Ілюстративне фото: gmk.center
Хто може і не може користуватися надрами України
Хто має право користуватися надрами України?
Користувачами надр в Україні можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи. Не можуть бути користувачами надр в Україні юридичні особи, зареєстровані в державі, яку Верховна Рада України визнала державою-агресором, а також компанії, в яких істотну участь має держава-агресор або компанії з державою-агресором; українські компанії, засновані компаніями з Російської Федерації; громадяни РФ і всіх країн, які визнані державою-агресором за рішенням Верховної Ради України.
Які родовища вважаються стратегічно важливими?
Стратегічна важливість родовищ до 2016 року була чітко сформульована окремою постановою Кабміну, яка визначала перелік корисних копалин і розмір запасів цих корисних копалин на родовищах, від якого це родовище стає стратегічним. В 2016 році ця постанова втратила чинність. Станом на зараз ми можемо оперувати тільки тими даними, які влітку 2025 року Кабінет Міністрів затвердив своєю постановою, де затверджено перелік корисних копалин стратегічного значення. Такими корисними копалинами є 11. З присутніх в Україні це мідні, нікелеві, танталові руди, титанові, уранові, цирконієві, ніобієві флюорити. Є ще окремий перелік критичного значення, там 28 позицій. Ми можемо говорити про ті родовища, які в нас є з покладами стратегічних корисних копалин.
На ТОТ триває незаконний видобуток
Як бути з родовищами або надрами на окупованих територіях?
Державі доступний такий інструмент моніторингу денної поверхні, як космічна супутникова зйомка. І, можливо, відповідні державні органи здійснюють такий моніторинг з використанням супутникових знімків, якщо говорити про тимчасово окуповані території. Офіційних даних про постачання викрадених українських надр на світові ринки я не зустрічав. Не офіційно є повідомлення українських медіа з посиланням на посадовців місцевого рівня, що на тимчасово окупованих територіях здійснюється незаконне видобування і постачання видобутого. Від власних джерел на ринку надрокористування я чув про постачання видобутих копалин з Донбасу на європейський ринок.
Які установи стежать за користуванням надр?
Центральним органом державної влади, відповідальним за раціональне надрокористування, є Державна служба геології та надр України. Держгеонадра відповідають за нагляд і контроль за здійсненням надрокористування. В рамках Держгеонадр є окремий департамент державного геологічного контролю.
Перевірки можуть бути плановими або позаплановими. Станом на зараз, на час дії воєнного стану, планові перевірки надрокористувачів під забороною, вони не здійснюються. Про планові перевірки повідомляється заздалегідь. Виїжджають інспектори геологічного контролю і здійснюють за встановленою методикою перевірку дотримання вимог законодавства про користування надрами. Позапланові перевірки можуть здійснюватися і зараз деяких надрокористувачів в окремих особливих випадках, коли потрібна реакція попри таку заборону, приїхати, перевірити, чи дотримуються норми законодавства, чи немає загрози довкіллю, життю та здоров'ю громадян, поблизу яких здійснюється видобування корисних копалин.
В нас є нормативом передбачена повністю база для контролю, нагляду, здійснення заходів, недопущення, припинення і притягнення до відповідальності. Фіксують незаконний видобуток, звертаються до суду і є рішення про притягнення до відповідальності посадових осіб, конкретних юридичних осіб, які здійснюють надрокористування з порушенням законодавства.
Якщо підприємство йде за програмою робіт, виконуючи її, воно пройде будь-яку перевірку та аудит
Чи можна зімітувати бурхливу діяльність, аби пройти цей аудит, який проводитимуть для надрокористувачів?
Зімітувати бурхливу діяльність не вийде. Йдеться про стратегічні корисні копалини, родовища стратегічні зі стратегічними надрами, початок розробки яких вимагає значних інвестицій, тривалого часу на підготовку проєктів, затвердження таких проєктів щодо вимог безпеки, довкіллєвої ситуації, проходження оцінки впливу на довкілля. Якщо надрокористувач не здійснив все це своєчасно, він не зможе цього зробити. Це неможливо. Існує чітка програма робіт в кожного надрокористувача. Цю програму знають в Державній службі геології та надр України. Вона є затвердженою. Геоконтроль теж знає.
