Історична ретроспектива економічних кризових явищ, які кардинально змінили хід історії. Завдяки чому велика фінансова катастрофа перетворюється на стрімке економічне зростання? Який досвід може запозичити Україна зараз, крізь призму століть? Провідні економісти та історики розповідають доступно про складні рішення лідерів великих держав, які витягнули свою країну з економічного піке і в стислі терміни показали дивовижне становлення та зростання економіки.
Слухайте всі випуски "Епохи змін" за посиланням.
Падіння американської економіки, що призвело не тільки до обвалу виробництва, різкого поширення безробіття, а й змусило американців масово накладати на себе руки. Велика депресія (1929-1939): як "ревучі двадцяті" обернулися найбільшим світовим економічним піке?
Над цим у проєкті Українського Радіо "Епоха змін. Історія економічних криз усіх часів і народів" розмірковували кандидатка історичних наук (Київський національний університет імені Шевченка) Марія Кравченко; історик-американіст Антон Процюк; кандидат економічних наук, фінансовий аналітик, ексчлен ради Національного банку України Віталій Шапран.
1962 року рівень промислового виробництва ФРН перевершив довоєнні показники втричі. Західні німці подолали шлях від краху до олімпу світової економіки. Як зруйнована після Другої світової війни Західна Німеччина змогла стати лідером у багатьох галузях? Про сміливі рішення міністра економіки ФРН Людвіга Ергарда, план Маршала та вдалі економічні реформи повоєнної Західної Німеччини розмірковували у проєкті Українського Радіо "Епоха змін. Історія економічних криз усіх часів і народів" фінансовий аналітик, ексчлен ради Національного банку України Віталій Шапран; історик, головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України Сергій Стельмах.
Яким було життя українців у 1990-х – відразу після розпаду СРСР? Чому тоді вирувала в Україні гостра економічна криза? Над цим розмірковували у проєкті Українського Радіо "Епоха змін. Історія економічних криз усіх часів і народів" доцент кафедри бізнес-економіки та підприємництва Київського національного економічного університету імені Гетьмана Віталій Паздрій; доктор економічних наук, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко; професорка кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки економічного факультету Київського національного університету імені Шевченка Тетяна Гайдай; членкиня жіночої ділової палати та власниця бізнесу Руслана Артим; бізнес-тренерка та почесна амбасадорка ООН в Україні з розвитку жіночого підприємництва Людмила Калабуха.
Низка біржових крахів стали причиною світової економічної кризи ХІХ століття. Їм передували масштабні війни як у Європі, так і у США, а потім економічний бум та неконтрольоване будівництво залізниць. Тож криза у Європі поглиблювала кризу в США і навпаки, це було замкнене коло. Відтак населення, яке повірило у швидкий прибуток із вкладень у цінні папери, в один момент втратило все. Хоча люди на території сучасної України, менше чули про цю кризу, ніж європейці, оскільки економіка Російської Імперії, а відповідно й тогочасної України була ізольована від Заходу. Втім, саме тоді соціалістичні та комуністичні ідеї знайшли дуже благодатний ґрунт, а Довга депресія стала потужним поштовхом для Першої світової війни, а згодом до більшої економічної інтеграції та координації політики на міжнародному рівні для європейських країн. Більше про це — в матеріалі Українського Радіо.
Економіка України часів Гетьманщини орієнтувалася переважно на Захід, що було пов'язано з безпосередньою близькістю до Польщі. Тоді ж головними платниками податків були виробники, тобто селяни, які орендували землю у шляхти. Власна ж податкова система Гетьманщини почала формуватися вже наприкінці існування козацької держави. Тоді ж відбувся й перепис населення. Загалом Гетьманщина працювала на рейках військової економіки і переважно не карбувала власну валюту. Більше про основи української економіки, її розквіт та кризу часів козацтва, а також економічний стан України на межі XVII-XVIII століть — читайте в матеріалі Українського Радіо.
Глобальна фінансова криза 2007-2008 років: що насправді стало каталізатором проблем в американській банківській системі, наслідком чого стала серія банкрутств як великих корпорацій, так і їхніх клієнтів? Як дешеві іпотечні кредити, скорочення заощаджень населення та спекуляції на ринку ризикованих іпотечних цінних паперів спричинили економічний крах у більшості країн світу?
Економічна криза у повоєнній Європі та програма американської допомоги після Другої світової війни. Яку роль план Маршалла відіграв у відновленні Великої Британії, Франції, Німеччини та інших країн?
Економічна криза в Нідерландах 1960 року та занепад виробничого сектору: як відкриття запасів природного газу може спричинити економічні проблеми та зниження рівня життя населення? Кому належить авторство та яка суть терміну "голландська хвороба"? І чи спостерігаються її симптоми в економіці України?
1943 рік, Каїрська конференція. За переговорним столом зібралися лідери та союзники найвпливовіших держав-учасниць Другої світової війни: США — Франклін Рузвельт, Великої Британії — Вінстон Черчилль, Китайської Республіки — Чан Кайші. Було порушено чимало питань щодо майбутнього повоєнного устрою світу. Серед них була і доля Кореї, яка на той момент перебувала під японською окупацією. Лідери заявили, що Корея має стати незалежною після завершення Другої світової війни. Це було важливим сигналом для корейського народу, який десятиліттями боровся за звільнення від колоніального правління Японії. Франклін Рузвельт підтримував ідею незалежності Кореї, але вважав, що спершу країна повинна пройти певний перехідний період під опікою міжнародних сил, щоб забезпечити стабільність і розвиток. Однак Вінстон Черчилль зсунув брови і висловив скептицизм щодо негайної незалежності Кореї, вважаючи, що вона не має достатньої підготовки для самоврядування. І тільки Чан Кайші наполягав на швидкому звільненні Кореї та її незалежності, оскільки вона історично була важливим сусідом Китаю та союзником у боротьбі проти Японії.
Як зниження світових цін на нафту стало вагомим чинником спершу занепаду, а потім і розпаду СРСР? Наскільки критичним подібне рішення зараз могло би бути для економіки росії? Як зниження світових цін на нафту могло би вплинути на позицію нашої держави у російсько-українській війні? Над цим у проєкті Українського Радіо "Епоха змін. Історія економічних криз усіх часів і народів" розмірковували історик, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігор Тодоров; кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньо-політичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус; історик-американіст Антон Процюк.
