Ілюстративне фото з відкритих джерел
"У законодавстві України немає визначення терміну "спеціальна пенсія"
Про спеціальні пенсії в Україні пояснює Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев:
У законодавстві України немає визначення терміну "спеціальна пенсія". Це збірне поняття, пенсії, які призначаються не за стандартним законом про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а за окремими спеціальними законами. Спецпенсії передбачають наявність спеціального стажу, здобутого на певних посадах. Часто він менший від страхового загального стажу. А також відсутні вимоги за віком. Формула розрахунку спеціальної пенсії проста: від 50 до 90% при спеціальному стажі 10-25 років від діючої на момент призначення пенсії зарплати. Тоді як звичайні пенсіонери отримують від 30 до 40% від зарплати, яка рахується достатньо складно, при стажі 30-40 років.
Щодо певних категорій, певних посад, вони і мають існувати, наприклад, щодо військових. Але для деяких категорій колосальна різниця в розмірах цих пенсій не обґрунтована складністю роботи або ризиком для життя і здоров'я.
Якщо ми говоримо про категорії, то це судді, прокурори, військовослужбовці, правоохоронці, народні депутати, помічники народних депутатів, урядовці, держслужбовці, службовці Нацбанку, наукові, науково-педагогічні представники, журналісти державних засобів масової інформації і особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або мають особливі заслуги перед Батьківщиною, наприклад Герої України.
З 2018 року призначення спеціальних пенсій для багатьох категорій було скасовано. Вони були переведені на загальну систему. Хоча особи, яким вони були призначені раніше, продовжують їх отримувати. 7% від усіх пенсіонерів отримують спецпенсії, але за обсягом видатків вони отримують понад 15% усього пенсійного бюджету.
За яким принципом визначаються професії, які дають право на спеціальні пенсії? Пояснює Данило Гетманцев.
Насправді потреба в спеціальних пенсіях, в спеціальних умовах виникла історично. Деякі професії пов'язані із ризиком для життя: захист Батьківщини, боротьба зі злочинністю. І спеціальні умови пенсійного забезпечення були запропоновані для залучення працівників на державну службу з урахуванням того, що ця робота була низько оплачувана. І в різні моменти такі спеціальні пенсії були покликані компенсувати низьку оплату цієї праці. З іншого боку низька оплата праці ніколи не може забезпечити належний рівень пенсії.
Якщо зростає зарплата судді, то зростає і довічне грошове утримання тих суддів, які вже не працюють
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наводить приклади деяких категорій спеціальних пенсій:
Пенсію поліцейським призначають, незалежно від віку та за наявності вислуги 25 років. Або за досягненням 45-річного віку за наявності 25 років загального страхового стажу, із яких, щонайменше, 12.5 років – служба в правоохоронних органах. Середній вік виходу на пенсію – 44 роки. Виплати призначаються в розмірі від 50 до 70% грошового забезпечення на момент виходу на пенсію, до якого включаються всі види виплат та премій. На сьогодні пенсія поліцейського буде становити від 17 до 25 тисяч гривень. Це, виходячи з недавніх цифр, які міністр Клименко озвучив щодо грошового забезпечення поліцейського. Пенсія прив'язується до цього грошового забезпечення, грошове забезпечення 34000-36000 грн. І від них ми рахуємо пенсію.
Якщо говорити про прокурорів, то визначаються ці пенсії Законом "Про прокуратуру". Стаж – 25 років, з яких 15 років на прокурорських посадах, розмір пенсії 60% від діючої місячної заробітної плати прокурора. Сьогодні вік виходу прокурора на пенсію – 46 років середній, а пенсія в середньому становить 28000 грн. Водночас, на відміну від поліцейських, вони можуть не звільнятися, а отримувати пенсію паралельно із виконанням своєї діяльності. Це неправильно, це ми будемо прибирати найближчим часом.
Причому, на відміну від звичайних, загальних пенсій, де ми просто індексуємо їх і порядок індексації є доволі сумнівним, несправедливим до людей, пенсії прокурорів, правоохоронців, та довічне грошове утримання суддів прив'язані до тієї винагороди, яку отримують відповідні працівники. Якщо зростає зарплата судді, то зростає і довічне грошове утримання у тих суддів, які вже не працюють.
