Albania a găzduit cel de-al șaselea summit al Comunității Politice Europene, cu participarea liderilor a 47 de state membre ale NATO și UE, inclusiv Marea Britanie. Un comentariu în exclusivitate pentru Radio Ucraina al profesoarei și jurnalistei din Albania Entela Bignacu, etnică româncă din Tirana, care a participat oficial la eveniment, despre discursul președintelui Ucrainei, Volodymyr Zelenskyy.

Pentru Europa sau pentru Rusia. Serhii Gherasymciuk, director executiv adjunct al Consiliului de Politică Externă „Prisma Ucraineană”, despre dilema geopolitică a alegerilor parlamentare din Republica Moldova.

В Албанії відбувся шостий саміт Європейської політичної спільноти, за участю лідерів 47 країн-членів НАТО та ЄС, включно Великої Британії. Ексклюзивний коментар для Українського Радіо професорки та журналістки з Албанії Ентели Біньяку, етнічної румунки з міста Тирана, яка офіційно брала участь у цьому заході, щодо виступу Президента України, Володимира Зеленського.

За Європу чи Росію. Заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук про геополітичну дилему парламентських виборів у Молдові.

Крайні операції в Криму і Чорному морі: атаки українських бпла на аеродром в Джанкої, вишки Бойка? В чому особливості комбінованих атак по воєнній інфраструктурі ворога? Які результати і переваги вони дають? Також американський безпілотник поновив патрулювання над Чорним морем, яка його роль у розвідці в регіоні? Гість: Анатолій Храпчинський, виробник засобів радіоелектронної боротьби.

Správy v slovenskom jazyku

Скільки коштів витратила Україна на контракти із закупівлі зброї в перший рік після повномасштабного вторгнення і скільки з них зникло, куди і хто має за це відповідати? Гостя: Тетяна Ніколаєнко, журналістка Цензор.НЕТ, членкиня Громадської антикорупційної Ради при Міноборони.

Законопроект сенаторів Блюменталя та Грема має понад 80 співавторів: чи готовий Сенат США схвалити жорсткі санкції проти рф? Гість: Євген Костогризов, аналітик ради зовнішньої політики “Українська призма”.

Навіны па-беларуску

Останні новини війни дронів. Гість — Ярослав Гончар, Голова ГО "Аеророзвідка".

В якому стані тепломережі українських міст? У Києві, Львові, Чернігові та деяких інших містах проводять гідравлічні випробування тепломереж. Як це виглядає на практиці і чому під час них зникає гаряча вода? Якщо випробування не проводять, чи можна спонукати місцеву владу їх зробити? Лише в Києві вже виявили близько 400 пошкоджень, зокрема 50 - на магістральних трубопроводах. Наскільки це серйозна проблема в Україні і де місцева влада може брати кошти на їх відновлення? Гість — Олег Гарник, експерт Аналітичного центру асоціації міст України (з питань ЖКГ).

Краткото ежедневно радиопредаване "Украйна: въпрос на сигурността" има важна роля – да предаде на аудиторията на Украинското радио, което се слуша не само в Украйна, но и в други страни, включително и в България, най-актуалната и достоверна информация за военните действия от страна на руските окупатори на теритоията на Украйна.

Слушателят научава не само за фактите от последните военни, икономически и културни събития, засягащи в това число и целият свят, но може и емоционално да усети тази или онази ситуация, благодарение на кратки забележки и коментари на военни, жертви на войната или официални лица. Войната на Русия в Украйна е въпрос на сигурност не само за украинците, а и за всеки жител на света, затова хората трябва да получават правилната информация, без пропоганда, за да оценяват истинната същност на случващото се в Украйна.

20 травня — 6 років президентства Володимира Зеленського. Яким був шостий рік на посаді для нього самого і для країни? Підсумки, висновки, завдання на наступний рік.... Гість — Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи імені І.Кучеріва".

