"Хвилина класики".
Обговорюємо найважливіше питання дня.
МИНУЛІ ПЕРЕДАЧІ Українського радіо
32-річний тракторист із Вінниччини, а на визвольній війні гранатометник 80-ї десантно-штурмової Галицької бригади — Олександр Паснік, відчуває як плаче українська земля. То ж і воює затято за свою мрію — вирощувати знову черешнево-яблуневі сади.
Дубове листя — символ міці та слава воїнів 93-і Холодноярськоі бригади. А він, головний сержант роти протитанкових ракетних комплексів кавалер ордена "За мужність", Золотого Хреста Юрій Боханов воює, аби знову засяяли три золотих жолуді на гербі його рідного міста Попасна.
Бізнесмен із Бердичева ще у 2014 став воїном. Командир роти снайперів 58-і бригади ім. гетьмана Івана Виговського Сергій Варакін — про свій унікальний бойовий підрозділ сміливців та їхні вагомі здобутки в імʼя Перемоги.
Після кожного поранення він повертався на службу зі ще міцнішим бажанням закінчити війну. Він, командир роти оперативного призначення бригади Національної гвардії "Спартан" капітан Олександр Димчук знає, що для щасливого життя його рідним потрібна Перемога.
Офіцерський випуск 2022-го Одеської академії Сухопутних військ уже в березні був на визвольній війні. Відтоді капітан Олександр Попович разом зі своїми хлопцями — морськими піхотинцями 35-ї бригади звільняли Херсонщину, потім бої на пекельному Донбасі… І скрізь вірні своєму гаслу "Воля та честь".
"Золотий Хрест" за Бахмут — відзнака за мужність 21-річного воїна. Це Марко з веселим псевдо "Тунець" — боєць 3-ї штурмової бригади.
Командир батареї реактивної системи залпового вогню "Град", капітан Ярослав Вакалюк. У перший же день повномасштабної війни воїн-доброволець був там, де треба — серед десантників 80-ї Галицької уславленої десантно- штурмової бригади.
Молоді січеславці в перший день повномасштабної війни дворовою командою пішли у військкомат. Один із них молодший сержант 128 бригади тероборони м. Дніпро Сергій Москаленко за два роки війни став бувалим воіном.
Підполковник Олександр Букатар — командир батальйону оперативного призначення бригади "Спартан" Національної гвардії. Ще в перший день повномасштабної офіцер зі своєю групою прийняв бій з рашистами на околиці рідного Харкова.
Для нього першою люблячою родиною став бойовий батальйон "Арей" 129 бригади. А його, 25-річного юнака Володимира Ковальця на псевдо "Февраль", в батальйоні назвали легендою. Йому багато хто з побратимів завдячує життям.
