У історичній фортифікації Києва — нова знахідка: нещодавно було віднайдено новий об’єкт оборонного комплексу Київська фортеця — потерну, що тривалий час була схована під землею. Яке значення має ця потерна і чи справді це унікальна знахідка, розповів слухачам програми "Імператив" на Радіо Культура заступник гендиректора національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" Андрій В'ялець.
Ведуча:
Юлія Чаплінська
Потерна — галерея або тунель під землею або всередині масивної споруди. У фортифікаційних спорудах служить для службового сполучення між частинами фортів та інших об'єктів, для виходу назовні.
Одну з п’яти потерн було знайдено близько тижня тому. В системі укріплень нової Печерської фортеці — Васильківського укріплення, вона вела з території його масиву у рів. Будувалась потерна разом з укріпленням у 30-х роках ХІХ століття.
На початок ХХ століття, коли Київська фортеця перейшла в розряд складів і в 1897 році була ліквідована, потерни використовувалися як склади. Стіни фортеці переважно було розібрано на цеглу.
Андрій В'ялець розповідає, що на аерознімку, де німці зняли пожежу на Звіринецьких складах у 1918 році, добре видно вхід до патерни, але стіну на той час уже майже всю розібрали. Графіті, які досі залишилися на стінах всередині, свідчать про те, що люди мали доступ до патерни до 1983-1985 років. Вхід до неї знаходився з боку університету, а не військової частини.
"Написи на стінах, датовані 1983-85 роками писали не військові особи, адже написи військових зазвичай супроводжувалися "священними" для них буквами "ДМБ", яких у пізніші часи тут немає, тому можемо зробити висновок, що вхід до них був саме зверху, а не знизу, де знаходиться військова частина", — розмірковує археолог.
Чогось унікального — стверджує історик — у цій потерні нема, але вже сам факт того, що вона знайдена — є досить приємною несподіванкою.
Залишається недослідженою ще одна потерна (з п’яти). Вона розташовувалась на значній глибині на території сучасної військової частини Нацгвардії, і доступу до неї немає.
Слухайте програму повністю, щоб дізнатися також про таємниці усіх башт оборонного комплексу, почути, чому небезпечно ходити на Лису гору та дізнатися більше про підземне життя Києва.
Фото: Андрій В'ялець