Як працює освітній застосунок "Мрія" та що він змінює для українських школярів. Гість — Максим Ілюхін, співкерівник програми "Мрія".

Дніпрян Євген Воротниченко працював в інвестиційній компанії. А в березні 2022 розпочався бойовий шлях. Наразі сержант Воротниченко мужній воїн 93-ї Холодноярськоі бригади.

412-й окремий полк безпілотних систем NEMESIS: історія підрозділу, служба, рекрутинг. Гість — позивний "Сон", офіцер 412 полку Nemesis СБС.

Ситуація в Житомирі.

Ситуація в Ужгороді.

Про проєкт "Полтава — місто Петлюри" — 25 травня 1879 року народився Симон Петлюра. Гість — Олег Пустовгар, представник Українського інституту національної пам'яті в Полтаві.

Зміна культурних традицій. Чому ми більше не кличемо друзів додому. Яку культуру породжує війна? Гостя — Марина Діденко, кандидатка психологічних наук, психологиня.

Виробничі спеціальності для жінок: як перекваліфікація відкриває нові можливості. Гостя — Олександра Панасюк, програмна координаторка проєкту Reskilling Ukraine.

Виробничі спеціальності для жінок: як перекваліфікація відкриває нові можливості. Гостя — Олександра Панасюк, програмна координаторка проєкту Reskilling Ukraine.

Книга історика Ігоря Гирича "Саксаганського, Володимирська, Хрещатик...", автор змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Гість — Ігор Гирич, доктор історичних наук.

Книга історика Ігоря Гирича "Саксаганського, Володимирська, Хрещатик...", автор змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Гість — Ігор Гирич, доктор історичних наук.

- У статті для видання THE ATLANTIC аналітик-міжнародник Тім Ніколс пише, що телефонна розмова між Трампом і Путіним показала, що російський диктатор, на жаль, поки що керує ходом російсько-української війни;

- Журнал FOREIGN POLICY змоделював можливу війну РФ проти країн-членів НАТО і спробував розглянути її відмінності від війни в Україні;

- Ведучі читають спільну колонку-заклик міністрів закордонних справ країн Європи, у тому числі й очільника українського МЗС, опубліковану у THE NEW YORK TIMES, щодо надважливості вивчення уроків Другої світової війни задля недопущення Третьої;

- Болгарське видання BULGARIAN MILITARY пише про те, як Фінляндія виробляє боєприпаси для України коштом заморожених російських активів.

- У статті для видання THE ATLANTIC аналітик-міжнародник Тім Ніколс пише, що телефонна розмова між Трампом і Путіним показала, що російський диктатор, на жаль, поки що керує ходом російсько-української війни;

- Журнал FOREIGN POLICY змоделював можливу війну РФ проти країн-членів НАТО і спробував розглянути її відмінності від війни в Україні;

- Ведучі читають спільну колонку-заклик міністрів закордонних справ країн Європи, у тому числі й очільника українського МЗС, опубліковану у THE NEW YORK TIMES, щодо надважливості вивчення уроків Другої світової війни задля недопущення Третьої;

- Болгарське видання BULGARIAN MILITARY пише про те, як Фінляндія виробляє боєприпаси для України коштом заморожених російських активів.

Як каштани стали символом Києва. А ще про інші символи столиці та історію їхньої появи. Чи з'явилися новітні символи у міста і які вони? Гість — Михайло Кальницький, дослідник історії Києва.

Про що впʼяте сповіщали "Катедральні дзвони"? Хорова українська спадщина від бароко до авангардних пошуків 20 століття — у фокусі фестивалю на Прикарпатті. Гість — Богдан Пліш, головний хормейстер Національної опери України; на зв'язку — Олександр Тарасенко, хоровий диригент, педагог, громадський діяч.

