Перша війна, яку мій гість побачив зблизька, була на Балканах. І саме тоді стало зрозуміло, що в будь-якій навіть успішній і заможній країні, можна спровокувати війну. Про свій досвід зйомок на війнах у різних кінцях світу — від західноафриканського Кот-д'Івуару до Осетії та Беслану, від Балкан до Криму і Донбасу, а після лютого 2022 року — на всій лінії бойового зіткнення, про його книги і перспективи розпаду росії — Андрій Цаплієнко, військовий кореспондент.
Перша війна, яку мій гість побачив зблизька, була на Балканах. І саме тоді стало зрозуміло, що в будь-якій навіть успішній і заможній країні, можна спровокувати війну. Про свій досвід зйомок на війнах у різних кінцях світу — від західноафриканського Кот-д'Івуару до Осетії та Беслану, від Балкан до Криму і Донбасу, а після лютого 2022 року — на всій лінії бойового зіткнення, про його книги і перспективи розпаду росії — Андрій Цаплієнко, військовий кореспондент.
У Прилуках рятувальники дістали з-під завалів тіло п'ятої загиблої дитини.
Угорщина розблокувала два переговорні кластери для України на шляху до ЄС.
Чому варто впровадити в Україні комплексну сексуальну освіту для дітей. Гостя — Юлія Спориш, директорка ГО "Дівчата".
Підбиваємо підсумки чотирьох матчів, які за останні 10 днів провела збірна України з футболу. Гість — Костянтин Дульцев, спортивний коментатор Українського радіо і Радіо "Промінь".
Близько 30 громадських організацій закликали ВР проголосувати за законопроєкт про захист української мови (15412) в один день із проєктом про освіту мовами меншин. Чому це важливо? Гість — Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи".
Литва виділила додаткові 15 млн євро на відновлення та стійкість України.
Молдова будує укриття на кордоні та виводить прикордонників.
Україна у вересні експортувала 46% від потенційного обсягу агропродукції, — повідомив Міністр аграрної політики Тарас Висоцький. Водночас Польща та Румунія заявили, що не планують суттєво збільшувати транзит українського зерна через свою територію. Одночасно різко впав і російський зерновий експорт через Чорне море. Туреччина прагне відновити зернову ініціативу, але перспективи її туманні. Що відбувається з агроекспортом і які наслідки це матиме для виробників і держави, яка не отримає валютних надходжень? При цьому, хто найбільше зацікавлений в отриманні української аграрної продукції, а хто російської? Гість — Леонід Козаченко, президент "Української аграрної конфедерації", народний депутат 8-го скликання.
Пальне дорожчає: що визначає ціну бензину і дизеля зараз та чого чекати найближчими місяцями? Гість — Сергій Куюн, директор "Консалтингової групи А-95".
"Нагадай" - Domiy. "Долоні" - Parfeniuk. "Камертон" - Христина Соловій. "Листопад" - Без обмежень. "Джеральдіна" - Арсен Мірзоян.
Росія вдарила по багатоповерхівці в Києві: серед постраждалих діти.
Сили оборони відкинули російські війська у районі Добропілля.
Як українцям залишатися на зв’язку під час знеструмлень і як підготуватися до можливих тривалих відключень цієї зими. Гостя — Надія Бабич, начальниця Головного управління розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету Міністерства цифрової трансформації України.
"Аудіокнижка". Анна Бугаєва, "Я твій ворог". Роман читає Тетяна Кришталь.
"Хвилина класики". Й.С. Бах, "Концерт для фортепіано з оркестром фа-мінор", частина 2. Ф. Крейслер, "Маленький віденський марш".
Україна опрацьовує п’ять форматів припинення вогню.
Росіяни атакували центр реабілітації птахів на Київщині.
Про театр під час війни, українську ідентичність, силу культури та відповідальність митця говоримо з актором театру й кіно, режисером Олексієм Гнатковським.
Україна отримала від ЄС понад мільярд євро на озброєння.
СБУ викрила киянина, який поширював в соцмережі інформацію про позиції ППО.
"Весна примари" - Надія Пащенко.
"Кличу тебе" - Василь Зінкевич.
"Пізня зустріч" - Іво Бобул.
"Я про тебе мріять хочу" - Співаючі Юнги.
"Тиша навкруги" - Тріо Маренич.
"На острові чекання" - Вячеслав Хурсенко.
"То моє море" - Скрябін.
