Передачі з архіву Українського радіо

Чому одні колишні колонії, попри всі проблеми, що виникають після здобуття або відновлення незалежності, знаходять свій шлях до успіху, а інші десятиліттями так і не виборсуються з лиха? Однозначної відповіді немає. Наприкінці грудня 2025 року парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, який офіційно визнає понад столітню окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою, закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Сьогодні ми спробуємо торкнутися основних больових точок алжирської історії, яка після страшної війни за незалежність, і навіть сучасного розвитку, все ще не є успішною. Говоримо з кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.

Сьогодні мова піде про Бельгію — федеральну конституційну монархію з парламентською системою. Її столиця Брюссель є центром Європейського Союзу, тут працюють штаб-квартири Європейської Комісії, Ради ЄС та НАТО. Але це далеко не все. Чимало цікавого й маловідомого для нас, приміром, про мовні проблеми між фламандцями, які живуть на півночі країни, та валонами, які говорять французькою і живуть на півдні, про високу самоорганізацію бельгійського суспільства, а також українців Бельгії, розповів доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського, Львівського національного університету імені Івана Франка Олексій Сухий.

25 грудня 2025 року Національний архів безпеки при університеті Джорджа Вашингтона оприлюднив стенограми зустрічей і телефонних розмов між президентом Росії Путіним та президентом США Джорджем Бушем-молодшим за 2001-2008 роки. Документи стали публічними після судового позову за Законом про свободу інформації. Ми вже не раз говорили про те, що колективний захід, США зокрема, так би мовити, зростили сучасну Росію, цього монстра, який тепер лякає своїх же годувальників. Розсекречені стенограми підтверджують, що проблема була не у відсутності інформації про Україну в президента США чи фахових експертних оцінках тодішньої ситуації, а в політичній стратегії. Саме про це ми й говорили з міністром закордонних справ 2007-2009 років, Надзвичайним і Повноважним Послом, керівником аналітично-інформаційного Центру досліджень Росії Володимиром Огризком.

30 грудня ми почали розмову про українську Антарктиду. Про її незайманий людиною, крихкий світ. Сьогодні продовження розмови про історію українських вчених в Антарктиці, про наші нинішні відкриття і досягнення, про унікальну природу, а також дивовижних людей – українських полярників, 35 з яких нині боронять Україну в різних підрозділах ЗСУ. Ми згадаємо також про те, як зустріли звістку про повномасштабне вторгнення ті, хто зимував на станції "Академік Вернадський", і ті, хто йшов їм на зміну, про те, що станція працює, а криголам "Ноосфера" став справжнім науковим судном. Докладніше розкажуть директор Національного антарктичного наукового центру, ветеран російсько-української війни, кандидат біологічних наук Євген Дикий та журналістка каналу "Київ24" Олеся Турчин, яка разом із знімальною групою створили фільм "Українська Антрактида".

20 липня 1995 року Україна стала повноправною антарктичною державою. 6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію "Фарадей", яку перейменували на "Академік Вернадський". Тож ювілеї відзначали цьогоріч і відзначимо 2026-го. В березні 2025 на станцію "Академік Вернадський" вирушила 30 українська антарктична експедиція. Крім науковців, на борт українського криголама "Ноосфера" піднялася знімальна група телеканалу "Київ24". Про українську Антарктиду — директор Національного антарктичного наукового центру, ветеран російсько-української війни, кандидат біологічних наук Євген Дикий та журналістка Олеся Турчин.

Історія часів Другої світової. Зокрема, зустріч президента США Франкліна Рузвельта і прем’єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчилля в січні 1942 року в марокканському місті Касабланка. І хоча жодних політичних рішень там прийнято не було, саме та конференція накреслила подальший план післявоєнного устрою Європи. Саме в Касабланці Рузвельт сказав сенсаційні й несподівані для всіх слова про безумовну капітуляцію Німеччини та Японії. Гостя — завідувачка кафедри теорії та історії держави і права Національної академії Служби безпеки України Аліна Понипаляк.

Гаїті стала другою, після США, країною Нового світу, яка здобула незалежність, і першою, де перемогла революція чорних рабів. Це було 1804 року. Однак свобода і незалежність не принесла добробуту і процвітання. Понад 100 років Гаїті мала виплачувати колишнім колонізаторам-французам шалені контрибуції, які за сучасними оцінками, з відсотками за всі позики, були удвічі за вартість вимог колоністів. Сьогодні Гаїті — одна з найбідніших країн світу, де немає політичної стабільності, де панують банди, міста руйнують стихійні лиха, а за відносним і крихким порядком стежить місія ООН. Як і чому це трапилося? Гість — Євген Припік, кандидат економічних наук, очільник відділу історії країн Азії та Африки Інституту Всесвітньої історії НАН України.

Віра і навіть упевненість у тому, що Крим – це Україна, що він буде звільнений і вичищений, як сказав Рефат-ага, знімає з повістки дня питання поступок і компромісів. А от про певні історичні факти, пов’язані з російськими впливами, що призвели до окупації 2014 року, пригадали. Як і про маловідомі широкому загалу факти. Гість — голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Епоха американського кіно 40-50-х років 20 століття — це епоха яскравих зірок, чимало з яких згасли, не розкривши всіх своїх талантів. Фільми, зняті в ті часи, увійшли до золотого фонду світової культури, до них зверталися і досі звертаються режисери нових поколінь, знімають рімейки, цитують, запозичують, згадують. 40-50-ті — це хорор Альфреда Хічкока, казки Френка Капри, початки блокбастерів Уїльма Вайлера, мюзикли Джина Келлі та Стена Донена, вестерни Джона Форда. Це перші повномасштабні мультфільми Уолта Діснея, а також полювання на відьом у Голлівуді часів Холодної війни. Про все ми говоримо з кінокритиком, кінознавицею, головною редакторкою журналу Національного університету Києво-Могилянська академія "Кіно-Театр" Ларисою Брюховецькою.

Тисячами років на цих, випалених сонцем землях, відбувалися війни, а найбільші імперії світу прагнули контролювати ці стратегічні ворота до Близького Сходу. Від початку ХХ століття два народи — євреї та палестинські араби претендують на одну і ту ж територію, вважаючи її своєю (зокрема, Єрусалим, який має важливе значення для трьох світових релігій: юдаїзму, християнства та ісламу). Невирішені територіальні претензії між абсолютно різними культурами, не визнання Ізраїлем Палестини і Палестини — Ізраїлю. Тероризм, мільйони біженців. Чи закінчиться це протистояння? Відповіді від сходознавця наукового співробітника Фрайбурзького університету в Німеччині Михайла Якубовича.