Ментальний стан українців. Які емоції ми зараз відчуваємо і як тут можуть підтримати сенси. Про їхній звʼязок із ментальним здоровʼям. Гостя — Світлана Ройз, дитяча і сімейна психологиня.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Ігор Рейтерович, політолог, кандидат політичних наук.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Ігор Рейтерович, політолог, кандидат політичних наук.

Про В'єтнам, країну, котра з 1990 року йде шляхом вібудобви та прогресу. Про війни і горе, про допомогу Україні разом із заступницею виконавчого директора Товариства "Україна - В’єтнам" Леокадією Герасименко та генеральним секретарем товариства Сергієм Черванчуком.

Про В'єтнам, країну, котра з 1990 року йде шляхом вібудобви та прогресу. Про війни і горе, про допомогу Україні разом із заступницею виконавчого директора Товариства "Україна - В’єтнам" Леокадією Герасименко та генеральним секретарем товариства Сергієм Черванчуком.

Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна "Історія України-Руси" – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – у москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України. У двадцять шостому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте на Українському Ррадіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.

Перший президент Української народної республіки, батько нації, найвидатніший український історик. Всі ці епітети найчастіше трапляються, коли йдеться про Михайла Грушевського – одного із чільних діячів українського національного відродження 19 сторіччя та визвольних змагань 1917-21 років. Саме перу Михайла Сергійовича належить і легендарна 10-томна "Історія України-Руси" – найбільш докладна й розлога праця з історії України, коли-небудь написана однією людиною. Втім, справа – не стільки в обсязі цієї знакової монографії, скільки в тій схемі історії України, яку він створив та обґрунтував. Ключовий внесок Грушевського полягає у тому, що він аргументовано показав безпідставність зазіхань москви на києво-руську спадщину. Впродовж сторіч – і аж дотепер – москва виводить початки своєї історії з княжого Києва, стверджуючи, що Давня Русь начебто є не українською, а російською державою, центр якої після монгольського зруйнування Києва нібито переміщається у Володимир, а згодом – у москву. Грушевський довів хибність цієї ідеї й обґрунтував тяглість української історії: від Русі – через козацьку добу – й до сучасної модерної України. У двадцять шостому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов спільно з істориком Ігорем Гиричем розповідають про спадщину Михайла Грушевського. Чому його підхід до історіописання називають народницьким? Яку роль він відводив народові та державі в історії України? Які аргументи Грушевського розтрощили російську схему історії, яку придворні російські історики ладували протягом кількох сторіч? Слухайте на Українському Ррадіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Максим Розумний, доктор політичних наук, головний редактор.

Геополітичні шаради від Дональда Трампа — демонстративне небажання посилити тиск, зокрема санкційний, на москву. Небезпечне потурання агресору на фоні триваючої кровопролитної війни в Україні. Що далі? Варіанти розвитку подій для Києва. Гість — Максим Розумний, доктор політичних наук, головний редактор.

"Це — наш внесок у боротьбу": як підтримують воїнів і ветеранів війни в ГО "За покликом серця". Гостя — Тетяна Костинюк, голова ГО "За покликом серця".

Дмитро Мандзюк з позивним "Отче" — доброволець на визвольній війні. Його боротьба з агресором почалася ще у 2014 у добровольчому батальйоні "Волинь". Наразі він — головний сержант взводу БпЛА 100-ї окремої механізованої бригади.

Ситуація на фронті, які можливості є у Сил оборони для вибудови потужної оборони, технологічні "новації" ворога в частині посилення шахедного терору, ймовірність нападу кремля на країни Балтії та Польщу. Гість — Олександр Коваленко, координатор групи "Інформаційний спротив".

1700 років з часу першого Вселенського собору в Нікеї 325 року. Гість — Анатолій Бабинський, Ph.D. з богословʼя, викладач та науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету.

Комічне, філософське і драматичне у творчій долі народного артиста України Володимира Ніколаєнка, знакового Кума Боді з "Останнього москаля" і Виборного Макогогенка з культової "Наталки Полтавки" Театру Франка.