Колекціонер Іванців: культура слухання вінілу для тих, хто хоче отримати від музики більше

Колекціонер Іванців: культура слухання вінілу для тих, хто хоче отримати від музики  більше

Довгоочікуване відкриття вінілового корнеру GRAM Record Store відбудеться 28 грудня в Києві. Про культуру ставлення до вінілу в Україні та ритуал слухання в ефірі радіо "Культура" в програмі "Музична афіша" розповів колекціонер платівок Григорій Іванців.

Ведуча:

Катерина Гончарук

Зараз є тенденція, що культура слухання вінілу стає більш популярною?

— Так, звісно. Справа в тому, що ми живемо в цифровий час і в час, коли інформації дуже багато. Люди загалом не вміють її фільтрувати та обирати. Середньостатистичному слухачу достатьо того, що йому дає радіо чи телебачення, тобто зовсім проста популярна музика. Через декілька років її скоріше за все забудуть. Вініл  це зовсім інше ставлення до музики. Це не просто повага до артиста, а повага до процесу слухання музики. Культура слухання вінілу для тих, хто хоче отримати від музики трохи більше. Саме тому її так поважають музиканти та люди, які пов'язані з музикою, адже вони бачать і розуміють різницю. 

 

Чи є клуби слухання вінулу в Україні?

— Якщо говорити саме про клуб GRAM, то його аналогів в Україні поки немає. Але в світі є спеціальні аудіофільні клуби чи бари, наприклад, у Лондоні чи Токіо їх багато. Саме GRAM стане першим аудіофільним клубом в нашій країні. Його відкриває відомий журналіст, продюсер та поціновувач вінілу Віталій Бардецький. Хочеться додати, що особливо в Японії такі заклади дуже популярні. Це фанатська річ, яка незрозуміла та нецікава для багатьох людей, адже часто їм потрібно досить мало: плеєр або хіт-парад пісень.

Що шукають меломани у звуку вінілу? Який він?

— Прийнято говорити, що він є теплим ламповим, тобто найбільш наближений до живого концерту чи виступу. Вініломани постійно перебувають в пошуку цього звуку. Однак це досить дороге задоволення. Та хочеться додати, що так як ми живемо в пострадянській країні, то тут залишилося багато цікавих записів радянського лейблу "Мелодія". Багато таких платівок можна купувати на різноманітних барахолках та ринках. Взагалі це досить цікава річ.

Чи правда, що є спеціальний ритуал догляду за вінілом? 

— Так, все вірно. Навіть ті, хто слухає вініл, не завжди знають чи пам'ятають, що треба доглядати і за голкою також, а не лише за платівкою. Це ціла подія. В цьому теж полягає привабливість вінілу. Крім того, треба витрачати чимало часу на те, щоб знайти якийсь оригінальний запис. На вініловому ринку справи складаються так, що якщо певна платівка тобі треба сьогодні, ти можеш купити її за вищу ціну, ніж якби довше шукав і витрачав на це час. Сьогодні ціна платівки складає не менше ніж 600 гривень.

Скільки платівок є у вашій колекції? З чого почалося захоплення колекціонувати платівки?

 Як для колекціонера, в мене не так багато платівок, десь 300. Це значно менша кількість, ніж їх є у середнього поважного колекціонера. У Харукі Муракамі, для прикладу, було близько 10000 платівок. Одразу спадає на думку дитяча згадка про платівку "The Beatles". Потім згадується час, коли навчався в студії при капелі бандуристів і ми шукали різні записи правильного співу. Також я збирав і цікавився платівками музики ді-джеїв.

Нагадаємо, що 28 грудня о 19.00 в Києві відбудеться відкриття вінілового корнеру GRAM Record Store. 

Прослухати детальніше можете за посиланням

Фото взяте з ФБ Григорія Іванців