Передачі з архіву Українського радіо

Багато з українців зараз користуються маркетплейсами як OLX (о-ел-ікс), де можна продавати через інтернет вживані речі. Шахраї вигадали новий спосіб обману користувачів таких сервісів. Припустимо, ви розмістили своє оголошення і продаєте щось через OLX, аж раптом — отримуєте повідомлення від "покупця" у зовсім іншому додатку. Як правило, зловмисники пишуть на Viber, представляються покупцями і повідомляють, що вже "оплатили" ваш товар. Щоб продавець переконався у цьому, надсилають фальшиве посилання нібито для "підтвердження", як вони кажуть, переказу. Якщо перейти за ним, відкривається підроблений сайт, який майстерно імітує банківську сторінку та просить ввести дані банківської картки. У результаті — втрата грошей, злам акаунтів або шахрайство з вашими даними.

Поширюється шахрайська схема в Телеграмі. Під виглядом банків, держустанов чи благодійних фондів зловмисники створюють фейкові Telegram-боти, які виглядають доволі переконливо — з логотипами, вкраденою стилістикою і навіть фейковими "галочками" про верифікацію — наче офіційні.

Фейкові боти все частіше копіюють стиль офіційних акаунтів до найменших деталей — від логотипів до наліпок "підтверджено". Для чого зловмисники вкладаються у таку візуальну достовірність?

Останнім часом українці дедалі частіше отримують нібито офіційні листи чи SMS від Google, Apple або навіть державного департаменту США. У повідомленнях йдеться про начебто "недоставлені посилки", "штрафи" чи "підозрілу активність в акаунті". Але насправді це — спроба фішингу, за якою стоїть угруповання російських хакерів, пов’язане з Кремлем. Зловмисники навчилися обходити навіть двофакторну автентифікацію: достатньо, щоб жертва створила так званий "пароль додатку" — і хакери отримують повний доступ до її акаунту. Вони також використовують підроблені домени, які легко переплутати зі справжніми. Усе це — частина великої схеми онлайн-шахрайства.

Нещодавнє цинічне вбивство народного депутата та ексголови Верховної Ради України Андрія Парубія стало приводом для цілої хвилі пропагандистських повідомлень у соцмережах. Нагадаю, що 30 серпня політика застрелили у Львові, коли він ішов вулицею неподалік свого будинку, — поліція затримала підозрюваного у вбивстві, ним виявився 52-річний житель Львова Михайло Сцельніков. А тим часом проросійські фейкороби в інтернеті не лише перекручують факти та зміщують акценти, а й повністю вигадують події, яких ніколи не було.

Кіберзлочинці запустили фішингову кампанію, маскуючи свої листи під офіційне повідомлення Національного банку України. Як відрізнити підроблений лист і як захистити себе та свої дані в епоху щоденних цифрових атак?

Російські пропагандисти знову беруться за дражливу тему — дітей на війні. Цього разу в соцмережах поширюють фейк про так звані "дитячі бронежилети для контрнаступу", які нібито з’явилися в українських магазинах. Фейк підкріпили зображенням іграшкового страйкбольного жилета, що коштує близько 900 гривень і продається на одному з українських сайтів. Тобто виріб не має жодного стосунку до залучення неповнолітніх на військову службу, на що намагаються натякнути автори маніпулятивних дописів.

Шахраї знову в дії — цього разу вони прикриваються іменем Державної податкової служби України. Під виглядом офіційного запиту на документи зловмисники розсилають електронні листи, які виглядають переконливо, але приховують небезпеку.

Що це за тип шахрайства і чим саме він становить небезпеку для отримувача такого листа?

Обережно: шахраї знову полюють на доступ до облікових записів користувачів, нову таку схему виявили у Телеграмі. Зловмисники надсилають повідомлення від імені нібито "офіційного акаунта", де погрожують заблокувати профіль за 5 хвилин, якщо власник не перейде за спеціальним посиланням і не підтвердить пароль. Заскочена зненацька людина вводить свої дані — і в цей момент її профіль опиняється в руках зловмисників.

Чергові фейки про школу. У соцмережах активно шириться зображення, де діти нібито тримають таблички з назвами класів "1-А Азов" та "1-Б Байрактар". Мета очевидна — створити ілюзію "мілітаризації" українських школярів та загалом освітньої системи.

Чому кремль так активно експлуатує тему "дітей і війни"? Як звичайний користувач соцмереж може зрозуміти, що зображення сфальшоване? І чи справді ми стоїмо на порозі "війни картинок", створених за допомогою штучного інтелекту?

Російська пропаганда знову "вкинула у конвеєр" вигадану сенсацію — цього разу фейкороби прикрилися іменем віцепрезидента США Джей Ді Венса. У соцмережах масово розійшлася фальшива цитата, де Венсу приписали заяву про нібито "мільйони смертей" українських військових та начебто "нестачу грошей" для виплат компенсацій родинам загиблих. Насправді жодного подібних заяв політик не робив, а цифри — взагалі взяті зі стелі.

Чому раптом Кремль — а точніше пропагандисти Кремля — взялися за тему компенсацій для родин загиблих? Наскільки часто вигадані цитати стають інструментом дезінформації і як пересічний користувач може вчасно розпізнати фейк?