Тривалий час причиною, з якої не завершується пенсійна реформа, називався дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Грошей не вистачало, щоб оплатити всі пенсії за віком. І ось зараз бюджет Пенсійного фонду профіцитний. Грошей збирається більше, ніж потрібно на звичайні страхові пенсії. Куди витрачається залишок? На спеціальні пенсії. Пояснює Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев:
У нас є два головних джерела: Пенсійний фонд і держбюджет. Усі пенсії в Україні і звичайні, і спеціальні, виплачуються через Пенсійний фонд. Але Пенсійний фонд не є скарбницею, з якої гроші просто беруться. Він працює завдяки внескам працюючих українців, а також коштам, які держава закладає в бюджет для окремих пенсій та виплат. За логікою спеціальні пенсії мали б фінансуватися саме з державного бюджету, бо насправді держава ж надає ці гарантії суддям чи працівникам прокуратури! І держава за рахунок бюджету мала б це виплачувати, а не за рахунок відрахувань від єдиного соціального внеску, що сплачує кожна людина зі своєї заробітної плати. Тут є певна несправедливість, бо держава перекладає на людей свій обов'язок. Уряд вже давно почав частково переносити фінансовий тягар спеціальних пенсій на платників єдиного соціального внеску. І виникла змішана схема: базовий розмір, який людина отримувала б за загальними правилами, фінансується з ЄСВ, а надбавка, яка робила пенсію спеціальною, - із державного бюджету. Але це все змішалося і на сьогодні державний бюджет просто дотує різницю, яку не дістає Пенсійний фонд для фінансування його видатків.
Чи можливо призначені колись законом соцстандарти погіршувати?
Останнім часом все більше країн намагаються уніфікувати пенсійну систему та зменшити кількість спеціальних пенсій. У ході таких реформ можуть навіть зменшитися деякі раніше призначені виплати. При перших же не надто вдалих спробах зробити це в Україні пенсіонери завалили суди позовами проти держави. У нас глибоко вкорінилося переконання, ніби призначені колись законом соціальні стандарти не можна погіршувати. Але це всього лише міф, переконує членкиня Європейського комітету із соціальних прав Алла Федорова:
Коли мова йде про зменшення досягнутого рівня, то можна поділити всю цю практику на дві групи:
1. коли пенсії зменшують, доплати скасовують під час фінансово-економічної кризи, коли держава вимушена запроваджувати жорсткий режим економії.
2. під час реформ.
І ось тут відоме рішення ухвалено було достатньо давно Європейським судом з прав людини у справі Ханякіна проти Грузії. Скаржилася колишня суддя Верховного суду Грузії. Там провели масштабну реформу щодо зміни пенсійного забезпечення держслужбовцям, суддям і прокурорам. І перераховано було вже призначену пенсію суддям. Європейський суд не встановив порушення, тому що до уваги беруться основні базові критерії. Головне, що таке зменшення або така реформа не повинна бути дискримінаційна і повинна проводитися на прозорій пропорційній основі. А єдиним виходом з цієї ситуації має бути комплексна реформа, включаючи реформу пенсійної системи. На сьогодні пропонується розробка Соціального кодексу, де всі елементи цієї соціальної системи будуть пов'язані і вибудовані на новій соціальній моделі, яка буде відходити від патерналізму і включати максимальну адресність всіх виплат.
Логіку рішень Європейського суду з прав людини пояснює начальник відділу департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та Верховенства права Ради Європи Павло Пушкар:
Суд розглядає ці питання відповідно до Конвенції, як питання, пов'язані з правом власності. І суд дивиться у кожному конкретному випадку, якщо мова йде про соціальні виплати, пенсії, соціальну допомогу, чи такі права породжують право власності. І в минулому історично не у всіх випадках Європейський суд з прав людини визнавав наявність певної соціальної вимоги, яка надавалася державою, правом власності. Тут можна згадати перші українські справи, які стосувалися повернення внесків до Ощадбанку, де якраз суд визнав відсутність права власності.
При реформуванні пенсійної системи важливо, щоб вона не тільки відповідала Конституції та європейським нормам, але і мала суспільну підтримку. А от до спеціальних пенсій ставлення якраз неоднозначне. Хоча суспільство ніколи не було проти особливих умов для тих професій, які мають очевидну складність, зокрема пенсії військових. Саме ця сфера пенсійного забезпечення зараз найменш збалансована та потребує вдосконалення. Детальніше пояснює Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев:
Якщо говорити про військових, то ця категорія спецпенсій не викликає жодного негативу. Які відбулися зміни?
1. підвищення грошового забезпечення, завдяки чому зростають і призначені пенсії військовим.
2. запроваджені додаткові гарантії для поранених ветеранів та сімей загиблих.
3. змінено підходи до обрахунку вислуги, зокрема, запроваджено зарахування у кратному розмірі періоду участі в обороні України під час збройної агресії.