"Балада про дві скрипки" - Софія Ротару.
"Квітка розмарія" - Назарій Яремчук.
"Піду горами" - Світязь.
"Водограй" - Смерічка.
"Хлопці запорожці" - Анатолій Матвійчук.
"Жива вода" - Жива вода.
"Розпитаю про любов" - Ватра/Оксана Білозір.
Стефанчук анонсував нараду в Раді щодо фінансування на наступний рік.
Сьогодні у 5-ти регіонах діятимуть графіки відключення електроенергії.
Відхід від доктрини Монро і переакцентація зовнішньої політики США на Європу. Повернення США на старий континент: участь у Першій світовій війні. Порятунок регіонів Росії від голоду. Ставлення до СРСР: ілюзії і помилки. Гості: Ігор Харченко, Надзвичайний і Повноважний Посол, колишній посол України в Японії, Польщі, Румунії та Великій Британії; Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень ""Пента"
"Поза зоною" - Ridni. "Човен" - Один в каное. "Шукали вчора" - Otoy. "Театр" - Klavdia Petrivna.
Російський удар по багатоповерхівці в Києві: відомо про чотирьох потерпілих.
Молдова створює захисні зони на КПП на кордоні з Україною через загрозу атак дронів.
БПЛА вночі атакували в росії НПЗ в Башкортостані та завод в Рязанській області.
Американо-український фонд уклав першу угоду щодо видобутку критичних мінералів на 30 млн доларів. Що відомо про деталі угоди? Про рішення уряду про передачу вугільних державних шахт приватним інвесторам. З чим це пов'язано, про які шахти йдеться і що буде з державною підтримкою шахтарів? Гість — Володимир Бойко, засновник і керівник видання "Надра.інфо".
Про 68-му окрему аеромобільну бригаду. Хто може рекрутуватися до бригади і кого бригада шукає? Які міфи про службу доводиться спростовувати найчастіше? Чи впливає сезонність Гість — Сергій Мильо, начальник відділення рекрутингу 68 ОАМБр.
Рятувальники інформують про двох загиблих через російську атаку на Київ.
На прикордонні Сумщини, де оголошено обов’язкову евакуацію, досі залишаються понад 34 тисячі людей, серед них – сотні дітей.
Президент США Дональд Трамп не вважає, що спалах легеневої чуми у Росії пов’язаний з біологічною зброєю, бо в Москві запевняють, що нібито "ситуація під контролем".
Яка ситуація у Прилуках? Наслідки обстрілів Прилук. Включення журналіста Чернігівської регіональної редакції УР Андрія Соколова.
Ситуація у Сумах.
У Сумах ремонтують Альтанку, якій понад 100 років. Які роботи заплановані та чому виникла у цьому потреба?
Близько ста собак, евакуйованих із прикордоння або знайдених на вулицях, нині живуть у сумському притулку. Коли найбільше зросла кількість тварин у притулку та головна проблема залишених тварин.
Включення журналістки Сумської регіональної редакції УР Валентини Погорєлової.
Що робити якщо Ваші ліки зникли з продажу. Чи варто самостійно шукати аналоги, чи безпечно звертатися до аптечних баєєрів і замовляти ліки через приватних осіб в мережі, наскільки високий ризик шахрайства у такому випадку. Чи можуть Вам допомогти волонтерські організації і до яких звертатися. Як сформувати зараз свою домашню аптечку і правильно зберегіти лікарські препарати. Гості: Костянтин Косяченко, доктор фармацевтичних наук, професор; Ганна Гончарова, блогерка, мінімалістка, експертка з порядку.
Оголошення про роботу — цілком буденний формат, тож у стрічці соцмереж картинка з таким оголошенням може й не викликати особливих підозр. Саме під виглядом "вакансії" в мережі поширили зображення, де йдеться про терміновий пошук працівників на автозаправку, без досвіду і з обіцянкою "бонусів за небезпеку". У коментарі на картинці зроблено висновок: начебто персонал "масово звільняється" з АЗС.
У Прилуках на Чернігівщині кількість загиблих від російської атаки зросла, 15 людей вдалося врятувати.
У Верховній Раді сьогодні вранці відбудеться нарада щодо фінансування України на наступний рік.
Вночі російські регіони зазнали атак дронів, інформують про пожежі в районі НПЗ в Башкортостані, в Казані, а також на заводі в Рязанській області, через це фіксують масштабні збої в роботі сервісів "Яндексу".
