0:00 / 0:00
Достовірна інформація з перевірених джерел
5 червня припинить дію "економічний безвіз" України з Євросоюзом. Як це може вдарити по Україні і кого зачепить? Чи можна до цього підготуватися за час, що лишився? Гість — Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу.
Президент Володимир Зеленський подарував Папі Леву XIV особливу ікону.
У першому турі виборів президента Польщі лідирує Рафал Тшасковський.
У Румунії порахували майже всі голоси: перемагає Нікушор Дан.
У 46 президента США Джо Байдена діагностували агресивну форму раку.
Відбувся форум "Повний цикл евакуації, невидимі люди прифронту", на якому Благодійний фонд "Схід-СОС" представив дослідження "Невидимі люди" прифронтової території України. Гостя — Оксана Куянцева, членкиня правління, координаторка комунікаційного відділу БФ Схід SOS.
Відбувся форум "Повний цикл евакуації, невидимі люди прифронту", на якому Благодійний фонд "Схід-СОС" представив дослідження "Невидимі люди" прифронтової території України. Гостя — Оксана Куянцева, членкиня правління, координаторка комунікаційного відділу БФ Схід SOS.
Cheev - "Таро". Tember Blanche - "Вечорниці". Monatik - "Старі фотографії". Жадан/Собаки - "Серце". Бумбокс - "Тримай мене".
Чому капуста коштує майже втричі дорожче, ніж торік? Як змінилась вартість овочів за місяць? Гостя — Лариса Гук, оглядачка в галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру "АГРО Перспектива".
18 травня Україна відзначала День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та щорічний День боротьби за права кримськотатарського народу. Гість — Володимир Ляшенко, представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Kalush/Agape - "Хтось знов". Osty/Klavdia Petrivna - "Не лякай". Letay - "Два вікна". Go A - "Шум". Moisei - "Мить". Kola - "Чи разом".
День пам'яті жертв політичних репресій і День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, День боротьби за права кримськотатарського народу. Крим — єдина батьківщина кримських татар і такою залишається. Гість — Наріман Джелял, новопризначений посол України в Туреччині, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
"Аудіокнижка". Наталка Сняданко, "Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма", роман. Читає Ольга Лях.
"Хвилина класики". Людвіг ван Бетховен, Соната №8 "Патетична", частина 2./ Шарль Гуно, "Вальс" з 2-ї дії опери "Фауст".
Хто став номінантами "Золотої дзиґи", як тривав цьогорічний відбір та які тенденції у кінематографії намічаються? Гість — Алік Шпилюк, артдиректор Української кіноакадемії.
Про найважливіші кіноновини разом з кінокритиком Юрієм Самусенком. "День України": як представлена Україна на 78-му Каннському кінофестивалі? Паралельно з масштабною кіноподією в Україні оголосили номінантів на кінопремію "Золота дзиґа": хто в фаворитах?
Karna - "Добрий вечір". Krut - "В містечку малому". Без Обмежень - "Зорі запалали". The Hardkiss - "Антарктида". Антитіла - "Tdme".
Ватра/Оксана Білозір - "Неповторність".
Руся - "Будь що буде".
Водограй - "Три трембіти".
Василь Зінкевич/Світязь - "Там, де ясні зорі".
Ірина Білик - "Ніч як ніч".
Смерічка - "Скажи скажи".
Лілія Сандулеса - "У долі своя весна".
Квітка Цісик - "Два кольори".
Арніка - "Довга дорога".
Софія Ротару/Червона Рута - "Черешневий гай".
Іво Бобул - "Скрипаль".
Іван Попович - "Хай сміється сонце в небі".
Лілея - "Напиши".
Тріо Маренич - "Маки червоні".
Алла Кудлай - "Половина саду квітне".
Книга "Апокрифи Клари Ґудзик", рік видання 2005. Слово до читача.
Книга "Дві Русі", рік видання 2003. Слово до читача.
Книга "День і вічність Джеймса Мейса", рік видання 2005. Слово до читача.
Kalush - "Додому". Kola - "Salut рapa". Ridni - "Поза зоною". Ілля Letay/Христина Соловій - "Любий друг".
В Україні зріс попит на електромобілі: що саме купують українці, що чекає на авторинок в поточному році? Гість — Сергій Матусяк, головний редактор "Авто 24".
Чи готується ЄС застосувати значно вищі тарифи на український імпорт протягом декількох тижнів. Що це означає для економіки України? На зв'язку — Євген Хлобистов, доктор економічних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", експерт Кримськотатарського ресурсного центру.
Ситуація в Луцьку. Журналістка Волинської регіональної редакції УР Ольга Шарута.
Національний ярмарок вакансій у Луцьку: які професії затребувані на місцевому ринку і які професії уже освоїли волинянки та ВПО?