Якщо підприємство йде за програмою робіт, виконуючи її, воно пройде будь-яку перевірку, будь-який аудит. Якщо програма робіт не виконується, тоді геологічний контроль буде дивитися на те, чому не виконується, в якій частині не виконується, наскільки це суттєві порушення. В залежності від цього будуть наслідки для компанії. Ми зараз в умовах воєнного стану і багато надрокористувачів можуть йти на порушення програми робіт не тому, що вони так хочуть, а тому, що так складаються ті об'єктивні обставини, які вони не можуть побороти. Тому кожен окремий випадок конкретний буде вимагати індивідуального підходу в оцінці того, як виконується програма робіт, чи не виконується. Значна частина родовищ стратегічних корисних копалин перебуває в користуванні у державних суб'єктів господарювання. Держава сама надала державним структурам право на користування надрами. І зараз у відкритому доступі обмаль інформації, а як взагалі здійснюється користування цими об'єктами… Цей аудит допоможе відповісти на питання: хто і як користується цими конкретно стратегічними надрами з боку держави?
Ми, як громадяни, маємо право знати, хто і як користується нашими надрами. Його результати будуть абсолютно публічними і прозорими.
Чи законно відбирати ліцензію?
Хтось, отримавши спецдозвіл, роками б'ється над тим, щоб мати право користуватися землею. В Україні розділені надра і земля. І є компанії, які абсолютно легально, сплативши державі за спецдозвіл, його отримали. І б'ються в усі двері, в які можна, щоб їм надали право користуватися денною поверхнею – землею, яка в державній чи комунальній власності, або тривалий час займає питання вирішення взаємин з приватними власниками. Це теж не питання одного дня чи одного року, інколи це може розтягуватися. Є компанії, в яких є спецдозвіл, гроші, але немає об'єктивної можливості рухатися по реалізації проєкту через проблеми з землею.
Існують певні вимоги держави до виконання обов'язків надрокористування. Це не тільки право користуватися надрами, це ще й чіткі обов'язки, програма робіт. Якщо надрокористувач порушує ці обов'язки, в держави є інструменти, яким чином законно позбавити його спецдозволу: звернутися до суду, якщо такі порушення законодавства були зафіксовані неодноразово і не були усунуті, надрокористувачеві вказувалося на ці порушення, але він їх проігнорував. Є випадки, їх чимало, коли держава в судовому порядку оскаржує і позбавляє надрокористувачів права користування надрами. Потім ці спецдозволи можуть бути надані іншим через аукціони. Є очікування, що низка спецдозволів можуть спробувати повернути державі шляхом рішень Ради національної безпеки і оборони України. Відчуття такої перспективи в мене є.
Україна багата
Які українські регіони можна вважати найбагатшими за наявністю корисних копалин станом на зараз?
Україна вся багата корисними копалинами. Житомирщина – кристалічний щит і вся лінійка корисних копалин будівельної групи: граніти, глини, каоліни, титан – стратегічна сировина. Це рідкісноземельні елементи на півночі ближче до Білорусі. Дуже цікаві об'єкти, які ще потребують дослідження і з ними можна працювати, залучати інвесторів. Кіровоградська область – уранові, титанові руди, каоліни. Яку область не візьміть, будь-яка має корисні копалини, які можуть бути видобуті, перероблені і на цьому може мати зиск український народ. Миколаївська область – уранові руди, Дніпропетровська – залізні, уранові руди, щебінь, глини. Полтавська – нафтогаз, вуглеводні. Львівщина, Івано-Франківська область і навіть Закарпаття – вуглеводні, нафта і газ. Ми дуже багаті. Північна частина, захід, Волинь, Рівненська область – це не лише бурштин, а й торф, базальти, мідні руди, які ще не розроблялися, але вони там є з цікавими концентраціями. Україна – дуже багата країна і я маю позитивні очікування від будь-якої спроби держави провести справжню ревізію і розповісти громадянам про її результати для того, щоб ми розуміли, хто і як користується нашими надрами.
