"Чим гірший почерк, тим вищий інтелект": графолог розповів, про що може свідчити почерк

Яку інформацію несе почерк для експертів, в ефірі "РанокПРО" на Радіо Промінь розповів криміналіст і графолог Сергій Гонгало.

Ведучі:

Ярина Скуратівська, Євген Павлюковський

Євген Павлюковський: – Яким чином графологія входить у кримінальний процес? Це науковий метод, який активно застосовується?

– Ні, тут є свої особливості. Коли я працював у правоохоронній системі експертом-криміналістом і мені призначали графологічну експертизу, я відмовлявся від її виконання, тому що такого різновиду експертиз у нас немає, у нас є судова почеркознавча експертиза.

Графологія – це більше дисципліна психологічного циклу, яка вивчає психологію особистості, її характеристику, нахили, здібності. А судове почеркознавство вивчає саме почерк як графічне письмо, тобто може встановити виконавця документа і встановити ознаки підробки документа.

Графологічна експертиза у жодних нормативних документах не зустрічається і судом як доказ не визнається.

Ярина Скуратівська: – Чи існує у світі графологічна експертиза?

– Якщо вірити довіднику адвоката Сполучених Штатів Америки, там вказано, що графологія – це спірна наука, і вона може бути використана лише як рекомендація чи напрямок для розслідування.

А якщо ми дивимося на "судову графологію", як в Ізраїлі, то це є аналог нашої судової почеркознавчої експертизи.

ЄП: – Що можна визначити за допомогою сучасної графології?

– На сьогодні найбільш затребуваною графологія є в галузі кадрового менеджменту. Коли ми підбираємо працівників на роботу, нас цікавить їхня ефективність. За почерком ми можемо встановити, наскільки людина може бути лідером або виконавцем, наскільки вона прагне розвиватися, чи вона навпаки, не прагне розвиватися і буде користуватися лише старим багажем знань.

Також ми можемо використовувати графологію для того, щоб встановити, наскільки людина правдива чи неправдива, схильна зраджувати чи не схильна, агресивна чи ні. Якщо ми бачимо почерк, де людина пише нерозбірливо, часто закреслює, замальовує, це говорить про те, що людина боїться показати свої помилки, і вона може зробити ще більше помилок, щоб приховати попередні.

Якщо ми бачимо гарний каліграфічний почерк, як прописи, це теж має викликати підозру. Людина, яка пише повільно, красиво, все обдумує. Тобто вона дає зрозуміти, що вона дасть ту відповідь, яку від неї чекають. А людина, яка пише швидко, нерозбірливо, не думає про те, що пише. Тому кажуть, що якщо у вас високий інтелект, почерк має бути нерозбірливий. Чим гірший почерк, тим вищий інтелект.

ЯС: – Тобто лікарі, які виписують рецепти, насправді просто мають високий інтелект?

– В основному причиною поганого почерку може бути високий інтелект. Але лікарі бувають різні. Якщо ми з вами візьмемо лікаря дитячого, який оглядає дитину, розпитує маму, він робитиме записи розбірливо і почерк буде відносно швидкий.

Якщо ми говоримо про терапевта, у якого в коридорі сидить сто чоловік у черзі, робочий день обмежений, він, якщо він хороший фахівець, уже бачить людину в динаміці. У нього не вистачає часу усе розписувати, він пише швидко і зрозуміло – для себе, але не для нас.

ЯС: – В одному з інтерв’ю ви сказали, що почерк – це відображення робот нашого мозку. Чи можна таким чином встановити за почерком, чи це писала дитина, доросла людина чи стара?

– Доволі часто ставлять запитання, чи можна встановити за почерком вік і стать. Графологи говорять, що сам вік встановити неможливо. Натомість, можна сказати, чи це зрілий почерк, чи незрілий, сформований чи несформований.

У мене на практиці був випадок, коли мені принесли почерки школярів, і серед них був почерк доволі-таки зрілий. Я спитав у вчительки, навіщо вона його принесла, адже з вчителями я мав працювати пізніше. Вона відповіла, що це почерк учениці, 14 років.

ЯС: – Про що це свідчить?

– Вона уже практично сформована як особистість.

Коли я запитав, чому так сталося, що в сім’ї сталося, виявилося, що ця дівчинка одна піднімає трьох молодших братів і сестер, вона втратила батьків, дідуся і бабусю, і на неї лягла відповідальність за них. Тому як особистість вона почала формуватися доволі рано, і це відобразилося в її почерку.

ЄП: – Виходить, що за почерком можна виявити і легковажну людину, яка у дорослому віці залишається психологічно несформованою?

– Так. Бували такі почерки, дивишся – ніби писала дитина. Почерк несформований, натиск слабий, така мрійливість. Знизу – приписка: "Жінка, права рука, вік – 40 років".

ЯС: – Чи можливо визначити хвороби за почерком, наприклад?

– У графології є окремий напрямок, який займається саме медичною графологією, також є дитяча графологія. Але в судовому почеркознавстві ми встановлюємо стан, в якому перебувала людина.

Для цього потрібні зразки за певний проміжок часу, за одним зразком ми не можемо сказати. Потрібно прослідкувати динаміку, чи це характерно для людини, чи, можливо, зміни сталися з якихось причин.

Коли людина переносить інсульт чи інфаркт, можливий стан аграфії, людина втрачає здатність писати, зовсім не пише, або, якщо є перелами кінцівок, починає писати іншою рукою.

Якщо людина – амбідекстр, вона однаково добре володіє обома руками. І бувають цікаві ситуації, коли приносять  почерки однієї людини, а я кажу, що це різні люди. А мені кажуть: "Ні, просто це писано правою рукою, а це – лівою".

ЯС: – Про що це тоді свідчить? Що графологія не дуже точна наука, якщо картинка змінюється від того, що ти змінив руку?

– Так. Медицина теж не дуже точна наука. Чим більше ми маємо маркерів, за якими проводитимемо діагностику, тим точніше ми можемо сказати. Чим більший написаний текст, тим більше ознак ми можемо відслідкувати.

Коли я роблю розгорнутий аналіз, мені потрібно принаймні 23-24 позиції почерку прослідкувати.

ЄП: – І все одно залишається імовірність помилки?

– Так.

ЄП: – До теми хвороб: а чи можливо визначити, що людина під час підписання того чи іншого документа перебувала у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння?

– Так. Є методика, яка дозволяє встановити, у якому стані перебувала людина в момент підписання.

Але найчастіше такі експертизи подібні до анекдоту, тому що вже одразу видно, що рука де впала, там і розписалася, людина навіть не розписалася там, де потрібно.

Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Промінь!