциск, і будуть дивитися на того, хто б міг, можливо, не радикально змінити цю траєкторію, тому що це б було важко зробити після 13-літнього понтифікату Папи Франциска. Тобто який би міг одночасно і продовжувати те, що робив Франциск, і звертати увагу на слабинки, які все-таки просвітлювалися в понтифікаті Папи Франциска, а таких було декілька.
Франциск пам’ятав про війну в Україні, але не зробив доктринальні кроки, аби допомогти
Наприклад, пам'ятаємо, що він став Папою, і рік після цього в Україні почалася окупація Криму, у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Мирослав Маринович з Українського католицького університету закликав, щоби в Ватикані скликали Собор чи Синод, який би говорив про концепт справедливої війни й справедливого миру. Цього, на жаль, не сталося. Папа говорив більше про синодальність, що є важливим для церкви. Але якщо ми зараз маємо такі виклики часу, як війна в Європі, яка спричинила 20 мільйонів внутрішньо переселених осіб і яка є однією з найбільших трагедій після Другої світової війни, то, напевно, на часі було б скликати такі Собори, які б проговорювали ці нагальні питання. Хоча, звичайно, Папа постійно говорив про війну, постійно молився, на всіх своїх зустрічах, заходах завжди згадував Україну. Тому йому не можна закинути, що він про нас не згадував. Він пам'ятав, але, напевно, було б доречно зробити доктринальні кроки, які б допомогли Україні в цей час.
А те, що не згадувалася країна-агресорка як агресорка, це частина чого?
З одного боку, церква не є політичною організацією. З іншого боку, вона взаємодіє з суспільством, Папа зустрічається з політиками, Ватикан має свої представництва, амбасади в понад 180 країнах світу. Тобто якась взаємодія є. І політика Ватикану – це поєднання духовної місії й дипломатичного реалізму, який би мав бути спрямований на служіння миру, правді, гідності кожної людини. Тому якщо говорити про Папу як політика, то його голос був важливий. До нього прислухався не тільки політичний істеблішмент, а й прості люди, тому все-таки політична вага у Ватикані є. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Папа пішов до російського посольства пішки, що було безпрецедентним. Але чи він пішов до українського посольства? Ні. Пізніше питання, чому він не приїхав до України. Уявіть собі, Папа приїжджає до України, коли в нас йде війна. Це б теж було великим сигналом. Звичайно, що тоді б не зупинилася війна, але сигнал був би потужний, на мою думку.
Основні претенденти на папський престол
За кого можуть проголосувати кардинали?
Є кандидати, які постійно обговорюються в медіа. П'єтро Паролін є дипломатом та державним секретарем Ватикану. Нині він має найбільше відсоткових голосів, про які говорять в Італії. Є Маттео Дзуппі. Третє ім'я — кардинал П'єрбаттіста Піццабалла, який є латинським патріархом в Єрусалимі. Він є цікавою особою та францисканином. Він з-понад десяток років є на Близькому Сході, знає тонкощі війни та конфліктів, вільно володіє єврейською та арабською, що є дуже важливо для римського понтифіка, тому що вже після Другого Ватиканського Собору католицька церква відкрила двері для міжрелігійного діалогу — для діалогу з юдеями, з мусульманами. І це один з таких найбільших кандидатів, які наберуть голоси. Інше ім'я — кардинал Луїс Антоніо Тагле з Азії. І знаємо, що найбільший приїзд католицької церкви є в азійських країнах, в Африці та в Південній Америці. У нас був перший папа з Латинської Америки, тож було б чудово, якби був Папа з Азії. Конклав із 135 кардиналів — це мініатюрне суспільство, тому що всі вони походять з різних країн, з різних культур. І, до речі, Папа Римський Франциск дуже часто обирав кардиналів з периферій. У нього було мотто, що церква має йти на периферії, на маргінеси. І багато кардиналів навіть не знайомі між собою, але це буде хороша нагода для них познайомитись, хоча, безперечно, я впевнений, вони чули один про одного і знаються принаймні віртуально.
