Світові історики розглядають українську геральдику як невіддільну частину загальноєвропейського культурного процесу, побудовану на канонах класичної лицарської символіки. Але доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України Олег Однороженко доводить, що західноєвропейська геральдика розвивалася під впливом саме руської, української традиції, тісно пов’язаною з візантійською.
Світові історики розглядають українську геральдику як невіддільну частину загальноєвропейського культурного процесу, побудовану на канонах класичної лицарської символіки. Але доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України Олег Однороженко доводить, що західноєвропейська геральдика розвивалася під впливом саме руської, української традиції, тісно пов’язаною з візантійською.
Внаслідок російського удару балістикою по Києву загинула людина, є поранені.
Уряд спрямував додатково 60 мільярдів гривень на потреби Сил оборони.
Інтерв’ю з автором Радіодиктанту національної єдності 2026 року — Артур Дронь, письменник і ветеран російсько-української війни.
Газ у побуті: чи готові домашні системи опалення до холодів і можливих перебоїв? Як перевірити газовий котел, колонку та вентиляцію до початку опалювального сезону? Коли необхідно викликати майстра, які несправності не можна ігнорувати? Чи можна використовувати газову плиту для обігріву квартири? Чим небезпечне тривале горіння конфорок, як розпізнати чадний газ і як убезпечити себе. Гість — Євген Магльований, експерт з енергетики.
Зросла кількість пораненинх внаслідок російського удару по Києву.
Україна сподівається якнайшвидше відкрити усі 6 кластерів про вступ до ЄС.
США погрожують Україні заблокувати постачання зброї за програмою PURL: чи зможуть ЗСУ воювати без цієї зброї і чи готова Україна обмежувати власні далекобійні удари під тиском союзника? Гість — Антон Земляний, старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці.
Рекрутинг. Гість — Ігор Ткаченко, офіцер відділення комунікацій 128 огшбр, старший лейтенант.
"Дим" - Время/Стекло. "Сірник" - Skofka. "Океан" - Tayanna. "В середині" - Rodniy.
Зросла кількість загиблих внаслідок російського удару по Києву.
Євросоюз відкрив переговори з Україною ще за двома кластерами.
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Шановні українці, українки!
Будуть хороші рішення на підтримку України на цьому тижні, ми готуємо їх зараз. Я продовжую контактувати з усіма нашими партнерами, які можуть нам допомогти і які завжди дієві. Буду говорити з Данією сьогодні, буду говорити з Литвою – з прем’єр-міністрами. Завтра – важливі перемовини в Британії. Цей тиждень – також перемовини із Євросоюзом. Будуть пакети підтримки для України, і рухаємося також у переговорах про вступ у Європейський Союз. Цей тиждень – відкриття двох кластерів, уже два були відкриті влітку. І до кінця року ми маємо відкрити всі шість переговорних кластерів, це наш план, і це – пріоритет. Це політична й моральна підтримка для нашого народу, це доказ незворотності курсу України бути нормальною, бути сильною, бути європейською країною. Також ми працюємо і на забезпечення повної фінансової підтримки України, українців, на виконання наших домовленостей із Європою. Я хочу сьогодні подякувати нашим парламентарям та подякувати нашим урядовцям: на цьому тижні є необхідні рішення – необхідні закони, необхідні урядові рішення. Дякую. Працюємо і щодо ППО. Вчора, на жаль, був удар балістикою по Києву, і щодо цього удару не було попередження від партнерів. Зазвичай таке попередження є, і це дуже вагома річ – допомагає нашому захисту. П’ять балістичних ракет було, і фактично наші Збройні Сили побачили їх уже за кілька секунд до удару. І саме тому ми говоримо нашим партнерам, що їхня співпраця з Україною дає більше захисту життя, дозволяє вберегти більше людей і зупиняти російські вбивства. Наші військові та розвідки мають співпрацювати на повному рівні, і з нашої сторони є все необхідне. Ми розраховуємо на такий же рівень і від наших партнерів. Також ми перебуваємо в постійній комунікації з американською стороною. Команди наші говорять. І треба працювати на мир, треба шукати варіанти правильних дій. Україна готова до зустрічей, Україна підтримала Президента Америки в питанні про енергетичне припинення вогню. Треба, щоб Росія також була в цій домовленості. Наша команда направила американській стороні відповідні пропозиції щодо можливих наступних наших зустрічей, наступних наших розмов. Найближчими днями ми готові зустрічатись, і я цю пропозицію передав через мою команду Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру. З українського боку завжди конструктив, і наші позиції завжди абсолютно чіткі та направлені на захист незалежності Українського народу.
