"Вчені України у світовій науці" — це праця моїх майже 20 років на терені історичної науки. На нашому радіо звучала програма "Нехай не гасне світ науки" впродовж п’яти років з журналісткою Еммою Бабчук. Ми зробили більше 150 передач про тих саме людей, яких ми не знали. На базі цих програм мною було написано нарисний варіант про цих вчених — 4 томи книг під назвою "Нехай не гасне світ науки". І перший, і другий том видавались багато разів. Люди хочуть мати ці книги. А перевидавати перший і другий томи мені якось не виходило, тому я вирішив об’єднати всі чотири томи, в яких майже двісті нарисів про великих вчених, які зробили фундаментальні відкриття в науці", — зазначив Василь Шендеровський.
Він вважає, що всі досягнення вченого повинні проектуватися на його батьківщину.
"Кажуть, що немає української науки або ж російської чи англійської. Проте є вчені, які народжені тією чи іншою землею, і в кожного вченого є своя батьківщина. Всі досягнення, які вчений робить на терені науки, повинні проектуватися на батьківщину. Наприклад, Володимир Джус фактично перед війною винайшов закріплювач для частин літаків, а GPS-навігатор є винаходом нашого вченого Михайла Яримовича", — розповів Шендеровський.
Шендеровський зауважив, що праці багатьох українських вчених були засекречені або знищені у часи Радянського Союзу, і мало хто знає, що наші вчені давно вже зробили деякі відкриття, за які сьогодні отримують Нобелівські премії.
"Коли розвалився Радянський Союз, в якому, на жаль, була ситуація така, що все, що відкривали вчені, йшло через всілякі відділи, де все засекречувалось і залишалось невідомим для світової наукової громадськості. Сьогодні особливо виникає проблема, що коли ми дізнаємося, що хтось лауреатом Нобелівської премії у тій чи іншій галузі науки, то наразі, маючи доступ до архівних джерел, ми бачимо, що наші вчені це явище чи відкриття зробили раніше. Але, на жаль, сьогодні апелювати до цього не можна, тому що, справді, це було закрито. З іншого боку, була така ситуація, що ті вчені, які мали у своїй душі не лише потяг та любов до науки, а й любов до своєї землі, до всього українського, були або знищені, або їхні праці були вилучені з архівів і були невідомими. Крім того, ті люди, яким вдалося свого часу виїхати за кордон, творили науку і робили свої досягнення ні інших теренах. Тому сьогодні, коли стало можливим звернутися до історичних архівів, у мене десь на початку цього століття виникла думка повернути тих вчених", — сказав він.
Автор книги наголосив, що "повернення цих імен є надзвичайно важливим, бо за останні 150 років ми бачимо великий стрибок у розвитку технічної, природничої науки, і сьогодні людство послуговується цими досягненнями, але мало хто знає, хто зробив ці відкриття. І сьогодні мені хочеться показати внесок саме тих вчених, які були народжені українською землею і що вони зробили ці відкриття. Це також має слугувати тому, що наші молоді, знаючи про цих людей, повинні випрацьовувати у себе таку людську чесноту як гордість за те, що це ми зробили, що ми повинні позбутися нашої меншовартості''.
Фото зі facebook-сторінки Василя Шендеровського