Проєкт Відновлення: після повернення зі служби допомагає військовим та їх дружинам відновити стосунки в сім'ях.
Трамп знову переходить до телефонної дипломатії. Сьогодні президент США планує поговорити з путіним та Зеленським. Що можуть дати такі дзвінки після зустрічі в Стамбулі, де росія вкотре показала, що не хоче миру? Гість — Тарас Семенюк, аналітик, журналіст-міжнародник.
5 червня припинить дію "економічний безвіз" України з Євросоюзом. Як це може вдарити по Україні і кого зачепить? Чи можна до цього підготуватися за час, що лишився? Гість — Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу.
Ситуація в Харкові. Журналістка Харківської регіональної редакції УР Тетяна Кривоніс.
Про стан і ситуацію з модульним містечком у Харкові, яке облаштували як тимчасове у 2015 році для переселенців з Донецької і Луганської областей, і про яке Держпродспоживслужба писала нещодавно, що жити у містечку небезпечно? Чи там лишаються люди, як коментують ситуацію відповідальні за модульне містечко?
Про проблему замінованості територій. Харківщина, за даними ДСНС, одна з найбільш засмічених в Україні і від підривів загинули більше ста людей, а ще близько 300 отримали поранення. Як просувається розмінування? Знаємо, що ваша команда була на Ізюмщині з саперами, що розповідають про ситуацію там і над чим працюють?
В якому стані тепломережі українських міст? У Києві, Львові, Чернігові та деяких інших містах проводять гідравлічні випробування тепломереж. Як це виглядає на практиці і чому під час них зникає гаряча вода? Якщо випробування не проводять, чи можна спонукати місцеву владу їх зробити? Лише в Києві вже виявили близько 400 пошкоджень, зокрема 50 - на магістральних трубопроводах. Наскільки це серйозна проблема в Україні і де місцева влада може брати кошти на їх відновлення? Гість — Олег Гарник, експерт Аналітичного центру асоціації міст України (з питань ЖКГ).
В якому стані тепломережі українських міст? У Києві, Львові, Чернігові та деяких інших містах проводять гідравлічні випробування тепломереж. Як це виглядає на практиці і чому під час них зникає гаряча вода? Якщо випробування не проводять, чи можна спонукати місцеву владу їх зробити? Лише в Києві вже виявили близько 400 пошкоджень, зокрема 50 - на магістральних трубопроводах. Наскільки це серйозна проблема в Україні і де місцева влада може брати кошти на їх відновлення? Гість — Олег Гарник, експерт Аналітичного центру асоціації міст України (з питань ЖКГ).
Виховання фінансової грамотності з дитинства і до зрілого віку. Гість — Олесь Вареник, інвестиційний радник.
Виховання фінансової грамотності з дитинства і до зрілого віку. Гість — Олесь Вареник, інвестиційний радник.
Підсумки другого туру президентських виборів в Румуні, які внутрішньополітичні зміни чекають на країну, і як будуватимуться українсько-румунські відносини? Гостя — Маріанна Присяжнюк, політична аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи" та координаторка проєкту Дельта-24 про регіон "Україна-Молдова-Румунія".
Підсумки першого туру президентських виборів в Польщі, хто буде боротися за президентську посаду в другому турі і як кампанія впливає на міжнародну політику Польщі, в тому числі щодо України. Гість — Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.,
Місяць обізнаності про ментальне здоров’я. Ментальне здоров’я як один із головних викликів не лише для України, а й усього світу. Гість — Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я України.
Обговорюємо рішення, що визначають життя країни, важливі зустрічі. Останні новини.
Обговорюємо рішення, що визначають життя країни, важливі зустрічі. Останні новини.
З 20 травня на Радіо Промінь розпочинається цикл програм "Бременські Щоденники в Годині Меломана". Гість — Олексій Коган, автор і ведучий "Години Меломана" на Радіо Промінь.
Як зміняться правила перевезення домашніх тварин. Спікерка — Анастасія Гевчук, юристка, адвокатка UAnimals.
21-22 травня 2025 року у Варшаві відбудеться міжнародний форум Europe Civil Security, який стане платформою для обміну досвідом між Україною та країнами ЄС у сфері реагування на надзвичайні ситуації та впровадження інноваційних рішень. Гість — Олександр Корінний, Голова Всеукраїнської асоціації обʼєднаних територіальних громад, Новоукраїнський міський голова.
Ситуація в Полтаві. Журналіст Полтавської регіональної редакції УР Олександр Бобошко.
Як готують на Полтавщині пляжі до купального сезону?
Яке навантаження на операторів спецлінії "102"? Чи готові громадяни відповідально повідомляти про злочини?
