– Ви позиціонуєте себе як арт-рок-гурт. Чому ви визначили свій напрям саме так?
– У нас є окреме визначення для того, що ми створюємо. Ми називаємо це "музика вибухової тиші".
Дуже важко було влитися в якийсь конкретний формат, тим паче, що коли ми починали, ми грали доволі неформатну музику і для радіостанцій, і для самих слухачів. Тому ми вирішили, що перша наша фішка – це те, що ми ламаємо всю форму музичну. У нас бували пісні і на 7 хвилин, і на 4, з нестандартною музичною формою. Не куплет+приспів, а куплет, переграш, приспів, знов куплет… Тому ми вирішили, що шукатимемо свій стиль, своє звучання, свій вигляд, і в принципі нам в цьому комфортно.
Зараз ми намагаємося поглиблювати цей образ. Ми переходимо далі, з кожним альбомом, з кожною піснею, але все-таки намагаємося залишатися в цій музиці вибухової тиші, яка тебе бере й занурює у твої ж емоції, яка апелює до тебе самого.
– Ви презентуєте сингл "Любов". Наскільки цей трек відповідає концепції "вибухової тиші"?
– Нам хотілося саме на осінь обрати щось таке світле й тепле, бо попередній альбом "Знаки" був дуже глибоким та розміреним. Хотілося чогось теплого, у що можна загорнутися. І "Любов" найкраще підійшла.
Вже все сказано про любов, все написано. Але нам хотілося внести одну думку у це велике почуття. Ми подумали про те, що любов не має власника. Вона не має означення. Це щось таке над нами, дуже гармонійне, і любов не може привласнюватись. Слова про "мою любов" не зовсім коректні.
Мені здається, цю ідею вдалося реалізувати в пісні.
– Чи плануєте ви знімати кліпи на свої пісні? Адже зараз важко протягнути музику самою лише музикою, потрібно підтримувати її відеоконтентом.
– У нас є кліп на пісню з оркестром, яка у нас була в альбомі "Знаки". Також ми плануємо кліп на майбутній сингл, який вийде навесні, знімати кліп.
В принципі, ми дуже часто робимо live-трансляції, я намагаюся спілкуватися зі слухачами у соцмережах, роблю все, щоб покращувати зв'язок з ними. Але ми намагаємося робити це в нашій стилістиці, тому що, мені здається, в цьому ділі найважливіше – залишатися собою. Якщо твоя аудиторія вже знає тебе та твою музику, не треба надміру. Цей маленький острівок комунікації потрібно вести правильно, так, як ти це бачиш.
– В уже згадуваному альбомі "Знаки" є пісня, складена з назв усіх пісень альбому. Легких шляхів не шукаєте?
– Ніколи.
– Чи будуть подібні родзинки у новому ЕР?
– Будуть, але поки що їх рано відкривати. Наступний ЕР буде зовсім іншим за тональністю та заглибленням в себе, ніж пісня "Любов". "Любов" світла. А там все буде дуже серйозно.
– А навіщо такі складнощі? Адже зараз людям потрібно щось просте, щоб підспівувати "ла-ла-ла" і все.
– Чому ти вирішив, що їм це потрібно? Тому що їм це нав’язують?
Мені здається, що потрібно йти напролом до сердець. Якщо ти йдеш за трендом чи підкупаєшся на те, що тобі непритамане, слухачі це "читають". Не вийде вічно обманювати. Ти або віддаєшся цьому з серцем і зі всім, або потрібен інший шлях.
Для мене нецікаво працювати з легкими конструктами, мені хочеться докопатися до чогось глибшого, хочеться заглянути за всі ширми людських емоцій. І поки що наші слухачі дають мені величезну віру в те, що ми робимо.
– Написання пісень забирає багато енергії. Де ти черпаєш її?
– Є дуже багато джерел, звідки можна її брати. По-перше, це заняття спортом, як не дивно. Я займаюся кунг фу.
З іншого – це багато приємних і цікавих зустрічей зі слухачами, це книги. Я намагаюся багато подорожувати, вчити, вчитися, іноді даю майстер-класи з вокалу, займаюся культурними проєктами, де я поза музикою можу реалізувати те, що мені хочеться.
– У 2014 році був альбом "Пристані", який отримав американську премію "Akademia Music Award". Два слова про неї?
– Слухачі подали.
Слухачі подали, і ми отримали ротації на радіо в Каліфорнії. Навіть зараз надсилаємо туди свою музику. Люди самі промотують, коли музика їм подобається.
Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Промінь!
