Проєкт про історію світової політики та вплив подій минулого на сьогодення. Авторка зосереджується на маловідомих, забутих, прихованих або сфальшованих фактах міжнародної політики та історії. Ці факти напряму чи опосередковано мали чи й досі мають вплив на українську політику, а також на війну, яку веде Росія проти України.
Передачі з архіву Українського радіо
Коли мова заходить про створення першої радянської атомної бомби, то можна почути, що без шпигунських даних, отриманих безпосередньо в серці американського Мангеттенського проєкту, нічого в СРСР не вийшло б. Це так лише частково. І про це ми говоритимемо з народним депутатом України п’яти скликань, міністром охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 років Юрієм Костенком. А також згадаємо українських учених із Харкова та Києва, без яких неможливо уявити ядерної фізики як теоретичної, так і практичної, поговоримо про ціну, яку сплатила Україна за свій внесок у гонку ядерних озброєнь і залишилася без третього за розміром у світі ядерного потенціалу.
За роки війни поняття "українськість" остаточно вийшло за межі суто етнічного походження (крові, мови за народженням, вишиванки) і перетворилося на потужний глобальний феномен. Ми говоримо не лише про це, а й про вічне протистояння ми — вони. Де вони — наші вороги. Ми говорили про високі філософські матерії та про просте життя на землі сьогодні і завтра. Наша гостя — докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури КНУ ім.Тараса Шевченка, академічна директорка МВА-програм Единбурзької бізнес-школи в Україні, голова наглядової ради Українського культурного фонду Наталя Кривда.
В серпні виповнилося 180 років Смітсонівському інституту в Вашингтоні. Його історія, його діяльність не мають аналогів у світі. Сьогодні Смітсон – це найбільший у світі відкритий музейний комплекс. За свою історію Смітсонівський інститут розвинувся від суто науково-дослідної установи до глобального "культурного Червоного Хреста". Його міжнародна діяльність із порятунку спадщини під час криз розпочалася ще в першій половині XX століття, а 2010-го була офіційно оформлена у Смітсонівську ініціативу з порятунку культурної спадщини. Смітсонівська ініціатива в партнерстві з Лабораторією моніторингу культурної спадщини створила найбільшу у світі базу геопросторових даних щодо руйнувань української культури. І ця робота почалася ще 2014 року, а в 2022-ому переросла в масштабні акції допомоги. Свого часу кандидат історичних наук, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло стажувався в Смітсонівському інституті, а тому його розповідь про цей унікальний музейно-науковий комплекс вартує особливої уваги.
В день початку Другої світової війни ми продовжуємо розмову про ситуацію в Європі та світі саме з 1939 до 1941 років. Разом із співробітником відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України Національної Академії наук Володимиром Литвином поговоримо про книгу, написану разом із Олександром Лисенком ''Ціна умиротворення. Як поступки агресору починають нові війни''. Говоритимемо також про те як нинішній російський диктатор наслідує Гітлера, укладаючи союзницькі угоди і про те як в сучасній Росії розповідають про пакт Молотова-Ріббентропа та початок Другої світової. Це друга частина розмови.
Щороку наприкінці серпня - початку вересня ми згадуємо про дві дуже важливі події - це підписання 1939 року пакту Молотова-Ріббентропа і початок Другої світової війни. Ми спробуємо згадати, як так вийшло, що 22 місяці СРСР і Німеччина були союзниками і партнерами, а після червня 1941-го стали ворогами. Як змінювалася пропаганда в Радянському Союзі та Британії, а ще про те, як нинішній російський диктатор наслідує Гітлера, укладаючи союзницькі угоди — розповість співробітник відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України Національної Академії наук Володимир Литвин.
Сьогодні в центрі уваги знову буде сторічної давнини історія про військовий союз – Антанту. Що об'єднує уроки Першої світової війни, геополітику того союзу та нинішню війну Росії проти України? 1917–1919-го Антанта проігнорувала національне самовизначення України. А далі монстр-СРСР окупував половину Європи та розв'язав Холодну війну. Зараз підтримка України - це не просто благодійність, а розуміння того, що падіння України зруйнує всю архітектуру безпеки Заходу. Перша світова війна швидко переросла у виснажливу "війну заводів". Сьогодні війна в Україні знову повернула світ у реальність тривалого індустріального протистояння. Історія доводить, що геополітичний вакуум, слабкість союзів та нерішучість демократій завжди провокують тоталітарні режими на агресію. Докладніше говоримо з доктором історичних наук, професором кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігорем Тодоровим.
Світові історики розглядають українську геральдику як невіддільну частину загальноєвропейського культурного процесу, побудовану на канонах класичної лицарської символіки. Але доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України Олег Однороженко доводить, що західноєвропейська геральдика розвивалася під впливом саме руської, української традиції, тісно пов’язаною з візантійською. В День Незалежності ми згадуємо історію нашого найкрасивішого в світі герба – Тризуба.
Початок 70-х років минулого століття заклав міни уповільненої дії у відносинах США, СРСР та Китаю. І автором цієї стратегії "трикутної дипломатії" був радник президента Ніксона із національної безпеки Генрі Кіссінджер. Піти на зближення з двома найбільшими в світі комуністичними державами не було випадковим рішенням або проявом раптової симпатії до комунізму. Це був винятково прагматичний, реалістичний та тонкий геополітичний розрахунок, спрямований на вирішення кількох критичних проблем США. 1972 року Річард Ніксон відвідує Китай, а потім уперше їде з офіційним візитом до Радянського Союзу, де підписує низку надважливих документів, які започатковують процес розрядки міжнародної напруженості. Разом із політичним та медійним аналітиком, членом Американської асоціації політичних наук Артуром Колдомасовим ми не лише аналізували події минулого, а й події сьогодення.
Історія Веймарської Республіки завершилася 30 січня 1933 року, коли 85-річний президент Гінденбург капітулював перед численними радниками та нашіптувачами і призначив Гітлера рейхсканцлером. Наступного дня Гітлер оголосив про розпуск рейхстагу. Веймарська республіка була коротким, парадоксальним 15-річним періодом парламентської демократії після розпаду Німецької імперії перед тим, як вона трансформувалася у Третій Райх. Про різні аспекти існування Веймарської республіки написані стоси книг. Ми разом із доктором історичних наук, професором кафедри міжнародних відносин і стратегічних студій Національного університету "Київський авіаційний інститут" Сергієм Трояном спробуємо осягнути потрійний феномен цієї першої демократичної держави, унікальний культурний прорив, економічну катастрофу та трагічний політичний фінал.
Це малодосліджений період Другої світової війни в українській історіографії, але 5 років англо-радянської окупації Ірану, що почалася в серпні 1941 року, й процеси, які внаслідок неї зароджувалися в надрах іранського суспільства, надзвичайно важливі для розуміння подальших подій у цій країні. Нам більше відомі факти пов’язані з транзитним транспортним коридором із Перської затоки до Каспійського моря та Закавказзя, через який за Ленд-лізом СРСР отримував зброю, транспорт і гуманітарні вантажі від союзників. Ми більше знаємо про зустріч Рузвельта, Черчилля та Сталіна в Тегерані 1943 року, де, власне, й накреслили сучасні кордони України та Польщі. Та сьогодні ми говоритимемо зі сходознавцем, директором Центру близькосхідних досліджень Ігорем Семиволосом про менш відомі події, які відбувалися в окупованому Ірані, поділеному між британськими на півдні, та радянськими військами, на півночі.
