Президент України Володимир Зеленський та білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська під час зустрічі у Києві 26 травня 2026 року. Фото: REUTERS/Прес-служба президента України
Україна піднімає ставки
Чому зараз відбувся цей візит до Києва, чому саме в такому форматі?
Я думаю, що найбільш вагоме запитання "чому зараз"?. Тому що протягом останніх років Україна мала доволі стриману позицію в контексті налагодження діалогу з білоруськими демократичними силами. І раніше навіть були звинувачення на адресу української сторони, що нібито Київ блокує участь Тихановської в якихось спільних заходах спільно з європейськими колегами. Таке було, здається, в 2023-му році на спільних заходах спільно з польськими і литовськими візаві. Тоді циркулювала інформація про те, що Україна начебто не хотіла публічної участі Світлани Тихановської в урочистостях. А тому справді Київ так досить обережно ставився до можливого діалогу з білоруськими демократичними силами, зокрема через небажання зайвий раз дратувати Олександра Лукашенка, небажання якимось чином наражатися на можливі загрози з боку білоруського диктатора. Відтак діалог був зведений до мінімуму. Звичайно, певні представники українського істеблішменту спілкувалися з представниками білоруського демократичного руху, але ці контакти були радше неформальними, вони були непублічними і вони були не те щоби аж дуже системними.
Але з початку цього року ситуація почала дещо змінюватися. З одного боку з посади глави Офісу президента пішов Андрій Єрмак. І з цим так само можна пов'язувати активізацію роботи України в цьому напрямку. З іншого боку, бачимо, що навколо Білорусі змінюється зовнішньополітичний контекст. Зокрема, Сполучені Штати ведуть переговори з офіційним Мінськом, вже було досягнуто певних результатів, тому що американська сторона зняла частину санкцій з білоруських державних підприємств, банків і навіть Міністерства економіки, а взамін на це режим Лукашенка випускає політв'язнів, вже більше 50 осіб вийшло на волю і, зокрема, досить впливові фігури. Плюс, уся ця історія з політичним торгом почала мати також регіональне забарвлення, зокрема в розрізі нещодавнього листа Держдепартаменту США, який був адресований Польщі, Литві й навіть Україні, де Сполучені Штати чи то рекомендують, чи то просять дані країни відновити транзит білоруських калійних добрив через свою територію.
Відповідно, я думаю, що Україна, яка за цим так само активно спостерігала, вирішила діяти рішучіше і підняти ставки в контексті відносин із режимом Лукашенка. Звідси якраз і заяви про можливі загрози з боку півночі, заяви про те, що Україна готова діяти превентивно. І що цікаво, якраз от після того, як стало відомо про лист Державного департаменту США, оперативно, судячи з усього, був організований візит Тихановської в Київ, тому що планували, що він відбудеться раніше, десь в березні, але весь час відкладали. І от лише зараз Тихановська змогла приїхати до Києва, тому так само цікаво, що організація візиту відбулася оперативно і після того, як от в публічному полі з'явилася інформація про такі певні дивні заклики з боку Сполучених Штатів. Тому Україна піднімає ставки у відносинах із режимом білоруського диктатора і демонструє, що готова діяти жорсткіше і тепер тон у двосторонніх відносинах буде задавати саме офіційний Київ, а не офіційний Мінськ, як це було протягом попередніх років.
Лукашенко намагатиметься продовжувати свою лінію, але Польща або Литва навряд чи порушуватимуть європейський санкційний режим
Виходить, що всупереч логіці й діям Сполучених Штатів ми зараз рухаємося, бо ті знімають санкції з Білорусі, ті йдуть назустріч, ті, можливо, десь навіть або просять, або вимагають від України чогось, Лукашенко запрошує Зеленського на зустріч поговорити або на території України, або на території Білорусі, а тут от лідерка опозиції приїжджає? І ще варто згадати недавній дзвінок президента Франції Макрона до Лукашенка, де також вони обговорювали події, де також... це, до речі, от такий контакт перший, напевне, від початку повномасштабного вторгнення. На цьому тлі Лукашенко зараз в якій позиції, до яких дій це може його спонукати, враховуючи ось цю всю конфігурацію різних держав, різних об'єднань, які зараз мають відносини з Білоруссю або з опозицією білоруською?