Чому росія змінила інтенсивність атак реактивними дронами — це про виснаження ресурсів чи зміна тактики на масовані удари? Водночас у Повітряних силах прогнозують, що росіяни можуть збільшити швидкість дронів до 800 – 900 кілометрів на годину. Як ці показники зможуть змінити перебіг повітряних атак? Яка наразі успішність збиття таких реактивних дронів і яка ймовірність введення в дію перехоплювачів найближчим часом? Українські військові тим часом продовжують зачищати територію біля Вовчанська, що зараз відбувається на цій ділянці фронту, які цілі виокремлює для себе ворог і наскільки різниться співвідношення сил? На яких напрямках ситуація на фронті змінюється на користь українських військ? Що відбувається на Лиманському та Запорізькому напрямку, Слов’янському та Краматорському напрямках, в районі Костянтинівки та Добропілля? Гість — Денис Попович, військовий оглядач.
Поліція Києва поінформувала про наслідки російських атак по столиці.
Реформа державного апарату в Україні давно є актуальною, а нинішня економічна ситуація може стати приводом для її проведення, — заявили в в Офісі президента.
Чому держава свого часу вирішила фактично закрити експорт брухту і як змінилося його споживання українською металургією після запровадження нульової квоти на експорт? Як удари по основних металургійних підприємствах змінили ситуацію з попитом на брухт в Україні і скільки грошей недоотримує держава? Скільки брухту зараз накопичується на заготівельних майданчиках і наскільки швидко ці обсяги можуть зростати? Що сьогодні вигідніше для держави: повністю залишати брухт в Україні чи дозволяти його частковий експорт, якщо внутрішній ринок не здатен його спожити? Гість — Володимир Бублей, президент Української асоціації вторинних металів.
Вранці росіяни завдали удару по цивільному підприємству на Рівненщині, сталась пожежа.
Литва посилює охорону кордону з Калінінградською областю рф.
Частина покупців відмовляється від замовлень, коли дізнається, що товар відправлятимуть із Сум. Про це матеріал кореспондетки Суспільного.
Ситуація на Луганщині.
Проблеми з водопостачанням на тимчасово окупованій Луганщині.
Переселенці Луганщини можуть податися на кредитування на житло від обласної адміністрації.
Про ситуацію на Луганщині розповідає журналістка УР Вікторія Марченко.
Як харчування впливає на імунітет: які продукти справді допомагають підтримувати захисні функції організму, які вітаміни та мікроелементи особливо важливі восени й узимку, як розпізнати можливий дефіцит нутрієнтів і чи можна зміцнити імунітет лише за допомогою правильного раціону, без харчових добавок та вітамінних комплексів? Гостя — Оксана Скиталінська, лікарка-дієтологиня.
Внаслідок російських атак на Київщині травмовано трьох людей.
У Одеській області унаслідок російської атаки пошкоджено територію автостоянки та притулку для тварин.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Як харчування впливає на імунітет: які продукти справді допомагають підтримувати захисні функції організму, які вітаміни та мікроелементи особливо важливі восени й узимку, як розпізнати можливий дефіцит нутрієнтів і чи можна зміцнити імунітет лише за допомогою правильного раціону, без харчових добавок та вітамінних комплексів? Гостя — Оксана Скиталінська, лікарка-дієтологиня.
Сили ППО знешкодили 126 дронів, якими вночі атакувала росія. Є влучання на семи локаціях.
У чотирьох областях України та в Києві застосовано екстрені вимкнення світла.
У Прилуках у зруйнованому російською ракетою будинку завершили пошуково-рятувальну операцію.
Кавове дерево і кофеїнова залежність: навіщо рослина виробляє психоактивну речовину, як кофеїн захищає її від шкідників? Чому робуста містить його більше за арабіку та як кавове дерево водночас відлякує комах гіркотою зерен і приваблює запилювачів ароматом квітів? Гостя — кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології рослин Навчально-Наукового центру "Інститут біології та медицини" Киіівського національного університету імені Тараса Шевченка Вікторія Белава.
Після чергової атаки росії українська енергосистема знову працює під значним навантаженням. Діють графіки вимкнень електрики
Кавове дерево і кофеїнова залежність: навіщо рослина виробляє психоактивну речовину, як кофеїн захищає її від шкідників? Чому робуста містить його більше за арабіку та як кавове дерево водночас відлякує комах гіркотою зерен і приваблює запилювачів ароматом квітів? Гостя — кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології рослин Навчально-Наукового центру "Інститут біології та медицини" Киіівського національного університету імені Тараса Шевченка Вікторія Белава.