Чи полтавці можуть знайти в архівах області дані про свій трудовий стаж?
Про свій досвід кандидатки до Європарламенту на виборах 2024 року від італійської партії "Дія", а також про те, як працює російська пропаганда, як діють в Італії російські шпигуни, які російські наративи можна знайти навіть у шкільних підручниках розповідає кореспондентка Радіо Свобода в Італії Наталя Кудрик.
Про свій досвід кандидатки до Європарламенту на виборах 2024 року від італійської партії "Дія", а також про те, як працює російська пропаганда, як діють в Італії російські шпигуни, які російські наративи можна знайти навіть у шкільних підручниках розповідає кореспондентка Радіо Свобода в Італії Наталя Кудрик.
Презентовано рейтинг прозорості 100 українських міст. Тернопіль, зокрема, не отримає статус "прозорого міста". Гостя — Олеся Коваль, керівниця програми "Прозорі міста" (Transparency International Ukraine).
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Пекло Покровського напрямку — це не метафора. Тут ворог кидає в бій все: "мʼясні" штурми, баражуючі боєприпаси, тепловідбивні ковдри, дрони на оптиковолокні та навіть мотоштурми на мопедах. Бійці 155-ї бригади тримають оборону в умовах щоденного пекельного тиску. Як виглядає ця війна зсередини? Спікер — Іван Суров, заступник командира 155 омбр з психологічної підтримки персоналу.
Світ спорту з його найцікавішими і найважливішими подіями. Інтерв'ю з тренерами та спортсменами, розповіді про нові досягнення, аналіз поєдинків та змагань.
Мати і батько мають рівні права та обов'язки стосовно спільної дитини, незалежно від того, у шлюбі між собою чи ні, так визначає законодавство. Але в житті, якщо батьки розлучилися з конфліктом, часто трапляється так, що дитина стає заручником з’ясування стосунків дорослих... Як визначається порядок спілкування з дитиною — тим з батьків, з котрим вона не проживає? Які аргументи враховує суд і чи прислухається до думки дитини? Гостя — Надія Корінна, адвокатка.
Втрати від війни вимірюються не тільки людськими життями, а й життями тварин. Ті, що залишились покинутими у прифронтових селах, блукають без догляду, підриваються на мінах, повільно вмирають від отриманих травм або хвороб та старості. Аби уникнути епідемії, у прифронтових громадах Запорізької області виділяють окремі місця для захоронення тварин, зокрема і великої рогатої худоби. А у самому Запоріжжі немає таких кладовищ. Де місцеві жителі здійснюють несанкціоновані поховання? Які загрози це несе? Програму підготував журналіст Українського Радіо у Запоріжжі Олександр Пашненко.
В якому стані тепломережі українських міст? У Києві, Львові, Чернігові та деяких інших містах проводять гідравлічні випробування тепломереж. Як це виглядає на практиці і чому під час них зникає гаряча вода? Якщо випробування не проводять, чи можна спонукати місцеву владу їх зробити? Лише в Києві вже виявили близько 400 пошкоджень, зокрема 50 - на магістральних трубопроводах. Наскільки це серйозна проблема в Україні і де місцева влада може брати кошти на їх відновлення? Гість — Олег Гарник, експерт Аналітичного центру асоціації міст України (з питань ЖКГ).
Геніальна драматургиня, яка піднесла українську літературу на світовий рівень. Громадська діячка, яка заопікувалася українською справою у найважливіший період українського національного відродження 19 сторіччя. Феміністка Лариса Косач – донька Олени Пчілки і племінниця Михайла Драгоманова – змалечку усвідомила свою національну ідентичність і не випадково обрала собі промовистий псевдонім – Леся Українка. Письменниця, авторка проникливої монографії про Лесю Українку Оксана Забужко розповідає, який образ України постає у творах Лесі Українки, чому вона часто порівнює Україну із Давньою Грецією та який вплив справила письменниця на процес українського націєтворення.
"Української мови ніколи не існувало, не існує і бути не може, тому що це тільки говірка російської мови!" – ключова теза російської пропаганди, яку активно використовувала Московія впродовж сторіч задля заперечення природного права українців на власну культуру й освіту. Протягом декількох десятиріч науковці та мовознавці на чолі із Борисом Грінченком збирали слова, аби укласти щонайповніший словник української мови й показати її придатність для творення національних літератури й культури. Історик Ігор Стамбол — про геніального словникаря Бориса Грінченка. За що мовознавець критикував своїх сучасників. Як його праця вплинула на процес націєтворення українців.