Сьогодні було також багато роботи щодо Києва – ситуації тут, ситуація у столиці, із підготовкою до зими й захистом критичної інфраструктури. Кожен киянин бачить, що місто реально не підготовлене. Зараз, уже в жовтні, ситуація буває, на жаль, гірша, ніж у час попередніх зим цієї війни. Коли через одиночні удари «шахедів» відключаються електрика, відключається вода. Багато є й інших питань, вони є, на жаль. Що стосується укриттів, підготовки шкіл, будівництва захисних споруд… Робота транспорту, підготовка будинків у Києві до зими… Київ відстає від наших інших регіонів у виконанні планів стійкості. Потрібні рішення, потрібне прискорення. Я говорив сьогодні про це з представниками громад, які зробили більше, і деякі з них зробили значно більше в умовах, які значно складніші. Був тут, у мене, мер Харкова Ігор Терехов. Я говорив також з Іваном Федоровим, який за роки війни багато зробив для Запоріжжя. І я говорив сьогодні з Василем Малюком про безпекові виклики. І з представниками бізнесу, який досягає результатів, – з Максимом Єфімовим та Костянтином Єфименком. Вдячний усім за пропозиції та готовність співпрацювати. Будуть ще важливі зустрічі.
І ще одне.
Хочу подякувати кожному нашому рятувальнику, я хочу подякувати кожному поліцейському, кожному й кожній, хто допомагає нашим людям після російських ударів. У Харкові, Сумах, Чернігові, Дніпрі, на Донеччині, в кожному нашому регіоні, в усіх містах, в усіх наших громадах, на Одещині, в Миколаєві, у Рівному – абсолютно всюди в Україні після російських ударів є ті, хто рятує життя і хто забезпечує, що Україна відновлюється, Україна зберігає стійкість. Дякую всім вам, дякую кожному, хто працює заради нашої держави, хто працює заради наших людей. Це головне.
Слава Україні!
Чи виживуть кінотеатри в Україні і як можна їх підтримати зараз? Українські кінотеатри працюють в умовах повітряних тривог, знеструмлень і фінансових труднощів. Держкіно планує запропонувати уряду механізми підтримки галузі — від компенсації операційних витрат і збитків за скасовані сеанси до стимулювання глядачів відвідувати кінотеатри. Наскільки критичною є ситуація в галузі, які інструменти допомоги можуть бути дієвими та хто має за них платити? Гостя — Наталія Байдан, керівниця громадської спілки "Союз кінотеатрів України".
"Аудіокнижка". Марія Матіос, "Жінці можна довіряти". Роман. Читає Галина Стефанова.
Володимир Зеленський провів розмову з главою уряду Канади.
Встановлення мобільних укриттів біля зупинок у Києві розпочнуть наприкінці жовтня - на початку листопада.
Сліди видатних мешканців київських будинків. Як команда ДІАЗ "Стародавній Київ" маркує історію? На зв'язку — Роман Маленков, очільник Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ".
Від волонтерського проєкту до 13 мовних версій та власного видавництва: як Ukraїner 10 років відкриває Україну світу та українцям? Гостя — Юлія Тимошенко, журналістка, голова організації Ukraїner.
Володимир Зеленський сьогодні прибуде до Великої Британії.
В Укрзалізниці та "Лісах України" викрили мільйонні схеми на закупівлях.
"Мій край" - Кобза.
"Не питай" - Алла Кудлай.
"А вже осінь прийшла у мій сад" - Іво Бобул.
"Срібний місяць" - Василь Зінкевич.
"Черешневий гай" - Софія Ротару/Червона Рута.
"Акварельні фарби" - Валерія Сєрова.
"Радіймо сонцю і життю" - Тарас Петриненко/Чарівні Гітари.
"Зранку до ночi" - Олександр Пономарьов.
"Горянка" - Смерічка.
"Заграй дударику" - Назарій Яремчук.
"Травень" - Канікули.
"Чекання" - Людмила Маковецька/Олександр Трофимчук.
"Мелодія двох сердець" -- Віталій Білоножко/Світлана Білоножко.
"Чарівна скрипка" - Ніна Матвієнко.
Росіяни атакують Україну балістикою.