Через ранкові російські атаки на столицю є загиблий та поранені, — повідомив мер Кличко.
52 людини звернулися за медичною допомогою у Кременчуці на Полтавщині після вчорашньої російської атаки.
В Україні з початком повномасштабного вторгнення актуалізувалася і стала незамінною професія "фіксера" або "локального продюсера". Це люди, які організовують роботу іноземних журналістів в Україні: від пошуку тем та спікерів для зйомки, запису чи написання (для онлайн та оффлайн друкованих, радіо та телематеріалів, а також документальних фільмів), до вибору житла та створення робочого графіку іноземних колег. Професія цікава і ризикована. Чим займаються фіксери? Гості: Артем Перфілов, журналіст-фрілансер, локальний продюсер, та Олександра Александренко, українська локальна продюсерка.
13 людей зазнали поранення внаслідок удару РФ по рейсовому автобусу у Краматорську, повідомили в МВА. Також відомо про 12 загиблих.
Наразі зросла кількість постраждалих у Києві від початку доби, – уточнив міський голова.
Документальні фільми Суспільного Мовлення "Природний кордон" і "Бастіон зони відчуження" планують представити в межах заходів Українського павільйону під час 31-ї Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP31*), яка відбудеться 9–20 листопада 2026 року в Анталії (Туреччина). Гостя — Олеся Моргунець-Ісаєнко, режисерка Суспільного, режисерка фільмів "Природний кордон" і "Бастіон зони відчуження".
У Соломʼянському районі Києва вдень російський дрон влучив у 4-поверхову будівлю магазину.
Південна Корея відкликає свого посла в Україні.
Нікополь під постійним вогнем: як прибережне місто тримає оборону, інформаційний фронт та побут. Гостя — Анна Целуйко, журналістка, головна редакторка видання “Прихист”.
Через російський обстріл у Соломʼянському районі Києва двоє загиблих.
В Україні зростає тривалість відключень світла.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Пальне дорожчає: що визначає ціну бензину і дизеля зараз та чого чекати найближчими місяцями? Гість — Сергій Куюн, директор "Консалтингової групи А-95".
У Краматорську відомо про 30 загиблих через ранкову атаку на рейсові автобуси.
Сили оборони України уразили один із найбільших нафтопереробних комплексів РФ.
Угорщина готова зняти вето на подальший рух України до ЄС, відкривши ще два кластери за певних умов: які поступки Київ робить Будапешту? Чи справді це остаточно зніме багаторічні претензії Угорщини? Які обов'язки згодом має виконати Україна у межах майбутніх кластерів? Як Європейський Союз хоче змінити правила вступу для України і що означатиме поняття "поступова інтеграція"? Гість — Ілля Юрчина, аналітик Ради зовнішньої політики "Українська призма".
У Києві внаслідок російських атак від початку доби троє загиблих і 14 поранених.
Військові доставили дронами до прифронтового Берислава на Херсонщині понад півтонни продовольства.
Взаємні удари по українським та російським дата-центрах: до чого це може призвести? Що відбувається, коли дата-центр повністю або частково виходить з ладу? Наскільки захищеними сьогодні є великі дата-центри і чи можна швидко відновити їхню роботу? Гість — Олександр Глущенко, експерт з питань цифрових технологій.
У Прилуках внаслідок учорашнього російського обстрілу загинуло подружжя з півторарічним сином.
Меканці багатоквартирних будинків у Миколаєві готують укриття та бомбосховища до зими.
Війна, хронічний стрес, блекаути та відкладене майбутнє — виклики, з якими сьогодні стикається чи не кожна українська родина. Але бажання стати батьками сильніше за будь-які обставини. Як сучасна медицина допомагає здійснювати мрії про батьківство навіть у найнайважчі часи? Гостя — Марина Соломка, директор клініки MIRUM, лікар-репродуктолог.
У лікарні помер чоловік, який зазнав поранення внаслідок російської атаки на столицю.
Лауреаткою Нобелівської премії з літератури стала канадська письменниця.
