Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Дорогі українці, українки!
Сьогодні особливий день. Сьогодні ми згадуємо про 1944-й – депортацію кримськотатарського народу – і вшановуємо памʼять її жертв. Наша історія містить, на жаль, немало трагічних сторінок – того, через що були змушені пройти наші люди. Але хоч би якими були ці сторінки – гіркими чи страшними, – вони вже ніколи не стануть сторінками брехні і тим більше останніми сторінками для України. Сьогодні, вшановуючи памʼять жертв депортації кримських татар і засуджуючи тепер російське знущання над Кримом, ми відчуваємо, ми знаємо, що російське зло не є і не буде всесильним. Час окупанта на нашій землі обмежений, і його вигнання неминуче й залежить від того, як ми всі чинимо опір, як ми всі стараємось, щоб обʼєднати світ, і як сам світ налаштований – налаштований на захист людяності та життя. Російська окупація Криму у 2014 році стала насправді перевіркою – перевіркою рішучості для всіх у світі. Належної реакції тоді не послідувало, і Путін вирішив, що він нібито може перерости Крим, нібито може робити більше зла – безкарно. 24 лютого поставило в цьому крапку спротивом усіх українців і українок, усього нашого народу: різних людей – різних поколінь, різних поглядів, – які однаково зупиняли окупанта. Історична крапка, поставлена тоді, більше ніколи не стане для України крапкою з комою. Ніколи Москва не матиме шансу підкорити нашу країну, наших людей, свідомість та історію. І зараз, в боях заради України, в роботі заради України, ми досягли такого рівня, коли російське зло навіть на своїй території від наших справедливих відповідей не сховається.
Я дякую всім нашим воїнам та підрозділам Сил оборони України, які і на цьому тижні довели, що російська держава платитиме за все, що вона робить проти наших людей, нашого суспільства. Я дякую кожному нашому воїну, який проявив достатню стійкість і зміг за цей тиждень додати більше впевненості, зокрема, Харківському напрямку. Окупант втрачає свою піхоту і техніку – відчутно втрачає, хоча так само, як і у 2022 році, розраховував на швидке просування по нашій землі. Не забуваємо також про інші напрямки боїв, окрім харківських: Краматорський, Покровський, Курахівський, південні напрямки – всюди, де складно, наші сили дають гідну відсіч окупанту. Зокрема, особливо й окремо дякую хлопцям, які відбили російський штурм Часового Яру. Наші воїни знищили понад 20 одиниць броньованої техніки окупанта. Молодці, хлопці! І також я дякую кожному представнику нашої держави – усій дипломатичній команді Офісу, нашим урядовцям, нашим посольствам, громадським діячам, які допомагають, – дякую за поступове, покрокове просування в підготовці Саміту миру – першого Глобального саміту, який відбудеться у Швейцарії. Ми разом з партнерами готуємо справжній майданчик – майданчик для світу, який дійсно здатен примусити Росію до миру і який Росія не здатна буде обманути. За цей тиждень ми додали ще нових учасників Саміту. Тільки на рівні очільників держав та урядів відбулись мої розмови з Грузією, Канадою, Республікою Корея, Люксембургом, Ліхтенштейном, Малаві, Португалією, Словенією, Францією, Швецією, Ліберією, а також говорив з держсекретарем США. І наступний тиждень теж буде активним з точки зору дипломатії. Українська дипломатія працює разом з українською зброєю заради справедливого миру для нашої держави і справедливого покарання Росії за цю війну. Обовʼязково реалізуємо наші, українські завдання. Дякую всім, хто допомагає! Дякую всім, хто обрав Україну та забезпечує для нашої держави силу і результат. Слава Україні!
Поразка Карла ХІІ й Івана Мазепи під Полтавою спричинилася до жорстокої помсти московитів. За наказом Петра І князь Меншиков вщент спалив гетьманську столицю Батурин і замордував її мешканців. Перед соратниками гетьмана, що увійшли до історії як "мазепинці", постало вагоме завдання: заручитись підтримкою іноземних монархів, щоб визволити козацьку націю з-під московського ярма.
Яке значення відіграла знаменита Конституція Пилипа Орлика? Який устрій козацької України вона узасаднювала? Ким був Григорій Орлик і яким чином йому вдалося зробити шалену дипломатичну кар'єру при дворі французького короля Людовіка XV?
Гість програми — історик Ярослав Затилюк.
Пече, ліпить, варить, смажить для армійців волонтерська команда "Галицькі господині". Ними керує справжня шеф-кухарка Оксана Кончак.
Щоб посіяти хліб і соняшник — треба прибрати міни. Фермер з села Кам'янка Ізюмського району Харківської області Володимир Корнійча останні півтора роки війни самотужки обстежив свої лани на предмет ворожих снарядів та протитанкових мін.
Незряча громадська діячка Олеся Перепеченко — про допомогу незрячим ветеранам війни.
Проєкт "Food Train": поїзд-кухня від команди АТ "Укрзалізниця" та фонду американського мільярдера Говарда Баффета. Поїзд-кухня готує обіди пацієнтам харківських лікарень і переселенцям. Про кухню на колесах — координатор проєкту "Food Train" Артур Ботченко.
"Солдати пошти", — так говорять про поштарів з Куп'янська-Вузлового, що поблизу лінії фронту, їхні друзі і колеги. Тетяна Бикова, керівниця відділення поштового зв'язку Куп'янськ-Вузловий Харківської дирекції АТ "Укрпошта" — про роботу відділення "Укрпошти".
Реабілітація тік-током. Полковник Олег Автамієнко, що повністю втратив зір на війні, виходить у тік-ток і телеграмі, щоб розповідати про опір ворогові і про те, як вчиться жити незрячим.
Незряча громадська діячка Олеся Перепеченко — про допомогу незрячим ветеранам війни.
Голова гуманітарного координаційного центру Євген Коляда колись організовував вечірки, а тепер координує харківських волонтерів і вивіз людей з небезпеки.
Ввечері 9 лютого три ворожих безпілотника влучили по нафтобазі в Немишлянському районі Харкова. Спалахнув квартал приватних будинків по вулиці Котельній. Як харків'яни рятували сусідів із вогняного пекла, ділилися одягом та побутовою технікою.
В Ізюмі збирають експозиції для Музею окупації міста.