СБУ затримала мешканку Києва, яка фотографувала та поширювала в інтернеті позиції української ППО.
Верховна Рада підтримала закон про навчання мовами нацменшин і корінних народів України. Що конкретно змінює ухвалений закон? Гість — Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ.
Військові капелани: служіння поруч із тими, хто воює. Як духовна підтримка допомагає військовим долати випробування війни і чого потребує капеланська служба сьогодні? Гість — священик Костянтин Холодов, керівник служби військового капеланства Головного управління розвідки Міністерства оборони України, підполковник капеланської служби.
"Пишу тобі листа" - Ivan Navi. "Екзамен" - Alyona Alyona/Jerry Heil. "Мій демон" - ТНМК. "Villain Era" - Badactress. "Кохання до смерті" - Саша Чемеров.
Росія завдала масованого удару по Україні балістичними ракетами.
Україна ще на крок наблизилася до членства в Євросоюзі – усі 27 країн-членів ЄС проголосували за відкриття Україні ще двох переговорних кластерів.
Інтерв’ю з читцями Радіодиктанту національної єдності 2026 року — Даша Астафʼєва, громадська діячка, волонтерка, засновниця книжкового застосунку UnderBooks, який популяризує українську літературу; Артур Пройдаков, популяризатор української мови та перший вчитель в історії України, який увійшов до десятки найкращих учителів світової премії Global Teacher Prize 2023.
У Києві відомо про одного загиблого та пораненого внаслідок останніх балістичних ударів росіян.
Через наслідки російських атак "АрселорМіттал Кривий Ріг" до кінця року призупинить роботу.
Ситуація в Полтаві.
Громада села Івонченці власним коштом споруджує меморіал загиблим воїнам. Це має стати місцем для проведення заходів зі вшанування захисників України.
На Полтавщині зняли фільм про сучасний стан земських шкіл за проєктом Опанаса Сластьона. Цим хочуть популяризувати історичний спадок і привернути до цього потенційних спонсорів.
Продовження деколонізації у Полтаві. На так званому памятнику Келіну замінять таблички. Що буде на нових?
Про збереження будинку Патріарха Мстислава.
На зв'язку — журналіст Полтавської регіональної редакції УР Олександр Бобошко.
Україна відкрила ще два переговорних кластери на шляху до вступу в Євросоюз.
Після українських ударів по дата-центрах російської компанії "Яндекс" у соцмережах почали поширювати графік, який нібито доводить різке скорочення активності російських ботів. Що насправді відомо про наслідки цих ударів і чи маємо ми достовірні свідчення того, що російські ботоферми справді стали менш активними?
Масованого удару балістикою зазнали енергообʼєкти Києва та області.
Україна ще на крок наблизилася до членства в Євросоюзі.
Що буде, якщо США припинять обмін розвідданими? Як відбувається виявлення пусків балістичних ракет? Чому іноді удар відбувається без попередньої фіксації? Якими балістичними ракетами Росія атакує Україну, чим вони відрізняються за потужністю та складністю перехоплення? Пуски яких ракет виявити вкрай складно? Тим часом у компанії Fire Point заявили про перше бойове застосування української балістичної ракети проти Росії. Які можливості відкриває розвиток власної балістичної зброї та наскільки це може змінити ситуацію на полі бою? Гість — Олексій Гетьман, військовий аналітик.
Із ночі Росія атакує Київ балістикою та безпілотниками.
Українські військові збивають і подавляють вже до 85% російських реактивних дронів.
В Україні запрацювала інтерактивна "Мапа енергонезалежності".
14 жотвня — неофіційний День УПА, який і надалі відзначається в день свята Покрови Пресвятої Богородиці за Юліанським календарем. Гостя — Оксана Сироїд, офіцерка 2-го корпусу Національної гвардії України "Хартія", у 2014-2019 заступниця Голови Верховної Ради України.
У столиці тривають аварійні знеструмлення через російську атаку.
МАГАТЕ направить експертні місії для перевірки 19 електропідстанцій України.
Ситуація в Харкові.
Підготовка до зими.
Харківщину відвідував міністр у справах громад, територій та ВПО Віталій Безгін, були зустрічі з представниками громад і серед іншого йшлося про підтримку в підготовці до зими: що кажуть в громадах - чи змогли підготуватися і що про допомогу із цим говорили міністр і керівник Харківської облвійськадміністрації?
