Ілюстративне фото: iStock
Є тенденція до зменшення дитячої злочинності
Яка наразі ситуація щодо дитячої злочинності в Україні? Скільки і яких злочинів було вчинено, наприклад, цього року? А скільки раніше, коли війна вже почалась?
Нині ми можемо спостерігати тенденцію до поступового зменшення кількості кримінальних правопорушень, а також проступків, вчинених дітьми або стосовно них. За тими даними, які узагальнюються, зокрема, Офісом Генерального прокурора, в 2023 році дітьми було вчинено близько 2,5 тисяч кримінальних правопорушень, а в 2024 році їхня кількість зменшилася орієнтовно на 10%. Якщо ми говоримо про 2025 рік, то у нас продовжує зберігатися ця динаміка. Принаймні, якщо ми спираємося на ті аналітичні відомості, які має поліція, оскільки прокуратура ще поки що на цей час не оприлюднила їх. Так упродовж січня-серпня кількість кримінальних правопорушень вчинених дітьми у порівнянні з аналогічним періодом минулого року також зменшилась близько на 10,2%.
Шахрайство, крадіжки та виманювання інформації: які типи злочинів найпоширеніші серед дітей
Які типи злочинів найчастіше вчиняють діти?
Є проблема з вербуванням російськими спецслужбами дітей до правопорушень, зокрема кримінальних. Але загальна кількість кримінальних правопорушень, вчинених дітьми, традиційно припадає саме на майнові злочини: крадіжки, шахрайства, грабежі, розбої. Їхня частка коливається близько 40-60%.
Щодо структури злочинності серед дітей, то 5-7 років тому переважали класичні випадки, зокрема поцупити телефон, гаманець чи дрібницю в магазині. Сьогодні ситуація змінилася. Незважаючи на те що крадіжки залишаються поширеними, помітно зросла кількість шахрайств. І це пов'язано з тим, що внаслідок цифровізації, внаслідок того, що багато дітей часу проводять в смартфонах, в онлайні, з'являється спокуса до заробітку легких грошей. Хтось пробує продавати речі, які не існують, створюються фейкові акаунти, відбуваються маніпуляції з банківськими картками, сумнівні схеми. Тобто дещо фокус кримінальних правопорушень, які вчиняють діти, змістився в віртуальний простір. Звісно, війна теж суттєво вплинула на дитячу злочинність. Це пов'язано зі стресом, нестабільністю, невизначеністю. Діти є вразливими, адже є недосвідчені, щось не до кінця знають чи розуміють, і ними маніпулюють. І, відповідно, це відкриває простір для нових ризиків: це кібербулінг і втягнення в незаконний обіг наркотичних засобів, шахрайські схеми. І є така проблема, як вербування дітей російськими спецслужбами.
Втім ювенальні поліцейські знають, що відбувається і реагують. Реакція не точкова, а комплексна. Працюємо з громадами, закладами освіти. Ми намагаємося рухатися в цифрову сферу, бачимо, що відбувається в кіберпросторі, працюємо з дітьми та дорослими, а також роз'яснюємо. Головне, що діти повинні розуміти: попри те, що вони діти, і те, що вони роблять щось віртуальне, але за це може настати реальна відповідальність.
Якщо ми говоримо про шахрайство, то тут діти зазвичай виконують роль виконавців доручень в схемах дорослих злочинців. Ювенальний поліцейський фіксує такі ситуації, і ми бачимо, що неповнолітніх можуть, наприклад, залучати до переведення коштів через банківські картки, або передачі готівки, або створення фейкових акаунтів, виманювати інформацію, зокрема, якщо ми говоримо про вербування. Бувають випадки, коли підлітки самостійно можуть також запускати дрібні схеми: продають товари, яких немає, або влаштовують розіграші. Для них це здається легким заробітком, але фактично йдеться про кримінальне правопорушення.
Якщо батьки не займаються дітьми, не виховують дітей, тобто не приділяють їм належної уваги, хто є ідейним натхненником для дітей, які порушують законодавство?
Найчастіше це не дорослі кримінальні авторитети, а більше віртуальні орієнтири.
