Чому, усупереч найкращим студентськи традиціям, не варто готуватися до іспиту в останню ніч, в ефірі програми "Без стереотипів" лікар-невропатолог Володимир Карповець.
Ведуча:
Ірина Коваль
Скільки людей на планеті Земля не сплять ані вдень, ані вночі, бо мають вивчити щось важливе? Читають, завчають, аналізують і думають-гадають: "Чому ж воно не запам’ятовується?"
Скільки годин на добу спите ви, особливо тоді, коли сон необхідний: перед важливою зустріччю чи презентацією? Виходить так, що ми виснажуємо свій організм і змушуємо мозок щось запам’ятати. Але чи здатен він за таких умов засвоювати нову інформацію?
"Коли ви спите, ваш синапс – це така структура, яка дозволяє клітинам проводити електричний або хімічний сигнал в іншу клітину – розслабляється і залишається еластичною і гнучкою. Це зберігає її нейропластичність, тобто здатність мозку навчатися, – пояснює невропатолог Володимир Карповець. – Якщо ж ви спите погано, то цей синапс не розслабляється, він стає жорстким і відбувається порушення здатності навчатися. Тому вам буде дуже важко запам’ятовувати нову інформацію".
Справа в тому, що сон є ключовим елементом для зміцнення спогадів. Ви запам’ятаєте все, чим займалися перед сном, а також ваш мозок краще зможе вивчати нове у майбутньому. Та за однієї умови: ваш сон має бути коротким, щоб ви не встигли провалитися у сновидіння. Для цього достатньо 10-15 хвилин.
Такі вправи можна робити лише вдень. А ось вночі людина повинна мати повноцінний сон. Тож, виявляється, щоб вивчити нову інформацію швидко та якісно, треба заснути.
Так, можна почати вивчати іноземні слова, а потім заснути на півгодини. І прокинувшись, ти будеш пам’ятати все.
Раніше біологиня пояснила, як правильно спати.
Фото pixabay.com