На зв'язку — журналістка Харківської регіональної редакції УР Тетяна Кривоніс.
Законопроєкт №14110-д "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотиновмісних продуктів" був рекомендований Комітетом з питань здоровʼя до першого читання, в порядку денному, але так і не вноситься на розгляд пленарного засідання. Чому не вноситься на розляд законопроєкт і чого чекати далі в цьому питанні? Як зараз регулюється продаж нікотиновмісних продуктів? Чому серед підлітків куріння стало нормою, що спонукає їх до вживання нікотиновмісних речовин? Гості: Оксана Полонська (Демура), дитячий і підлітковий психолог PhD, акредитований гельштат-терапевт; Ольга Масна, координаторка "Батьки за Україну без тютюну та никотину"; Лада Булах, голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, членкиня депутатської фракції партії "Слуга народу".
Вже вдруге поспіль – партнери не повідомили про пуски російської балістики.
SpaceX без попередження запровадила обмеження швидкості роботи терміналів Starlink для України.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Законопроєкт №14110-д "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотиновмісних продуктів" був рекомендований Комітетом з питань здоровʼя до першого читання, в порядку денному, але так і не вноситься на розгляд пленарного засідання. Чому не вноситься на розляд законопроєкт і чого чекати далі в цьому питанні? Як зараз регулюється продаж нікотиновмісних продуктів? Чому серед підлітків куріння стало нормою, що спонукає їх до вживання нікотиновмісних речовин? Гості: Оксана Полонська (Демура), дитячий і підлітковий психолог PhD, акредитований гельштат-терапевт; Ольга Масна, координаторка "Батьки за Україну без тютюну та никотину"; Лада Булах, голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, членкиня депутатської фракції партії "Слуга народу".
У Деснянському та Голосіївському районах Києва після нічних та ранкових ударів – загинули три людини. Також відомо про 21 травмованого. Серед них – восьмирічна дитина.
Як посилити захист Києва та інших українських міст від російського повітряного терору: можливості дронів-перехоплювачів, нові технологічні рішення та участь громад. Гостя — Любов Шипович, волонтерка, співзасновниця благодійного фонду Dignitas.
До 28 зросла кількість поранених у Києві внаслідок російського масованого удару.
Уряд розширив програму "СвітлоДІМ".
Як посилити захист Києва та інших українських міст від російського повітряного терору: можливості дронів-перехоплювачів, нові технологічні рішення та участь громад. Гостя — Любов Шипович, волонтерка, співзасновниця благодійного фонду Dignitas.
Під час нічного удару по столиці було атаковано всі три міські ТЕЦ.
SpaceX без попередження запровадила обмеження швидкості роботи терміналів Starlink для України.
30 вересня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1217 "Деякі питання організації системи професійного розвитку працівників у сфері соціального захисту населення". А як працюють соціальні працівники в Україні? І як стимулювати їх працю? Гість — Ігор Ільченко, голова Національної соціальної сервісної служби України.
Під час нічного удару по столиці було атаковано всі три міські ТЕЦ.
Третій армійський корпус та інші підрозділи Сил оборони звільнили три населені пункти на Донеччині під час четвертого етапу операції "Вівальді".
Який запас міцності української енергосистеми? Чому попри всі розмови про плани стійкості і підготовку до зими вже в жовтні Україна зіткнулася з серйозними проблемами з постачанням електроенергії? Чому з одного боку в столиці постійні вимкнення електрики, а в Україні загалом надлишок електроенергії, чому не були за 5 років збудовані нові, можливо підземні, лінії? Наскільки довго енергосистема може витримувати удари такої інтенсивності, як за останні днів десять? Які варіанти покращення ситуації є? Гість — Володимир Кудрицький, ексголова правління НЕК "Укренерго" (2020-2024 роки).
Зросла кількість загиблих у Києві через російські обстріли.
Під час вчорашньої першої хвилі атаки Росії партнери не повідомляли Україну про застосування балістики.
Захист постраждалих від війни: які закони парламент має ухвалити першочергово? Гостя — керівниця напряму адвокації соціального захисту благодійного фонду "Право на захист" Галина Усова.
На Харківщині невідомий чоловік застрелив п’ятьох українських військовослужбовців.
До 36 зросла кількість поранених у Києві внаслідок російського масованого удару.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Брифінг першого заступник міністра енергетики України Артема Некрасова щодо оперативної ситуації в енергосистемі.