Війна, хронічний стрес, блекаути та відкладене майбутнє — виклики, з якими сьогодні стикається чи не кожна українська родина. Але бажання стати батьками сильніше за будь-які обставини. Як сучасна медицина допомагає здійснювати мрії про батьківство навіть у найнайважчі часи? Гостя — Марина Соломка, директор клініки MIRUM, лікар-репродуктолог.
У лікарні помер чоловік, який зазнав поранення внаслідок російської атаки на столицю.
ДБР викрило масштабну контрабанду бурштину.
Україна офіційно затвердила графік та цілі далекобійних операцій по території Росії на жовтень. Про це за підсумками наради з Міноборони та військовими розробниками повідомив Президент Володимир Зеленський. Що передбачає цей план: нищення нафтобаз, арсеналів, аеродромів і підприємств ВПК? Чому саме далекобійність стає головним інструментом знекровлення російської армії та чого очікувати від затвердженого плану на жовтень? Гість — Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, колишній заступник Голови СБУ (2014-2015 років).
За Ірину Мудру внесли 20 мільйонів гривень застави.
У Слов'янській громаді на Донеччині припиняють рух громадського транспорту через безпеку.
Ситуація в Чернівцях.
На пунктах пропуску Буковини планують облаштувати майже 30 мобільних укриттів – скільки людей вони зможуть вмістити?
Лисиці у центрі Чернівців: чому дикі тварини з'являються у місті та чи небезпечно це?
"Тут зможуть адаптуватися": у місті на Буковині відкрили арт-простір для ветеранів та їхніх родин.
Розповідає журналістка УР із Чернівців Ольга Гуйванюк.
Перша війна, яку мій гість побачив зблизька, була на Балканах. І саме тоді стало зрозуміло, що в будь-якій навіть успішній і заможній країні, можна спровокувати війну. Про свій досвід зйомок на війнах у різних кінцях світу — від західноафриканського Кот-д'Івуару до Осетії та Беслану, від Балкан до Криму і Донбасу, а після лютого 2022 року — на всій лінії бойового зіткнення, про його книги і перспективи розпаду росії — Андрій Цаплієнко, військовий кореспондент.
Перша війна, яку мій гість побачив зблизька, була на Балканах. І саме тоді стало зрозуміло, що в будь-якій навіть успішній і заможній країні, можна спровокувати війну. Про свій досвід зйомок на війнах у різних кінцях світу — від західноафриканського Кот-д'Івуару до Осетії та Беслану, від Балкан до Криму і Донбасу, а після лютого 2022 року — на всій лінії бойового зіткнення, про його книги і перспективи розпаду росії — Андрій Цаплієнко, військовий кореспондент.
Презентовано Дронові сили Сухопутних військ Збройних Сил України. За даними військових, наразі саме дрони виконують до 80% уражень живої сили противника, 70% розвідки, до 90% логістики переднього краю та близько половини евакуацій поранених.
Учасники:
Андрій Остапенко - начальник управління безпілотних систем командування Сухопутних військ ЗСУ;
Андрій Худолєй "Фермер" - командир роти 430 окремого полку безпілотних систем Дронових сил СВ ЗСУ “Контур”;
Тетяна Муравйова - керівниця Центру рекрутингу та підготовки Drone Force;
Наталя "Вільна Птаха" - заступниця начальника штабу окремого батальйону безпілотних систем "Бродяги" Дронових сил СВ ЗСУ;
"Гост" - гомандир 425 окремого батальйону безпілотних систем "ОЧІ" Дронових сил СВ ЗСУ.
Війна на виснаження. Чи вистачає сил та боєприпасів? Наведення порядку в ЗСУ – кадрові перестановки, які дуже неохоче підтримує президент, які відбуваються зі “скрипом”. Проанонсована перевірка офіцерів Генштабу: хто не служив – на фронт. Поле бою – проблемні ділянки. Хід воєнних дій у найближчі місяці, осінь-зима. Гість — Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова.
Відключення світла: яка наразі ситуація з електроенергією в Україні? Відучора графіки відключень, зокрема в Києві, лише посилились, коли очікувати на зміну ситуації? Якщо вже сьогодні ми більшу частину доби без світла, то що буде взимку? Чи будуть кияни взимку в теплі? Гість — Олексій Кучеренко, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, член фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина".
