Економіст: "Чим бідніше населення, тим воно більше їсть хліба і картоплі"

Економіст: "Чим бідніше населення, тим воно більше їсть хліба і картоплі"

Було проаналізовано статистику розрахунків банківськими картками одного із найкрупніших на сьогодні банків — Приватбанку. І це стало доволі показовим в економічній соціології. У липні українці більше витрачали грошей на ліки, електроніку, ресторани та пальне, зріс обсяг оплати саме картками. Про що свідчить така структура наших витрат? Коментує експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин.

0:00 0:00
10
1x

"Українці найбільше зі своїх доходів, а це 49%, витрачали на харчі. До початку війни це було 42%. Зараз у нас підскочили ціни на продовольство і додалася інфляція у 21%. Це потягло за собою додаткові видатки. 

Середньоєвропейська сім'я витрачає на харчі від 12 до 18% своїх доходів. Співвідношення доходів і цін у них є позитивним. 

У нас змінилася структура споживання. Чим бідніше населення, тим воно більше витрачає на хліб і картоплю. Ми менше почали їсти м'яса. В рік норма становить 90 кг на людину. До війни ми споживали 68 кг, зараз 62. Стали менше їсти фруктів. А хліба і картоплі більше. Серед м'яса ми обираємо курятину — 56%, тоді як європейці їдять лише 20% курятини, надаючи перевагу яловичині.

Зросли витрати на медикаменти. Це пов'язано з ростом курсу долара до гривні, а також із великою кількістю замовлень ліків на фронт. 

Є відновлення витрат щодо відвідування кафе і ресторанів, натомість різко зменшилися видатки на готелі і подорожі.

За останні часи активно почав відновлюватися малий і середній бізнес, запрацювали невеликі крамниці: ціни там значно нижчі, ніж у великих магазинах. Вони спроможні себе забезпечити хоч якимось асортиментом, їм зручніше здійснювати логістику. Відновлюються можливості розрахунку платіжними картками. Чим далі на схід, тим важче працювати великим рітейлам. Вони прив'язані до оптових складів, які є останнім часом ціллю загарбників".

Фото: суспільне Карпати