Нова мобілізація в Росії вже почалася, але поки що не у формі публічного оголошення призову. Про це заявив Президент Володимир Зеленський після доповіді ГУР. За його словами, росіяни збільшують набір військових різними методами, активніше залучають іноземців і розраховують на допомогу Північної Кореї. А ще — Путін підписав наказ про збільшення штатної чисельності армії до 2 мільйонів 441 тисячі осіб. Чи свідчить це про зростання потреб Росії в живій силі, наскільки довго вона здатна підтримувати нинішні темпи набору і що може змусити Кремль перейти від прихованих мобілізаційних заходів до відкритого призову? Гість — Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії.
У Луцьку через російську атаку постраждали 6 людей.
Компанія SpaceX запровадила обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху.
РФ продовжує бити по вищим навчальними закладам України, цього разу дрон влучив по навчальному корпусу Рівненського державного гуманітарного університету. Як має організовуватися навчання у вишах під час війни — очно, дистанційно чи за змішаною формою? Чи дійсно очне навчання під обстірлами - це про так зване збереження якості освіти? Чому за роки повномасштабної війни в Україні так і не вдалося налагодити стабільну та ефективну систему дистанційного навчання? Гість — Олександр Кондратюк, засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud.
Російські війська завдали удару по житловому сектору Запоріжжя.
П’ятеро людей загинули у Києві через російські обстріли.
Європейські банки запроваджують нові правила перевірки українських клієнтів. Що передбачатимуть ці вимоги, кого вони стосуватимуться та коли набудуть чинності? Як українцям підготуватися до перевірок і яких практичних рекомендацій варто дотримуватися, щоб уникнути проблем із банківськими рахунками? Гість — Андрій Шабельніков, адвокат, керуючий партнер адвокатського об'єднання "EvrikaLaw", голова Комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації.
Міський голова Києва Віталій Кличко у Верховній Раді розказав про ситуацію в столиці.
Близько 11 російських ракет вдарили по двох енергетичних підприємствах Харківщини.
Обстріл може застати будь-де: на вулиці, у житловому будинку, магазині чи торговельно-розважальному центрі. Поруч можуть бути люди, які отримали поранення. А уламок може травмувати і вас самих. Як діяти в перші хвилини після вибуху? Коли можна надавати допомогу іншому, а коли спочатку потрібно подбати про власну безпеку? І що робити, якщо ви перебуваєте всередині великої будівлі? Гість — Валерій Лозинський, засновник Української школи порятунку.
Українські військові за допомогою зенітного FPV-дрона збили новітній російський ударний гелікоптер.
Єврокомісія виділила Україні кошти на оборону.
Газ у побуті: чи готові домашні системи опалення до холодів і можливих перебоїв? Як перевірити газовий котел, колонку та вентиляцію до початку опалювального сезону? Коли необхідно викликати майстра, які несправності не можна ігнорувати? Чи можна використовувати газову плиту для обігріву квартири? Чим небезпечне тривале горіння конфорок, як розпізнати чадний газ і як убезпечити себе. Гість — Євген Магльованний, експерт з енергетики.
До чотирьох зросла кількість загиблих через влучання уламків безпілотника у Луцьку.
Об'єкти енергозабезпечення столиці цьогоріч вже зазнали майже 50 влучань російських ракет і безпілотників.
13 жовтня набула чинності постанова Кабінету Міністрів № 1246, яка затверджує зміни до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Гостя — Ірина Корженкова, аналітикиня Центру спільних дій.
У Луцьку зросла кількість загиблих унаслідок російського удару.
Шість областей України отримали енергетичне обладнання від Нідерландів.
Українські науковці, попри безпекові ризики, продовжують вивчати зміни, що відбуваються на дні колишнього Каховського водосховища після того, як у червні 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС.
Біля Великого Лугу відновлюються кам’янисті й піщані степи — Іван Мойсієнко, доктор біологічних наук, науковий співробітник біосферного заповідника "Асканія-Нова".
Ситуація в Чернівцях.
Заживить операційну та реанімацію – у Центральній клінічній лікарні Чернівців встановили сонячну електростанцію.
Готові платити дві тисячі доларів: як у Чернівцях зросли ціни на оренду житла та чому бракує квартир?
У Чернівецькій області деякі продукти восени здорожчали на понад 40%.
На зв'язку — журналістка УР із Чернівців Галина Комерзан.
