"За базовим сценарієм на наступний рік уряд очікує зростання економіки на 3,8 %, тобто це більш-менш порівняно з тим, що ми будемо мати цього року. Насправді це ще досить оптимістичний сценарій, зважаючи на погіршення ситуації на світових ринках й на можливі проблеми з транзитом російського газу. Окремо слід зважати на те, що темпи інфляції в нас знижуються, що з одного боку добре, а з іншого – не дає можливості швидко підвищувати номінальні зарплати, зокрема, в бюджетній сфері. Не можна очікувати, що в нас буде радикальне збільшення витрат, зарплат, а перерозподіл ВВП через державний бюджет в нас і так трохи більший, ніж ми хотіли б бачити – наступного року це буде біля 40% ВВП всієї економіки. Тому слід розуміти, що якщо ми занадто багато перерозподіляємо, в нас мало лишається на розвиток економіки. І в цих загальних рамках, умовно кажучи, плюс 10-12% витрат в гривнях на будь-яку сферу можна оцінювати як пріоритетну в очах уряду і навпаки, якщо витрати зменшуються або залишаються на тому ж рівні", – пояснив Гліб Вишлінський.
За його словами, в загальних рисах в бюджеті на 2020 рік є кілька нових проєктів у всіх міністерствах, але з іншого боку зберігаються дуже багато традиційних витрат, часто неефективних: "Але для того, щоб підійти до їхнього скорочення, треба мати політичну волю та багато енергії".
"Щодо медицини та освіти, то часто ми складаємо їх в один кошик і вважаємо, що й те, й те потрібне для людей і недофінансоване. Але ситуація не є однозначною. Ми робили дослідження щодо того, скільки як відсоток від ВВП країна витрачає на різні бюджетні видатки в порівнянні з новими членами ЄС, тобто країнами посткомуністичної Східної Європи, які, починаючи з 2004 року, ставали членами ЄС. Так от, наприклад, що стосується охорони здоров’я, то так, ця сфера в нас систематично недофінансована. Це може бути й 1-2 % від ВВП різниці в порівнянні з тими ж Польщею чи Чехією, а, якщо дивитись на освіту, то вона в нас перефінансована, при чому нерівномірно. Дошкільна освіта в нас менше фінансується, ніж в сусідніх країнах, середня освіта перебуває на порівнюваному рівні, хоча й є неефективною через суттєвий рух населення до міст і, відповідно, малокомплектні школи, де на одного учня витрачаються великі кошти при низькій якості освіти. А от вища освіта в нас дуже перефінансована: по-перше, якщо порівняти кількість студентів зараз і десять років тому, то зараз воно на 40% менше, а зменшення фінансування не відбулось. Плюс в 2000-х в нас утворилося дуже багато дрібних закладів вищої освіти, які також хочуть грошей", – наголосив експерт.
Тому, вважає Вишлінський, якщо дивитись на бюджет, який прийнято на 2020 рік порівняно до 2019 року, загалом відбулось скорочення і це насправді добре: "Це говорить про те, що в міністра освіти є бачення цієї проблеми. Проте нам треба більше фінансувати в середню освіту та збільшувати фінансування дошкільної освіти".
"У цьому бюджеті також я бачу зародки конкурсного фінансування: традиційно ми фінансували інституції без оцінки, чи є це найкращим способом витратити кошти. А ми маємо переходити до конкурсного використання коштів, коли активні люди, які готові запускати цікаві проекти, мають отримувати більше грошей, бо можуть зробити щось знакове. В нас є Український культурний фонд, обсяг фінансування якого більш-менш відповідний фінансуванню цього року, ми бачимо фінансування наукових досліджень в 500 мільйонів гривень через Фонд наукових досліджень, який створено цього року, також бачимо позитивну тенденцію збільшення фінансування на науку в університетах", – зазначив директор Центру економічної стратегії.
Нагадаємо, 24 листопада Верховна Рада України ухвалила проєкт державного бюджету на 2020 рік. Законопроєкт в другому читанні та в цілому підтримали 279 та 280 народних депутатів України. Однак 19 листопада спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що державний бюджет в подальшому буде зазнавати деяких змін.