Передачі з архіву Українського радіо

Проросійські джерела намагаються не вибиватися з трендів і запустили свіженький фейк: у місті Жмеринка троє чоловіків нібито побили громадянина Казахстану, помилково прийнявши його за корейця. Фейкотворці стверджують, що нападники вигукували расистські образи, а постраждалий отримав стусанів. Декотрі пропагандисти пішли далі, цілу історію придумали — що постраждалий був нібито волонтером, який привіз гуманітарну допомогу в Україну, а сам випадок буцімто розслідується поліцією під наглядом Посольства Казахстану.

Про фейкові відео, які ширяться в соцмережах, і показують різноманітні страждання людей начебто від війни, хоча насправді до війни вони стосунку не мають. До яких хитрощів вдаються автори фейків, аби збільшити охоплення своїх матеріалів?

Нещодавно в мережі з’явилося чергове фейкове зображення, що нібито демонструє шкільне оголошення про конкурс віршів, присвячений Дню — цитую — "української літератури та мови". В цьому так званому оголошенні українським школярам нібито пропонують нібито написати віршика на тему, що український президент — "це наш безмертний лідер".

В сучасних інформаційних війнах культура стає не лише фактором захисту ідентичності, а й потужним інструментом нападу, який використовують пропагандисти для створення маніпуляцій. Черговий фейк у TikTok, який запустили росіяни, вкотре намагається переписати історію — цього разу новітню: пропаганда звинувачує українців у привласненні начебто російської культурної спадщини. Пропагандистське відео, яке обурило українців, демонструє старовинні чорно-білі світлини жінок у традиційному одязі, а оповідачка запевняє, що українці нібито викрадають ці світлини з російських ресурсів та видають їх за українські. І тим самим, нібито, зазіхають на т.зв. "велику" російську культуру.

Російські пропагандистські ресурси активізували наратив про так званий "бунт ЗСУ" проти української влади. Основним меседжем є те, що українські військові нібито готові повернути зброю проти керівництва держави через зростання тарифів, насильницьку мобілізацію та передачу церков Православній Церкві України.

Фейковий сюжет про українського біженця, який начебто заробляв на т.зв "автопідставах" у Польщі, став черговим прикладом кремлівської дезінформації. Російські пропагандисти створили відео, стилізоване під новинний сюжет міжнародного телеканалу Euronews, аби спровокувати негативне ставлення до українських біженців у Польщі. Відео стверджує, що українець Віталій Іванчук багаторазово інсценував ДТП — аварії на дорогах — і вимагав начебто гроші у водіїв, доки сам не загинув у такій аварії. Однак перевірка проєкту "СтопФейк" і офіційні заяви польської поліції спростували цей фейк.

Фейк про оголошення на вигадану вакансію "копача могил для загиблих українських військових".

Фейкові замінування — це новий метод роботи російської пропаганди всередині України. Днями понад 60 українських установ, у тому числі дипломатичних представництв, медіа та міжнародних організацій, отримали листи з погрозами терактів та підпалів. Це змусило багато структур тимчасово припинити роботу, щоб перевірити загрозу, і це могло виявитися критичним під час війни. У такий спосіб російські спецслужби прагнуть створити атмосферу хаосу та паніки, паралізувати діяльність важливих інституцій. Цього разу під прицілом опинилися журналістки Радіо Свобода, яких звинувачують у підготовці підривів, що додає ще більшої абсурдності та агресивності інформаційним атакам.

Про кібербезпеку. Урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події CERT-UA виявила, що зловмисники використовують телеграм-акаунт, раніше визначений як офіційний канал зв’язку з користувачами. Через нього зафіксували розсилку шкідливих файлів, які можуть викрадати конфіденційні дані з пристроїв. Як це стало можливим і яких наслідків зазнали користувачі?

У нещодавніх заявах самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка пролунала нова брехня: "Мінськ підтримає Україну в разі польського вторгнення на її територію". За словами правителя Білорусі, Варшава нібито має конкретні посягання на Західну Україну і збирається ввести війська на Волинь. Лукашенко, в свою чергу, обіцяє "підтримати" місцеве українське населення, якщо це станеться. Такі заяви, однак, не мають нічого спільного з реальністю і є частиною дезінформаційної кампанії, яку підтримують Росія та її союзниця Білорусь, повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.