Світові історики розглядають українську геральдику як невіддільну частину загальноєвропейського культурного процесу, побудовану на канонах класичної лицарської символіки. Але доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України Олег Однороженко доводить, що західноєвропейська геральдика розвивалася під впливом саме руської, української традиції, тісно пов’язаною з візантійською.
Світові історики розглядають українську геральдику як невіддільну частину загальноєвропейського культурного процесу, побудовану на канонах класичної лицарської символіки. Але доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України Олег Однороженко доводить, що західноєвропейська геральдика розвивалася під впливом саме руської, української традиції, тісно пов’язаною з візантійською.
Трамп дозволив імпорт 4,8 мільйона тонн російського дизелю, чим спровокував внутрішній та міжнародний скандал. Американські сенатори звинуватили Білий дім у прямому порушенні закону 2022 року про заборону російських енергоресурсів, а Брюссель вимагає від Вашингтона негайно анулювати ліцензію на ввезення пального з РФ. У відповідь адміністрація США звинуватила Європу в лицемірстві через приховані закупівлі російських ресурсів, та вимагає від України припинити удари по російських нафтопереробних заводах під приводом того, що вони нібито провокують світову паливну кризу, та нав'язує вигідне Кремлю "енергетичне перемир'я". За цими кроками стоїть цинічний прагматичний розрахунок Білого дому: знизити ціни на пальне всередині США перед виборами, відновити багатомільярдну торгівлю з Москвою та усунути Україну як стримуючий фактор в американо-російській торгівлі. Як Україні захищати власні інтереси та тиснути на економіку агресора, коли комерційні інтереси союзників ставляться вище за нашу безпеку? Чи нам варто просто почекати виборів? Гість — Володимир Дубовик, директор центру міжнародних досліджень Одеського національного університету.
США обмежили роботу Starlink в Україні, а також ймовірно розвідданих. Які це може мати практичні наслідки в найближчій перспективі? Гість — Олег Катков, військовий оглядач, головний редактор АІN.UA.
В США залишається кілька тижнів до проміжних виборів до Конгресу. Чи варто очікувати на перезавантаження зовнішньої політики після виборів? Що вибори можуть змінити для України? Гість — Остап Яриш, медіарадник Razom for Ukraine, український журналіст у Вашингтоні.
Гість — Олександр Каленков, президент Асоціації гірників і металургів України Укрметалургпром.
Бізнес під ударами ворога, які шанси на порятунок і чи є допомога держави? Гостя — Юлія Плієва, засновниця та СЕО Apple Consulting, ад'юнкт-професорка Києво-Могилянської бізнес-школи.
Що зміниться для українських фермерів зі вступом до ЄС? На що виділяють гроші, передбачені програмами Євросоюзу? Що вимагають натомість і з чого починати підготовку в Україні? В основі всього європейського аграрного життя лежить Спільна аграрна політика. Але як вона може бути спільною для 27 країн з різними господарствами і різним кліматом? Відповіді на ці запитання – у третій серії проєкту "Так працює ЄС".
Проєкт підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю редакції і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Після українських ударів по дата-центрах російської компанії "Яндекс" у соцмережах почали поширювати графік, який нібито доводить різке скорочення активності російських ботів. Що насправді відомо про наслідки цих ударів і чи маємо ми достовірні свідчення того, що російські ботоферми справді стали менш активними?
14 жотвня — неофіційний День УПА, який і надалі відзначається в день свята Покрови Пресвятої Богородиці за Юліанським календарем. Гостя — Оксана Сироїд, офіцерка 2-го корпусу Національної гвардії України "Хартія", у 2014-2019 заступниця Голови Верховної Ради України.
Мілена Рудницька. Її називають "міністеркою закордонних справ таємної Української держави". Вона однією з перших відкрила світові очі на злочин Голодомору-геноциду в УСРР. Вона стала лідеркою українського жіночого руху у міжвоєнній Європі. Які меседжі просувала з високої трибуни Ліги Націй? Які завдання ставила перед собою як депутатка Польського Сейму? Якою бачила майбутню незалежну Україну, боротьбі за яку присвятила життя? Гість — Андрій Гринчук, дослідник спадщини Мілени Рудницької.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Не так давно разом із культурологинею Наталею Кривдою ми розмірковували про проблеми культурної ідентичності українців. Точніше, я запропонувала протиставити ми – вони, де вони – наші вороги. І в цьому протистоянні ми лише побіжно торкнулися російських та українських філософських концептів, які визначають наші прагнення й ставлення до життя. Тож разом із доктором філософських наук, письменником, колумністом, музикантом, професором кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, старшим науковим співробітником відділу філософської антропології Інституту філософії ім. Григорія Сковороди Тарасом Лютим ми вирішили заглибитися не лише в російський космізм, а й порівняти його з концепціями свободи, філософії серця і "сродної праці", найяскравішим уособленням яких є Григорій Сковорода.