Але проблема залишається: пенсії мобілізованих і кадрових військових розраховуються за різними системами та можуть відрізнятися у рази. Серед нинішніх захисників більшість – не кадрові військові, а мобілізовані. Нарахування пенсій здійснюється по-різному. Наприклад, Закон "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" дозволяє обраховувати роки служби за принципом рік за два або за три для учасників бойових дій, що значно збільшує пенсійний стаж і розмір виплат. Він гарантує, що пенсія становить 50-75% грошового забезпечення співробітника силових структур на момент виходу на пенсію. Натомість загальний закон, за яким пенсія нараховується мобілізованим, не передбачає жодних таких коефіцієнтів. Для ветеранів, які не мають стажу 25 років служби у військових структурах, діють загальні умови виходу на пенсію. Пенсія у такому випадку становитиме 25-35% від його зарплати при стажі 25-35 років. І додаткова підтримка обмежується лише доплатою у розмірі 25% від прожиткового мінімуму, а прожитковий мінімум у нас надмалий. Внаслідок цього кадровий військовий сьогодні в середньому отримує пенсію в розмірі 15700 - 47000 грн, а мобілізовані – 5992 тисячі грн. Якщо зростає грошове забезпечення діючих військових, автоматично зростають і пенсії тих, хто вже на відпочинку. А от щодо мобілізованих – взагалі такого нема. Тому ми маємо тут уніфікувати зазначені підходи і прибрати цю несправедливість.
"Пенсійна справедливість – це не про "дати всім однаково"
Чи можливо у ході пенсійної реформи встановити якщо не єдині правила, то хоча б єдині принципи та підходи до пенсійного забезпечення, аби не доводилося у кожному другому випадку бігти до суду? Який вигляд можуть мати нинішні спецпенсії у реформованій системі, розповідає Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев:
Пенсійна справедливість – це не про "дати всім однаково". Це про те, щоб кожна людина розуміла, що її майбутня пенсія залежить від прозорих, зрозумілих правил і пов'язана з її заробітком, який вона отримує, а не від якихось популістичних політичних рішень, ухвалених десятиліття тому. Є три ключових критерії пенсійної справедливості:
1. залежність пенсії від внесків та умов служби. Справедливо, коли розмір пенсії пов'язаний із реальними викликами та небезпекою. Наприклад, якщо ми говоримо про правоохоронців, то, напевно, спеціальні пенсії мають бути у оперативних працівників, які працюють в "полі" і мають роботу з порушниками, злочинцями. А ті, хто працюють в офісі і у кого офісна робота, не повинні мати якихось спеціальних умов в порівнянні з юристами, що працюють в інших державних органах чи навіть в приватній сфері.
2. прозорість правил і зрозумілість формули. Насправді військовий отримує більше, бо більше ризикує.
3. рівність доступу до прав. Справедливість – це коли будь-який громадянин за таких самих умов може розраховувати на такі самі виплати. В цьому сенсі військова пенсія сприймається, як рівноправна. Кожен, хто служить, хто може служити і воює, її отримує. А от вищі категорії обраних – судді, прокурори, чиновники – мають пенсії, що не є доступними для інших, незалежно від їхнього внеску в суспільство. Саме тому вони сприймаються суспільством негативно. Якщо говорити про військових, рятувальників, то підвищення пенсії для них справедливо. А от якщо говорити про згадані категорії, то, напевно, тут треба якось більш розумно ставитися до їх визначення.
Це стосується майбутніх пенсій. Але що робити з уже призначеними? Данило Гетманцев пропонує компромісний підхід:
Ми бачимо суди за спецпенсіями, програні суди за спецпенсіями, зокрема і в Європейському суді з прав людини. І Конституційний суд у нас неодноразово висловлювався за те, що закон не може мати зворотної сили в цьому питанні. Тому ми тут в будь-яких рішеннях, які ухвалює Верховна Рада, законодавець, обмежені. Але що можна реально зробити? Ми точно не можемо скасовувати ті пенсії, які вже нараховуються, задніми числами. Маємо зберегти призначені пенсій, але змінити правила для майбутніх. Це найбільш цивілізований юридично безпечний підхід, який не буде тягнути за собою суди і заборгованість держави. Друге –- провести замороження привілеїв. Йдеться про те, що вже існуючі великі виплати не зменшуються, але і не індексуються автоматично. Тоді з часом вони вирівнюються за рахунок інфляції, певних об'єктивних процесів відносно до середнього рівня пенсії. Потім ми маємо перевести спецпенсії на чітку професійну модель. Якщо йдеться про категорії, які мають право на підвищене пенсійне забезпечення – військові, поліцейські, рятувальники – їх виплати можна залишити, але ввести в окремий професійний рівень за власними внесками, умовами, за прозорою формулою. І це зніме питання, чому за це платять усі платники податків. Бо система буде самофінансованою. І також ми маємо закласти довгостроковий перехідний період. Реформа така має йти 10-15 років – перехід цей має бути поступовим і досить тривалим, аби система змінювалася еволюційно, а не вибухово.
— —
Матеріал підготовлено за підтримки Ради Європи. Погляди, виражені в цьому матеріалі, належать його авторам і не обов’язково відображають офіційну політику Ради Європи.