П’ять форматів припинення вогню опрацьовує Україна з міжнародними партнерами. А саме загальний - безумовний і повний. Друга і третя модальність – це пропозиції Туреччини і Єгипту, які стосуються Чорного моря. Також є пропозиція від Індії, щодо енергетики, а не лише Чорного моря. І американський варіант перемир'я у енергетиці. Повідомили в Міністерстві закордонних справ України. Що саме передбачають ці варіанти домовленостей? Наскільки ймовірно, що сторони дійдуть згоди щодо перемир'я? Адже за словами держсекретаря Марко Рубіо наразі немає жодних надій на досягнення врегулювання війни в Україні шляхом переговорів? Гість — Андрій Рудик, доктор філософії з галузі соціальних та поведінкових наук, політолог.
Група народних депутатів 28 вересня внесли проєкт закону №16114 "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо розширення трудових можливостей для молоді". Гостя — Ірина Корженкова, аналітикиня Центру спільних дій.
Третя річниця нападу Хамас на Ізраїль. Що насправді змінило 7 жовтня для Ізраїлю і його жителів? Гість — Вадим Поліщук, історик, політичний оглядач.
Росія намагається зробити окупацію незворотною. У захоплених районах України Москва формує систему управління, яка охоплює суди, податки, міграційний контроль, силові структури та бюджетні процеси. За даними авторів статті для The Atlantic, у 2025 році окупаційні адміністрації навіть підключили до російської системи моніторингу, що в реальному часі відстежує будівництво, бюджети та виконання вказівок. Кремль прагне до 2030 року об’єднати ці території з Росією в єдиний простір. Чи йдеться про спробу створити паралельну державу всередині окупованої України? І наскільки складно буде відновити українське управління після деокупації? Гість — Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Оголошення про роботу — цілком буденний формат, тож у стрічці соцмереж картинка з таким оголошенням може й не викликати особливих підозр. Саме під виглядом "вакансії" в мережі поширили зображення, де йдеться про терміновий пошук працівників на автозаправку, без досвіду і з обіцянкою "бонусів за небезпеку". У коментарі на картинці зроблено висновок: начебто персонал "масово звільняється" з АЗС.
Україна готується до можливих тристоронніх переговорів зі США та Росією на тлі посилення російських ударів і дедалі гучніших закликів "домовлятися". Де проходить межа компромісів, на які готове українське суспільство, і чи справді починається торг про завершення війни?
Учасники:
Руслан Горбенко, народний депутат України, фракція "Слуга народу", заступник голови комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин;
Ростислав Павленко, народний депутат України, фракція "Європейська солідарність", член комітету України з питань освіти, науки та інновацій;
Геннадій Друзенко, військовослужбовець, правник, співзасновник та керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова;
Сергій Гармаш, журналіст, головний редактор інтернет-видання "Остров", Представник Окремих районів Донецької області в Мінській тристоронній контактній групі (ТКГ) від України(2020-2022);
Олексій Гончаренко, народний депутат України, фракція "Європейська солідарність", член комітету з питань бюджету, Голова ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану.
Україна готується до можливих тристоронніх переговорів зі США та Росією на тлі посилення російських ударів і дедалі гучніших закликів "домовлятися". Де проходить межа компромісів, на які готове українське суспільство, і чи справді починається торг про завершення війни?
Учасники: Руслан Горбенко, народний депутат України, фракція "Слуга народу", заступник голови комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин;
Ростислав Павленко, народний депутат України, фракція "Європейська солідарність", член комітету України з питань освіти, науки та інновацій;
Геннадій Друзенко, військовослужбовець, правник, співзасновник та керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова;
Сергій Гармаш, журналіст, головний редактор інтернет-видання "Остров", Представник Окремих районів Донецької області в Мінській тристоронній контактній групі (ТКГ) від України(2020-2022);
Олексій Гончаренко, народний депутат України, фракція "Європейська солідарність", член комітету з питань бюджету, Голова ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану.
Село Чернеччина Краснопільської громади на Сумщиниі розташоване за близько 16 кілометрів від кордону з Росією, люди живуть під постійною загрозою обстрілів та дронових атак, отримати медичну допомогу буває не просто. Яка нині безпекова ситуація в селі, як завозять продукти, як лікуються та чому не виїжджають? Програму підготували журналісти УР із Сумщини Борис Майоров і Валентина Москвіна.
Історія мему від Олександра Усика "Don't push the horses", що став вірусним не лише в українському сегменті інтернету.