Я думаю, що Лукашенко намагатиметься продовжувати ту лінію, яку він веде зараз. Це перемовини з Сполученими Штатами, намагатися витиснути з них, по суті, максимум, спробувати запропонувати американській стороні входження в якісь білоруські калійні активи, тобто це вже було раніше, Лукашенко пропонував американцям входження в активи калійного комбінату. Паралельно так само до виборів в Конгрес США режим Лукашенка буде намагатися, можливо, за допомогою Сполучених Штатів, схилити якісь європейські країни до певних поступок, тому що питання транзиту, питання зняття якихось певних обмежень, передусім економічних, дуже важливе для білоруської сторони, бо це дозволить вирішувати економічні проблеми, які зараз існують в білоруській економіці, яка значною мірою зав'язана на тому, що відбувається в Росії, плюс отримувати джерела додаткового доходу.
Зараз режим Лукашенка намагається протиснути Литву. Литовська сторона заявляла про те, що готова дати режиму Лукашенка декілька тижнів для того, аби той продемонстрував готовність до конструктиву і адекватної взаємодії. Режим Лукашенка цього не зробив, Мінськ намагається силоміць, по суті, змусити Литву до поступок, тому я думаю, що на даному напрямку якихось успіхів найближчим часом не буде. Все ж таки Литва доволі принципова в плані своєї зовнішньої політики, і я думаю, буде опиратися цьому, наскільки це можливо.
З іншого боку, є так само певний, скажімо так, консультаційний трек із польською стороною. Білорусь звільнила Анджея Почобута і зазначу, що раніше Варшава окреслювала звільнення цієї особи як передумову для відновлення певного діалогу з офіційним Мінськом. Тож Мінськ звільнив Почобута і навіть міністр закордонних справ Максим Риженков казав, що: "Все, ми всі умови виконали, тепер м'яч на боці Варшави, ми готові з Варшавою розмовляти і про щось домовлятися". Тому, можливо, на польському треку Мінськ спробує здобути більше успіхів і справді досягти якихось поступок, тому що Варшава вже демонструвала готовність до того, аби відкотити якісь певні обмеження, зокрема відкривши два додаткових пункти пропуску на кордоні з Білоруссю восени минулого року.
Але знову ж таки, чи вдасться Мінську досягти аж настільки серйозних успіхів, зокрема в контексті створення певної дірки в санкційному режимі, скажімо так, я не впевнений, тому що як би там не було, питання калію, питання транзиту — це рівень вже Європейського Союзу, це рівень запровадження санкцій проти Білорусі на рівні всього ЄС. І тут уже, відповідно, потрібно більше часу і значно більших зусиль для того, аби європейські країни все ж таки погодили зняття якихось обмежень. Поки що я сумніваюся, що Польща чи Литва будуть в одноосібному порядку готові порушувати європейський санкційний режим, бо це може негативно відобразитися, зокрема, і на їхньому іміджі, і на їхніх відносинах з Брюсселем. Тому поки що Мінськ буде діяти в такій логіці.
.jpg)
Павло Радь. Фото: facebook/PrismUA
КОНТЕКСТ
Президент України Володимир Зеленський зустрівся сьогодні, 26 травня у Києві із білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською, яка прибула напередодні з візитом до столиці України.
"Сьогодні в Києві саміт, який об’єднав 24 країни, передусім країни Європи. Усі наші європейські сусіди представлені — Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Румунія та Білорусь", — сказав президент України. Зеленський наголосив, що всі учасники зустрічі підтримують прагнення народу Білорусі позбутися російського втручання.
"Знаємо, що Росія намагається зараз ще більше втягнути Білорусь у цю війну проти України. І ми цінуємо кожен прояв підтримки від білорусів для вільної України та знаємо, що буде день, коли між нашими державами знов будуть добросусідські відносини на основі реальної незалежності і України, і Білорусі від Москви", — сказав він.
За словами президента, ці теми він обговорив зі Світланою Тихановською та її командою, яка відвідує Київ.
"Україна ніколи не була загрозою для Білорусі. І ми вдячні тим білорусам, які з Україною зараз, коли вирішується доля і нашої незалежності, і незалежності кожного народу, який межує з Росією", — сказав Зеленський.
25 травня, білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська прибула з візитом до Києва. З нею прибули радники — Франак Вячорка, Денис Кучинський та Анатолій Лебедько, а також представники Об'єднаного перехідного кабінету (ОПК): заступник керівника Павло Латушко, керівник апарату Валерій Мацкевич та представниця з соціальних питань Ольга Зазулінська.
