"У нас є шлях війни і боротьби, на якому кожен громадянин на своєму місці має робити максимум, щоб ми існували. Цей шлях буде дуже довгий. Він уже йде понад 10 років і ще триватиме 10-20 років", – констатує в ефірі  Радіо Культура Герой України, командир дивізіону артилерійської розвідки Окремої артилерійської бригади Національної гвардії України Віталій Литвин. Українцям на цьому шляху слід навчитися жити, шанувати і боротися, наголошує Віталій Литвин 24 лютого, у треті роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 

Сьогодні українська військова медицина є найпотужнішою в усьому світі, констатує в ефірі Радіо Культура начальник медичної служби Національної гвардії України Всеволод Стеблюк. Він зауважує, що з такими викликами не стикалася жодна країна з моменту Другої світової війни. Але тоді не було нинішньої зброї. Тому досвід України, що пишеться кров’ю, є неоціненним. "У світі це розуміють, до нас звертаються, наш досвід вивчають", — зазначає Всеволод Стеблюк. 

"Жінки виконують на фронті найскладніші завдання", – зазначає майор НГУ, офіцерка штабу Північного територіального управління Національної гвардії України Христина Бойчук. Вона долучилася до Сил безпеки та оборони 2013 року. "Ми зруйнували гендерні стереотипи в 2014-му році. Тоді дуже багато жінок з Майдану пішли доброволицями", – згадує Христина Бойчук в ефірі Радіо Культура.

"Дивись на мене і роби як я" – основний принцип, яким керувався на фронті як командир Герой України, нацгвардієць, а нині радник міністра внутрішніх справ із питань ветеранської політики Дмитро Фінашин. В інтерв'ю Радо Культура він розповів про тяжке поранення під час виконання бойового завдання під Соледаром у травні 2022-го року, після якого його 2 доби вважали загиблим. Фінашин також поділився досвідом складної реабілітації та повернення на службу, попри втрату руки. Нині він допомагає тим, хто пройшов схожий на його шлях. "Зараз для нас топпріоритет – працевлаштування і повернення бійців до служби", – каже Фінашин. Але суспільство теж має бути зрілим, інклюзивним, додає ветеран. 

"Зараз я працюю в Медичному центрі Національної гвардії", – розповів в інтерв'ю Радіо Культура дев'ятиразовий чемпіон України з футболу в складі київського "Динамо", півфіналіст Ліги Чемпіонів, чвертьфіналіст чемпіонату світу 2006 року в складі збірної України Владислав Ващук. Команда, яка грала при тренерові Валерію Лобановському – це був абсолютний баланс, констатує Ващук. "Там потрібно було добитися результату. З такою ж метою я прийшов в Нацгвардію", – зауважує він. А розпочав свою розповідь Ващук із перших тижнів розв'язаної Росією великої війни, які йому довелося зустріти зі своїми дітьми у Гостомелі, в який проривалися окупанти.   

Бійці, які перебувають дуже багато часу на "нулі", на межі життя і смерті, по-іншому бачать своє призначення; ці люди дуже відрізняється від цивільних. Герой України, головний сержант Північного Київського територіального управління Національної Гвардії Ілля Жеведь поділився в ефірі Радіо Культура своїми думками про війну і розповів свій бойовий шлях від початку агресії РФ проти України в 2014 році й до сьогодні. "Вдень при тій артилерії окупантів і штурмах можна було померти щодня два-три рази", – згадав Ілля Жеведь бої в Рубіжному під час повномасштабного російського вторгнення.  

"Попереду великий шлях, який нам доведеться пройти, хочемо ми того чи ні, тому треба збирати сили і працювати далі". На цьому наголошує військова лікарка, майор медичної служби, командирка медичної роти 1-ї Президентської бригади оперативного призначення Нацгвардії України Марина Рязанцева. В інтерв'ю Радіо Культура вона розповіла свою історію того, як ще 2014 року, будучи цивільним лікарем, стала військовою, чому обрала саме лави Нацгвардії. Марина Рязанцева також відзначила кардинальні зміни, що відбулись у медичних підрозділах Сил оборони України за роки війни. Нині Марина Рязанцева командує медичною ротою і виконує багато організаційних завдань. Та попри це "я все-таки лишаюсь лікарем", – додає військова.