Майже сторіччя тому у своєму есеї "Душа і пісня" український філософ ХХ сторіччя Микола Шлемкевич зазначив, що впродовж багатьох сторіч українська душа проявляла себе щонайглибше не через тексти чи публіцистичні трактати, а через музику та пісні. Про найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який не просто підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня, але й спромігся інтегрувати українські народні співи й мелодії доПро найвидатнішого українського композитора і диригента Миколу Лисенка, який підніс українську музичну культуру до всесвітнього рівня. класичної музики. Гість — Микола Лисенко, праправнук видатного композитора, диригент.
Попри розхожі стереотипи про те, що ідеологи української самостійності походять як не зі Львова, то з Києва, насправді сонм діячок та діячів, яких можна іменувати батьками-засновниками України, подарував нам буквально кожен край, зокрема, й Крим. Двадцять другий епізод проєкту "Батьки-засновники" присвячено одному з найяскравіших уродженців Криму Іванові Липі. Лікар за освітою, він за студентських часів, що минули у Харкові, став співзасновником молодіжної політичної організації "Братерство тарасівців", члени якої заприсяглися втілити у житті ідеали Тараса Шевченка щодо вільного та самостійного розвитку української нації. У програмовому документі "Символ віри молодих українців" братчики проголосили амбітну програму, в якій лишень на пів кроку спинилися від мети створення незалежної України. У двадцять другому епізоді проєкту "Батьки-засновники" ведучі Наталя Соколенко і Сергій Стуканов поспілкувалися з істориком Ігорем Стамболом, аби розповісти про видатного громадсько-політичного діяча кінця 19 – початку 20 сторіччя. Яку мету ставили перед собою члени "Братерства тарасівців"? Як так трапилося, що саме Іван Липа став мером Одеси після революції 1917 року? Які ідеї поширював Іван Липа у своїх політичних казках для дорослих? Слухайте на Українському Радіо та дивіться на Ютуб-каналі Українського Радіо.
Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом 19 сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов. Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? В прем’єрному епізоді третього сезону проєкту "Батьки-засновники" ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є "аднім народом" із росіянами та білорусами.
19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.
Творчий, громадський і політичний доробок Івана Франка не може не вражати. Зібрання творів у 50 томах, яке існує на сьогодні, є далеко не повним і не вичерпує всього написаного Франком. Але, крім художніх творів, поезій, публіцистики та наукових праць, – слід пам’ятати про титанічний обсяг громадської діяльності та й, зрештою, заснування перших в історії України політичних партій. Чому Івана Франка можна без перебільшення вважати ключовим ідеологом творення української модерної нації, які ідеї він закладав до своїх творів — професор, доктор історичних наук Ярослав Грицак.
Про життя, діяльність і творчість Олени Пчілки – матері-засновниці України. Які були її ключові ідеї? В чому вона була згідна, а в чому розходилася зі своїм знаменитим братом Михайлом Драгомановим і своєю славетною донькою – Лесею Українкою? Гостя — Богдана Романцова, літературна критикиня.
19 сторіччя в історії України стало періодом надзвичайно потужного національного відродження. Це був час коли десятки письменників, істориків та інтелектуалів готували ідейне підґрунтя української держави. Потужну Програму, яку вже в 20 сторіччі заходилися втілювати, в тому числі й засобами збройної боротьби, їхні нащадки. Й слід окремо підкреслити, що ця інтелектуальна копітка праця кипіла не тільки у Києві, Харкові або Львові. Осторонь не стояла й Одеса, де в останній чверті 19 сторіччя постала потужна українська громада, яка завдячує своїм піднесенням передусім правникові Михайлові Комарову. Про громадського діяча, бібліографа, укладача російсько-українського словника Михайла Комарова. Яким був його внесок в українську справу? Якою була українська Одеса на рубежі 19-20 сторіч? Що таке бібліографія й словникарство, й чому від цих інтелектуальних занять критично залежала доля української справи? Гість — Ігор Стамбол, історик.
Поляк із походження, Влодзімєж Антоновіч міг спокійнісінько користатися з того привілейованого становища, яке мала в середині 19 ст. в Україні польська шляхта. Міг успадкувати зверхнє ставлення до українців. Проте він пішов геть інакшим шляхом, логіку якого пояснив у "Моїй сповіді" 1862 року. За його твердим переконанням, польська шляхта повинна повернутися до народу, серед якого живе; шанувати його культуру й мову; спокутувати працею свої історичні гріхи. Праця, якій присвятив своє життя Антонович, – це громадська робота в Старій Громаді та історичні дослідження, які заклали фундамент української історіософії й по суті проклали шлях до монументальної 10-томної праці Михайла Грушевського "Історія України-Русі". Літературознавиця Ольга Петренко-Цеунова — про історика Володимира Антоновича. Чому він обрав українську ідентичність? Що таке хлопоманство і чому він став хлопоманом? Як Антонович обґрунтував неперервну тяглість українського історичного буття?
