Передачі з архіву Українського радіо

З 2010 року соціальні мережі змінюють світ. Арабська весна - серія революцій у країнах Близького Сходу та Північної Африки, стала першим в історії прикладом того, як соцмережі можуть радикально змінити геополітичну карту регіону. 2014 року соціальні мережі в Україні підняли сотні тисяч людей на Революцію гідності. Те, що почалося як заклик у Facebook, призвело до втечі Януковича, підписання Угоди з ЄС. Але Росія відповіла захопленням Криму, війною на Донбасі, а потім і повномасштабним вторгненням. Разом із експертом з питань дезінформації Андрієм Шаповаловим спробуємо проаналізувати як соціальні мережі зі зручного засобу особистого спілкування з друзями і рідними перетворилися на політичний інструмент.

Трагедію бойків, яких виселяли з їхніх рідних домівок 1951 року, назвали "обміном територій між СРСР та Польською народною республікою". З гір і лісів бойки вирушили в посушливі степи сходу і півдня України. Важко і складно приживалися. І ось уже нащадки тих переселенців із 2014 року повторюють за своїми батьками і дідами: "Виселили нас із хати три рускі солдати". Про депортації бойків і лемків, про обмін територіями — історик, публіцист, доктор філософії, старший науковий співробітник Національного музею історії України в Другій світовій війні Роман Кабачій.

Південна Корея привернула увагу всього світу через спробу державного перевороту 3 грудня 2024 року. Чому на такий крок наважився тодішній президент країни, з’ясовувало слідство та суд, який визнав Юн Сок Йоля винним і засудив до довічного ув’язнення. Ці події змусили більш докладно поговорити про Республіку Корею, згадати про економічне диво на річці Хан, про президентів, які доклалися до процвітання країни й перетворили відсталу аграрну південну частину півострова на потужного азійського тигра. Про це все і трохи більше говоримо з експертом із політики країн Азії незалежного аналітичного центру АДАСТРА Антоном Ганоцьким.

Халіфи залишилися в казках. А халіфат – мрією для багатьох сучасних організацій мусульманського світу, які сповідують як мирне, так і збройне повернення до об’єднання в одну велику ісламську державу. Так що ж таке халіфат? Чому він проіснував у різних формах і в різних мусульманських країнах упродовж 13 століть? Як він впливав на свої громади – умми і чому, власне, зник на початку 20 століття в Туреччині? Про це та багато іншого говоримо з експертом Центру громадянських свобод, сходознавцем Вʼячеславом Ліхачовим.

12 березня 1947 року президент США Гаррі Трумен виступив у Конгресі. Його промова тривала лише 18 з половиною хвилин, але її майже одразу назвали програмною і на довгі роки вона стала доктриною Трумена або доктриною комунізму. Багато аналітиків та істориків вважають, що ідеї Трумена сьогодні переживають друге народження. Крім того, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, політика США та Заходу щодо РФ порівнювалася з доктриною Трумена. А як нинішня адміністрація США виконує роль "арсеналу демократії", яку Трумен намагався грати майже 80 років тому, надаючи допомогу вільним народам проти агресії. Про це та дещо інше говоримо з політичним та медійним аналітиком, членом Американської асоціації політичних наук, аспірантом Варшавського університету гуманітарних та соціальних наук Артуром Колдомасовим.

Велике князівство Литовське як незалежна держава та автономна частина Речі Посполитої існувало загалом близько 6 століть — із середини XIII до кінця XVIII. Майже 200 років із цих шестиста українські історики називають литовською добою, бо саме тоді українці і литовці разом будували спільну державу. Литва завжди була нашим другом і партнером і не лише через спільну історію, а через прагнення свободи й незалежності. Саме про здобуття і відстоювання своєї незалежності Литвою вже у 20 столітті, її тодішніх лідерів говоримо з кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артемом Петриком.

Приблизно понад 130 років тому українці масово поїхали до Канади, бо там обіцяли землю. Про те, наскільки важко було пустити нове коріння за океаном, збудувати новий дім, виростити дітей і стати успішними, розповідають книги, фільми, музеї. Разом із кандидаткою історичних наук, відповідальною секретаркою наукового журналу "Американська історія та політика", очільницею департаменту української діаспори в країнах Америки Української Асоціації американістики, членкинею Української Асоціації Європейських Студій та Ради Музею української діаспори, засновницею освітнього ресурсу "Diaspora.ua." Ольгою Сухобоковою ми розповідаємо про чотири хвилі української еміграції до Північної Америки та Європи.

В липні США святкуватимуть 250 років своєї незалежності. Наприкінці 18 століття, яке називають епохою просвітництва, семеро сміливих чоловіків доклали максимум зусиль, аби заснувати нову державу. Цих сімох пізніше назвуть батьками-засновниками США. Всі вони були дуже різними — за віком, за походженням, за освітою. Дуже часто вони сварилися один з одним, іноді навіть ненавиділи і воліли більше ніколи не бачити… Але об’єднувала їх спільна мета — побудувати незалежну, економічно сильну країну. Цього разу разом із доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артемом Кошелєвим ми розкажемо про першого міністра фінансів США Александера Гамільтона, який дивиться на кожного, хто тримає в руках 10-доларову купюру.

У нас набагато більше спільного, ніж здається на перший погляд. Так, ми сповідуємо різну релігію – християнство та іслам, але горе, яке століттями несла обом народам – українському та азербайджанському – Російська імперія в усіх її історичних проявах, дуже схоже. Ми добре знаємо, що таке вигнання з власних домівок, масові вбивства, захоплення наших територій і заселення їх чужинцями. Все це переживали впродовж століть азербайджанці. Наша розмова з азербайджанським істориком, політичним аналітиком, директором центру історії Кавказу Ризваном Гусейновим саме про це і про те, як рухається його країна від завершення війни в Карабаху до миру.

В роковини початку повномасштабного вторгнення говоримо про міжнародний вимір російсько-української війни. Академік, доктор історичних наук, засновник і президент Української академії геополітики та геостратегії Павло Гай-Нижник говорить про історичний досвід українців у часи УНР, про те, чи схожа наша сьогоднішня війна, яка триває вже довше за німецько-радянську 1941-45 років. Також торкнулися проблем війни в інформаційному полі та на дипломатичному.