З Вербною неділею!

 

Вербна неділя припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називають Страсним, розпочинається Вербною неділею.

 

У Вербну неділю християни відзначають вхід Ісуса Христа в Єрусалим - у шосту неділю Великого посту, за тиждень до Світлого Великоднього Воскресіння, яке в 2018 році випадає 8 квітня.

 

Історія цього свята сягає корінням в 30 рік нашої ери. За легендою, Ісус прибув на віслюкові до Єрусалиму. До цього часу він три роки поневірявся, проповідуючи слово Боже. Саме тоді в так звану Пальмову неділю Христа зустрічали оплесками, а дорогу перед ним встеляли одягом і пальмовим гіллям.

 

Більшість християн живуть на території, де не ростуть тропічні дерева. Гілки пальми замінили вербними, в Італії – оливковими, у Франції – розмариновими.

 

Символ Вербної неділі – гілочки верби приносять у будинок напередодні ввечері. Вранці в неділю їх освячують у церкві. Після освячення верба вважається чарівною - вона захищає житло від злих духів, пожеж, а якщо нагодувати бруньками домашнім улюбленцям, – вони не хворітимуть.

 

 

Колись господарі, повертаючися з церкви з освяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або — якщо було близько — то в полі, "щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток"; а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Після церкви люди одне одного били жартома такою свяченою вербою, примовляючи:

 

Не я б’ю — верба б’є,

За тиждень Великдень,

Недалечко червоне яєчко!

 

Молоді хлопці та дівчата билися освяченою вербою ще й біля церкви, та й дорогою, як додому йшли, а, б’ючись, примовляли:

 

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

 

Вербну неділю урочисто не відзначають, бо свято випадає на дні Великого посту, коли заборонені галасливі гуляння. Не можна займатися прибиранням або шити. Зате можна пересаджувати кімнатні рослини - це допоможе розбагатіти, вірили люди.

 

У давнину вважали, що у Вербну неділю за обіднім столом повинна зібратися вся родина. Готували злакові страви, пісну випічку, без м’яса, але дозволяється риба і в невеликих кількостях вино. Вся їжа на столі не повинна бути гарячою.

 

У цілющі властивості гілок верби вірять і досі. Хвору людину треба легенько побити освяченими гілочками по спині, приговорюючи, "Не я б’ю, верба б’є".

 

Викидати освячені гілочки верби не можна, бо накличеш на родину бідність і хвороби. Гілки весь рік тримають у будинку, біля ікон, а потім спалюють або відносять до річки і пускають за течією. Раніше гілочки верби вкладали в руки небіжчика, оскільки вірили, що він воскресне і зустріне в загробному житті Христа. Гріх ногами топтати освячену вербу, а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилось освяченим у наступному році, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.

 

 

За повір’ям, верба вбирає всю негативну енергію вдома, тому через 12 місяців старі гілки замінюють новими. У деяких країнах торішню вербу відносять на могили померлих родичів.

 

Християни західного обряду святкують Великдень на тиждень раніше - 1 квітня.