Не так давно разом із культурологинею Наталею Кривдою ми розмірковували про проблеми культурної ідентичності українців. Точніше, я запропонувала протиставити ми – вони, де вони – наші вороги. І в цьому протистоянні ми лише побіжно торкнулися російських та українських філософських концептів, які визначають наші прагнення й ставлення до життя. Тож разом із доктором філософських наук, письменником, колумністом, музикантом, професором кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, старшим науковим співробітником відділу філософської антропології Інституту філософії ім. Григорія Сковороди Тарасом Лютим ми вирішили заглибитися не лише в російський космізм, а й порівняти його з концепціями свободи, філософії серця і "сродної праці", найяскравішим уособленням яких є Григорій Сковорода.
Панєвропейський рух був заснований понад 100 років тому у Відні. За цей час із інтелектуального концепту він перетворився на дієвий політичний рух, який об’єднує представників 28 країн Європи. Україна стала членом Панєвропейського союзу 2020 року. Відтоді цей союз у нашій країні очолює доктор історичних наук, професор, учасник російсько-української війни Ігор Жалоба. Саме з ним ми говорили про те, чим Панєвропейський союз відрізняється від Європейського, а також про його історію та його засновників. Про те, чи вигідна війна в Україні Європі, а ще про візіонерство.
Рідко коли місцеві вибори в повоєнній Німеччині викликали такий резонанс усередині країни й такий значний інтерес за кордоном. Про це, зокрема, пише Джессіка Паркер - берлінська кореспондентка ВВС. Разом із доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України Сергієм Стельмахом ми спокійно й послідовно проаналізуємо природу того, чому на кількох земельних виборах у ФРН перемогу здобули саме праворадикальні партії.
Так, німецький уряд і його очільник – канцлер Фрідріх Мерц, опинився у важкій кризі. Одна з лідерок партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель передрікає йому відставку. Але не варто поспішати з висновками, бо навіть там, де АдН і Ліві отримали перемогу, решта партій, що також пройшли до місцевих ландтагів, не хочуть утворювати коаліції з переможцями.
29 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр у Києві нацисти почали розстрілювати євреїв. За дві доби німецькі окупаційні війська розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Ця подія вважається одним із найжахливіших символів Голокосту та нацистського терору на території України. Крім євреїв, жертвами нацистів стали роми, радянські військовополонені, пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова, українські націоналісти (зокрема, поетка Олена Теліга) та підпільники. Загалом у Бабиному Яру загинуло близько 100 тисяч людей, серед яких – до 70 тисяч євреїв. Сьогодні тут працює Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр". А 29 вересня в Україні на державному рівні відзначається День пам'яті жертв Бабиного Яру. Сучасні нацисти нищать нашу землю і нам дуже важливо не лише фіксувати їхні злочини, а й зберігати свою власну пам’ять про ці події. Сьогоднішні діти розповідатимуть своїм дітям про цю війну, певно, нашаровуючи свої спогади, на перекази бабусь і батьків. Про пам’ять і сучасність ми говорили з найкращою вчительку громадянської освіти за версією премії Global Teacher Prize Ukraine 2020 року, співавторкою методичних посібників "Бабин яр: пам'ять на тлі історії", "Як говорити про Голокост після 24.02", а також курсу аудіоуроків "Голокост: історія і пам'ять" Лесею Юрчишин.
Як би сьогодні не було боляче від усвідомлення того, що саме українці відіграли фундаментальну роль у створенні, ідеологічному обґрунтуванні та управлінні Російською імперією, фактично ставши співтворцями цієї геополітичної системи у XVIII-XIX століттях, нам слід знати про них і чітко розуміти, чому вони це зробили. А ще, якими саме ідеями, принесеними українцями в часи Петра І, й досі послуговуються російські пропагандисти й керівники держави. Саме цій темі й буде присвячена ця програма. Більше того ми зосередимся на випускниках Києво-Могилянської академії. Чому? Бо на межі XVII-XVIII століть Московське царство перебувало в культурній та освітній ізоляції, не маючи світських вищих навчальних закладів, системної філософської чи богословської школи. І коли Петро I розпочав радикальну європеїзацію, виявилося, що єдиним потужним центром європейської освіти на підвладних чи союзних йому територіях, був Київ. Про все це говоримо з Максимом Яременком, доктором історичних наук, професором кафедри історії Національного університету Києво-Могилянська академія, співробітником Національного музею історії України.