Панєвропейський рух був заснований понад 100 років тому у Відні. За цей час із інтелектуального концепту він перетворився на дієвий політичний рух, який об’єднує представників 28 країн Європи. Україна стала членом Панєвропейського союзу 2020 року. Відтоді цей союз у нашій країні очолює доктор історичних наук, професор, учасник російсько-української війни Ігор Жалоба. Саме з ним ми говорили про те, чим Панєвропейський союз відрізняється від Європейського, а також про його історію та його засновників. Про те, чи вигідна війна в Україні Європі, а ще про візіонерство.
Рідко коли місцеві вибори в повоєнній Німеччині викликали такий резонанс усередині країни й такий значний інтерес за кордоном. Про це, зокрема, пише Джессіка Паркер - берлінська кореспондентка ВВС. Разом із доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України Сергієм Стельмахом ми спокійно й послідовно проаналізуємо природу того, чому на кількох земельних виборах у ФРН перемогу здобули саме праворадикальні партії.
Так, німецький уряд і його очільник – канцлер Фрідріх Мерц, опинився у важкій кризі. Одна з лідерок партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель передрікає йому відставку. Але не варто поспішати з висновками, бо навіть там, де АдН і Ліві отримали перемогу, решта партій, що також пройшли до місцевих ландтагів, не хочуть утворювати коаліції з переможцями.
29 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр у Києві нацисти почали розстрілювати євреїв. За дві доби німецькі окупаційні війська розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Ця подія вважається одним із найжахливіших символів Голокосту та нацистського терору на території України. Крім євреїв, жертвами нацистів стали роми, радянські військовополонені, пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова, українські націоналісти (зокрема, поетка Олена Теліга) та підпільники. Загалом у Бабиному Яру загинуло близько 100 тисяч людей, серед яких – до 70 тисяч євреїв. Сьогодні тут працює Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр". А 29 вересня в Україні на державному рівні відзначається День пам'яті жертв Бабиного Яру. Сучасні нацисти нищать нашу землю і нам дуже важливо не лише фіксувати їхні злочини, а й зберігати свою власну пам’ять про ці події. Сьогоднішні діти розповідатимуть своїм дітям про цю війну, певно, нашаровуючи свої спогади, на перекази бабусь і батьків. Про пам’ять і сучасність ми говорили з найкращою вчительку громадянської освіти за версією премії Global Teacher Prize Ukraine 2020 року, співавторкою методичних посібників "Бабин яр: пам'ять на тлі історії", "Як говорити про Голокост після 24.02", а також курсу аудіоуроків "Голокост: історія і пам'ять" Лесею Юрчишин.
Як би сьогодні не було боляче від усвідомлення того, що саме українці відіграли фундаментальну роль у створенні, ідеологічному обґрунтуванні та управлінні Російською імперією, фактично ставши співтворцями цієї геополітичної системи у XVIII-XIX століттях, нам слід знати про них і чітко розуміти, чому вони це зробили. А ще, якими саме ідеями, принесеними українцями в часи Петра І, й досі послуговуються російські пропагандисти й керівники держави. Саме цій темі й буде присвячена ця програма. Більше того ми зосередимся на випускниках Києво-Могилянської академії. Чому? Бо на межі XVII-XVIII століть Московське царство перебувало в культурній та освітній ізоляції, не маючи світських вищих навчальних закладів, системної філософської чи богословської школи. І коли Петро I розпочав радикальну європеїзацію, виявилося, що єдиним потужним центром європейської освіти на підвладних чи союзних йому територіях, був Київ. Про все це говоримо з Максимом Яременком, доктором історичних наук, професором кафедри історії Національного університету Києво-Могилянська академія, співробітником Національного музею історії України.
