Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
"У 2023 році в Україні лікарі провели 585 органних трансплантацій"
"До 1 січня 2024 року в нас був пілотний проєкт щодо трансплантації, який діяв три роки і показав блискучі результати. Тепер ми переходимо до інституалізації цієї послуги і перевели її до Програми медичної гарантії. Хочу охарактеризувати слово "блискучі". У 2023 році в Україні лікарі провели 585 органних трансплантацій. Тобто, пересаджені нирки, серце, легені, печінка, підшлункова залоза і 340 трансплантацій кісткового мозку. Ці результати вражають, тому що до 2019 року трансплантації в Україні були поодинокими. Одна-дві, до десяти максимум. І навіть коли в нас діяла програма лікування за кордоном за кошти держбюджету, а це в основному була черга пацієнтів, які відправлялися в Білорусь та Індію, ми не могли такої кількості трансплантацій провести за межами країни".
"Кількість центрів, які проводять трансплантацію, у нас збільшилася до 40-ка"
— Тобто, фахівці у нас були. Чого тоді бракувало?
У нас була комплексна проблема, яку комплексно і вирішили. Нормативне регулювання було проблематичне і не було чітко врегульовано стандарти, як це все робити. Зараз, коли ухвалено "Закон про трансплантацію" і запустили пілотний проєкт, який чітко врегулював фінансові механізми, це призвело до того, що кількість центрів, які проводять трансплантацію, у нас збільшилася до 40-ка. І розпочався той процес, який ми маємо сьогодні. Реально ми робимо величезні успіхи. Бо навіть у 2024 році ми зробили спліт-трансплантацію печінки – це коли печінка від донора була розділена на дві частинки, пересаджена двом людям і успішно. Тобто від одного донора ми врятували життя ще двох людей. І такі речі в нас з'являються, якими пишаються всі.
— Чи задоволені ви діяльністю цих 40-ка центрів?
Ми задоволені діяльністю і ми кажемо про 585 органних трансплантацій. Так, кожен центр різної потужності, різної експертності. Але жоден центр не залишається один на один. Як тільки з'являється донор/реципієнт, зійшлася пара, то в нас завжди є експертні центри, які завжди приїжджають, допомагають проводити трансплантацію, координують, використовують засоби телемедицини. Тому ці процеси постійно відбуваються. Так, постійно з'являються нові технології й ми весь час удосконалюємо. Але результат – це врятовані життя за результатами пересадки органів.
"У нас є донори зі США, з Австралії, з інших країн"
— Ще один напрямок – це трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин. Для яких це пацієнтів і для якої кількості це буде доступно?
Це онкогематологія. Береться кістковий мозок у донора, підсаджується реципієнту, що дозволяє повернути людину до звичайного її життя. Це складні умови, в яких треба перебувати людині, якій зробили трансплантацію кісткового мозку. Приблизно місяць треба жити в чистих приміщеннях, щоб жодного збудника інфекційних хвороб не потрапило. Тому що імунна система, як така, відсутня, поки приживається пересаджений кістковий мозок. І тут знову ж таки питання, бо донори шукаються по всьому світу. Ми інтегрувалися у світову мережу, в базу, яка шукає донорів по всьому світу. У нас є донори зі США, з Австралії, з інших країн. Але що характерно, що вже у 2023 році з бази українських донорів ми також співставили пари донор-реципієнт. Тобто, два наших донори віддали свій кістковий мозок і врятували життя двом українцям в нашій країні.
"За три роки пілотного проєкту ніколи дефіциту коштів на проведення трансплантації в держбюджеті не було"
— Ці процедури теж забезпечуються з бюджету?
Повністю покриваються за кошти державного бюджету. Ми щороку збільшуємо кількість коштів, які виділяються на трансплантацію органів і кісткового мозку. І хотів би сказати, що тут ми не обмежуємо по кількості. Якщо збігаються донор-реципієнт, то ми завжди знаходимо ресурс і додаємо коштів на трансплантацію. За три роки пілотного проєкту ніколи дефіциту коштів на проведення трансплантації в держбюджеті не було. І я думаю, що така позитивна тенденція буде зберігатись. Тому що нам є куди рости. І я хотів би, щоб ми всі переглянули своє ставлення до посмертного донорства. Проговорили це все. Бо це взагалі світові цінності, коли люди посмертно жертвують органи для того, щоб врятувати життя іншого. А особливо в наших умовах, коли російські терористи бездумно нищать все, що тільки можна знищити.