Ми дамо слово фахівцям, які в той чи інший спосіб намагаються протистояти в когнітивній війні, тобто атакам на мислення, сприйняття, цінності та здатність ухвалювати рішення. Росія в цьому дуже вправна. Якщо радянська пропаганда намагалася нав'язати комуністичну ідеологію, то сучасна РФ змінила парадигму: її мета — не переконати, а змусити сумніватися в усьому, породити хаос, апатію та розколоти суспільство. Про це більш докладно говорили учасники чергової Пан’європейської конференції, яка відбулася в Києві. Вона називалася "Візія об’єднаної Європи: спільні оборона, дипломатія та геополітична суб’єктність".
У цій програмі ми згадуватимемо 33-го президента США Гаррі Трумена. Він, напевно, не був унікальним, коли не хотів іти на вибори разом із Франкліном Рузвельтом в якості віцепрезидента. Але пішов і переміг. Через кілька місяців, коли 12 квітня 1945 року, Рузвельт помер, Трумен приймає присягу президента. 1948 він уже перемагає на виборах. Він пішов із посади 1953-го з одним із найнижчих рівнів суспільної підтримки в історії американських соціологічних опитувань. Рейтинг схвалення Трумена впав до 22 відсотків. А сьогодні в традиційних опитуваннях американських істориків щодо ефективності лідерів США Гаррі Трумен посідає місця в першій десятці найкращих президентів в історії країни. Чому це так? І чи зможуть колись президенти 21 століття повторити історичну реабілітацію Трумена? Аналізуємо разом із доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артемом Кошелєвим.
Сьогодні відносини між Україною та Узбекистаном можна охарактеризувати як стримано-прагматичні, дипломатично коректні та сфокусовані на економіці, попри складне балансування Ташкента в умовах російської агресії проти України. Попри доволі ускладнену логістику через повномасштабну війну, Україна є важливим торговельним партнером Узбекистану в Центральній Азії. Так, Узбекистан поки приречений мати тісні контакти з Росією, але при цьому намагається дистанціюватися, налагоджуючи взаємовигідні відносини не лише з Китаєм, а Південною Кореєю та Японією. Та крім економічних зв’язків, є суто людський вимір взаємовідносин. Приміром, маловідомий факт, як українці рятували останніх нащадків Хівінських ханів, яких більшовики силоміць вивезли з батьківщини. Про це й багато іншого ми говорили з директоркою Українсько-Тюркського центру Мариною Гончарук.
Ми продовжуємо розповідати про одіозного політика й творця Югославії Йосипа Броз Тіто. На відміну від Сталіна чи Мао, Тіто не проводив масових кривавих чисток чи штучних голодоморів у мирний час. Він побудував "соціалізм з людським обличчям": югослави мали право вільно їздити за кордон, слухати західний рок, купувати джинси та мали значно вищий рівень життя, ніж у СРСР. Тому в пам'яті багатьох людей він залишився "добрим королем", хоча з погляду політології був класичним авторитарним правителем, який любив розкіш і також створив свій культ особи. Типовий чи не типовий комуніст? Три офіційні дружини, сини, які росли без батька, компроміси, особисті зради, політичне маневрування й країна, що не вижила без свого головного стрижня – диктатора. Про все розповідаємо разом із кандидатом історичних наук, доцентом кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Максимом Каменецьким.
На відміну від Гітлера чи Сталіна, які були ідеологічними фанатиками, готовими жертвувати мільйонами заради догми, Йосип Броз Тіто в аналітичних записках ЦРУ описувався як "ідеологічний опортуніст" та "абсолютний прагматик". Один із його біографів доводить, що Тіто використовував комунізм як інструмент для здобуття та утримання влади, але легко відступав від марксистських догм, якщо цього вимагала реальність. Він без вагань дозволив приватну землю, відкрив кордони для заробітчан та брав гроші у капіталістів, що для класичного комуніста було смертним гріхом. Його головним рушієм було виживання - власне та його держави. Він був м’яким диктатором - із селянами чи партизанами він міг пити міцну ракію, грубо жартувати та говорити простою народною мовою, і здаватися "своїм хлопцем". А за кілька днів — приймати королеву Великої Британії Єлизавету II або диктувати умови Микиті Хрущову, демонструючи аристократичні манери, курячи дорогі гаванські сигари та розмовляючи ідеальною німецькою мовою. Тож, яким був творець Югославії, яка за 20 років після його смерті зникла з карти світу? Розповідає про це Максим Каменецький, кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.