Ми дамо слово фахівцям, які в той чи інший спосіб намагаються протистояти в когнітивній війні, тобто атакам на мислення, сприйняття, цінності та здатність ухвалювати рішення. Росія в цьому дуже вправна. Якщо радянська пропаганда намагалася нав'язати комуністичну ідеологію, то сучасна РФ змінила парадигму: її мета — не переконати, а змусити сумніватися в усьому, породити хаос, апатію та розколоти суспільство. Про це більш докладно говорили учасники чергової Пан’європейської конференції, яка відбулася в Києві. Вона називалася "Візія об’єднаної Європи: спільні оборона, дипломатія та геополітична суб’єктність".
У цій програмі ми згадуватимемо 33-го президента США Гаррі Трумена. Він, напевно, не був унікальним, коли не хотів іти на вибори разом із Франкліном Рузвельтом в якості віцепрезидента. Але пішов і переміг. Через кілька місяців, коли 12 квітня 1945 року, Рузвельт помер, Трумен приймає присягу президента. 1948 він уже перемагає на виборах. Він пішов із посади 1953-го з одним із найнижчих рівнів суспільної підтримки в історії американських соціологічних опитувань. Рейтинг схвалення Трумена впав до 22 відсотків. А сьогодні в традиційних опитуваннях американських істориків щодо ефективності лідерів США Гаррі Трумен посідає місця в першій десятці найкращих президентів в історії країни. Чому це так? І чи зможуть колись президенти 21 століття повторити історичну реабілітацію Трумена? Аналізуємо разом із доктором філософії, асистентом кафедри нової та новітньої історії історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Артемом Кошелєвим.
Сьогодні відносини між Україною та Узбекистаном можна охарактеризувати як стримано-прагматичні, дипломатично коректні та сфокусовані на економіці, попри складне балансування Ташкента в умовах російської агресії проти України. Попри доволі ускладнену логістику через повномасштабну війну, Україна є важливим торговельним партнером Узбекистану в Центральній Азії. Так, Узбекистан поки приречений мати тісні контакти з Росією, але при цьому намагається дистанціюватися, налагоджуючи взаємовигідні відносини не лише з Китаєм, а Південною Кореєю та Японією. Та крім економічних зв’язків, є суто людський вимір взаємовідносин. Приміром, маловідомий факт, як українці рятували останніх нащадків Хівінських ханів, яких більшовики силоміць вивезли з батьківщини. Про це й багато іншого ми говорили з директоркою Українсько-Тюркського центру Мариною Гончарук.
Ми продовжуємо розповідати про одіозного політика й творця Югославії Йосипа Броз Тіто. На відміну від Сталіна чи Мао, Тіто не проводив масових кривавих чисток чи штучних голодоморів у мирний час. Він побудував "соціалізм з людським обличчям": югослави мали право вільно їздити за кордон, слухати західний рок, купувати джинси та мали значно вищий рівень життя, ніж у СРСР. Тому в пам'яті багатьох людей він залишився "добрим королем", хоча з погляду політології був класичним авторитарним правителем, який любив розкіш і також створив свій культ особи. Типовий чи не типовий комуніст? Три офіційні дружини, сини, які росли без батька, компроміси, особисті зради, політичне маневрування й країна, що не вижила без свого головного стрижня – диктатора. Про все розповідаємо разом із кандидатом історичних наук, доцентом кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Максимом Каменецьким.
На відміну від Гітлера чи Сталіна, які були ідеологічними фанатиками, готовими жертвувати мільйонами заради догми, Йосип Броз Тіто в аналітичних записках ЦРУ описувався як "ідеологічний опортуніст" та "абсолютний прагматик". Один із його біографів доводить, що Тіто використовував комунізм як інструмент для здобуття та утримання влади, але легко відступав від марксистських догм, якщо цього вимагала реальність. Він без вагань дозволив приватну землю, відкрив кордони для заробітчан та брав гроші у капіталістів, що для класичного комуніста було смертним гріхом. Його головним рушієм було виживання - власне та його держави. Він був м’яким диктатором - із селянами чи партизанами він міг пити міцну ракію, грубо жартувати та говорити простою народною мовою, і здаватися "своїм хлопцем". А за кілька днів — приймати королеву Великої Британії Єлизавету II або диктувати умови Микиті Хрущову, демонструючи аристократичні манери, курячи дорогі гаванські сигари та розмовляючи ідеальною німецькою мовою. Тож, яким був творець Югославії, яка за 20 років після його смерті зникла з карти світу? Розповідає про це Максим Каменецький, кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.