Про наслідки карантинних обмежень для інфраструктури і перспективи розвитку галузі
Галузь зазнала великих збитків. У сфері залізничних перевезень збитки сягають майже 12 млрд гривень. Але більше всього постраждала авіація. І ми тільки зараз вийшли на обсяг пасажирських перевезень на рівні однієї третини у порівнянні з 2019 роком. І тут великі простої і збитки — понад півмільярда гривень для "Украероруху", і це співставні суми для наших аеропортів, які тому були вимушені звертатися по допомогу до держави і до організацій, які змогли прокредитувати, щоб ми легше подолали цей період. Звісно, постраждали авіаперевізники, які через зменшення ринку і обсягу перевезень, теж були вимушені відправляти людей на простої. І по кожній авіакомпанії не менше ніж кількасот мільйонів гривень збитків або недонадходжень.
Про розробку законопроєкту про фінансову підтримку українських авіакомпаній, які зазнали збитків
У нас немає преференцій до авіакомпаній. Держава допомагала фізичним особам-підприємцям у зв'язку з тим, що вони втрачали доходи і були вимушені через карантинні заходи не працювати. Наразі ми дійшли до згоди і бачення, як підтримати авіацію. І механізм ми запропонуємо у межах у 500 млн гривень. Це буде компенсація їх аеропортових і аеронавігаційних зборів, а вони більше 25% від тих витрат, які понесли.
Законопроєкт про підтримку авіагалузі розробляється Міністерством інфраструктури. Ми його проговорили з Міністерством фінансів. Зараз відбуваються технічні уточнення по джерелу фінансування. Після чого, сподіваюсь, у парламенті ми доволі швидко пройдемо. Хотілося, щоб ми були підготовлені, особливо в контексті тих великих перспектив, які нам малює Угода про відкрите небо, яку ми в найближчі місяці маємо підписувати. Крім того, це розвиток внутрішніх авіаперевезень, де теж є певні стимули, зокрема обговорювалось питання скасування податку на додану вартість на внутрішні авіаперевезення. Треба, щоб наші авіакомпанії були спроможні і мали певну ліквідність.
Про Угоду про вільне небо
Були сподівання, що Угода буде підписана 11 лютого. Але я не сказав би, що підписання угоди зірвалось. Бюрократія в ЄС та Єврокомісії теж присутня. І всі члени-держави ЄС мають підписати цю угоду. Ми розмовляли з португальцями розмовляли, щоб це все пришвидшили. Вони намагались, але під наш візит, який був минулого тижня, не встигли це зробити. Хоча мені дуже хотілося, щоб ми повернулися з такою великою перемогою і черговим безвізом, але для авіації. І президент Європейської ради, і президент Єврокомісії говорили про те, що рухаємось за оговореним планом. І додаткових відтермінувань не має бути.
Наскільки Укладання угоди про відкрите небо пришвидшить відновлення авіаринку
Це не пов'язані речі. Ця угода є для того, щоб було швидше, з більшою кількістю напрямків і з меншою бюрократією. І щоб ми не залежали від двосторонніх напрацювань і швидкості прийняття бюрократичних рішень. Наприклад, якщо з Києва захотіли відкрити рейс на новий напрямок, то не треба для цього між авіаційними владами однієї та іншої країни узгоджувати паритет. Тому що відкрите небо. Перевізник домовляється з аеропортом за часовий слот і полетіли.
Про засідання уряду щодо адаптивного карантину
Прем’єр Денис Шмигаль анонсував повернення до активного карантину з наступного тижня. Міністерство охорони здоров'я в нас традиційно напрацьовує всі ці речі. У нас потроху розконсервують певні напрямки. Водночас у нас є додаткові випробування, якщо говорити за можливі обмеження, які по Івано-Франківській області, тому що там рівень захворюваності вищий і суттєво зросла зайнятість. Якщо говорити саме за транспорт, то у нас нічого не змінилося. Якщо буде червона зона, то щодо громадського транспорту можуть бути окремі рішення на рівні місцевої влади можуть прийматися. Назагал і громадський, і залізничний, і авіаційний працює. Єдиним критерієм залишається кількість посадкових місць. Напрямки не закриваються, все працює, тому що так правильніше адмініструвати. І на транспорті доволі гарна дисципліна, зокрема під час залізничних та авіаційних перевезень.
Про відновлення пасажирських перевезень
На кінець 2020 року відновилася кількість пасажирських перевезень і вийшла на рівень однієї другої в порівнянні з 2019 роком. Не усюди є пасажири, запит і навантаження. Звісно, напрямки будуть відновлювати. Особливо що стосується нічних потягів, то у нас на цей рік передбачено в бюджеті фінансування на залізничні проекти, у першу чергу на пасажирські вагони та електрифікацію ділянок. Зараз готується технічна документація. Ми плануємо розширити коло напрямків, які підтримуються по частині залізничних перевезень. І буде реновація та капітальні ремонти залізничних вокзалів, що вони ставали європейської якості.
Чи будуть підвищені ціни на квитки на пасажирські залізничні перевезення
Я б не назвав це підвищенням. У нас буде дуже легка індексація, починаючи з березня-квітня. По два відсотки в місяць до кінця року. Це передбачено фінансовим планом "Укрзалізниці". Водночас є можливість, якщо ви купуєте квиток наперед, отримати до 40% знижки. Тому вигідніше купувати не в останній момент, а трохи з запасом часу. І за рахунок знижки квитки будуть виходити дешевше ніж є наразі і ніж буде.
Про відкриття кордонів, вакцинацію та "зелені паспорти": чи стануть вони новим безвізом
Так звані "зелені паспорти", тобто паспорти вакцинації обговорюються. Напрацювання про те, що вакциновані люди матимуть право на поїздки без обмежень, виглядає логічним. Але я не впевнений, що це буде системне рішення. Всіх не можна змусити вакцинуватися. Більше того, у багатьох можуть бути ще і медичні протипоказання до того, щоб проходити процедуру вакцинації.
У нас розпочнеться вакцинація, питання лише коли. Весь світ намагається отримати вакцини. Тому не можна казати, що Україна остання в черзі на вакцинацію. Коли пройдуть ці два необхідних курси вакцинації, це точно сприятиме тому, щоб швидше відновити звичне життя. І найголовніше — це дозволить розірвати ці зв'язки передачі коронавірусної хвороби.
Про нові вимоги до пасажирів на авіарейсах в умовах розвитку нових штамів коронавірусу
Інфраструктура не прив’язана до штамів. У нас є модель, за якою працюємо. Якщо у людини немає явних ознак, що вона захворіла, зокрема підвищеної температури, то який сенс, виходячи зі штаму, приймати рішення, чи сідає людина на літак, чи не сідає. Тут є симптоматика. Якщо симптоматичні речі відсутні, то працюємо за стандартним режимом. Якщо наявні, то залежно від штаму вже працює сценарій Б.
На фото: Владислав Криклій